
- •Т е м а 1: Елементна база засобів вимірювань
- •1.1 Пасивні елементи засобів вимірювань
- •1.2 Активні елементи засобів вимірювань
- •2.1 Будова та принцип дії біполярних транзисторів
- •2.2 Параметри та характеристики транзистора
- •2.3 Режими роботи підсилювальних каскадів на транзисторах
- •2.4 Будова та принцип дії польових транзисторів Польові транзистори з керуючим n-p переходом
- •2.5 Характеристики і параметри польових транзисторів
- •3.1 Класифікація операційних підсилювачів та їх основні параметри
- •3.2 Поняття про ідеальний компаратор
- •3.3 Детектори ненульового рівня
- •3.4 Основні підсилювальні схеми з використанням оп
- •3.5 Диференційний підсилювач
- •3.6 Інструментальний підсилювач
- •3.7 Компаратори
- •3.8 Гістерезис
- •4.1 Автоколивальний мультивібратор
- •4.2 Очікуючий мультивібратор
- •4.3 Генератор лінійно-наростаючої напруги
- •4.4 Генератор лінійно-змінної напруги
- •4.5 Генератор напруги трикутної форми
- •4.6 Генератор пилоподібної напруги (гпн)
- •4.7 Перетворювачі напруга — частота
- •4.8 Генератори синусоїдальних коливань
- •5.1 Нестабілізоване джерело живлення
- •5.2 Визначення коефіцієнта стабілізації і величини пульсацій
- •5.3 Біполярне джерело живлення і джерело живлення з двома номіналами напруги
- •5.4 Стабілізація напруги живлення
- •5.5 Стабілізатор напруги на стабілітроні
- •5.6 Основна схема стабілізатора напруги на оп
- •5.7 Стабілізатор на оп з потужним струмовим виходом
- •6.1 Типи сигналів та їх основні характеристики
- •6.2 Типи фільтрів, їх призначення та характеристики
- •6.3 Будова активних фільтрів
- •6.4 Критерії вибору фільтрів
- •6.5 Схемотехніка активних фільтрів
- •7.1 Аналіз схем вихідних каскадів
- •7.2 Аналіз схем фазоінверсних каскадів
- •7.3 Аналіз схемотехнічних рішень попередніх підсилювачів
- •7.4 Практична схема підсилювача потужності
- •8.1 Однотранзисторні пертворювачі напруги
- •8.2 Двотранзисторні пертворювачі напруги
- •Перелік використаних джерел
2.1 Будова та принцип дії біполярних транзисторів
Основним елементом біполярного транзистора є кристал напівпровідника (германію чи кремнію), у якому створено три області з різною провідністю. Дві крайні області завжди мають провідність однакового типу, що є протилежною провідності в середній області. Схематична будова площинного біполярного транзистора наведена на рис. 2.1.
а – транзистор типу n-p-n,
б – транзистор типу p-n-p
Рисунок 2.1 – Схематичне зображення біполярного транзистора
Середня область напівпровідника з найменшою площею p-n-переходу називається “базою”. Область, що має найбільшу площу напівпровідника називається “колектором”, а область з меншою за колектор площею називається “емітером”.
Основною особливістю будови біполярного транзистора є нерівномірність концентрації основних носіїв заряду у емітері, базі та колекторі. У емітері концентрація носіїв є максимальною, у колекторі – дещо меншою, а у базі – набагато меншою, ніж у емітері та колекторі (рис. 2.2) [5].
З рис. 2.1 видно, що у біполярному транзисторі існує два p-n-переходи: емітер ний (між емітером та базою) і колекторний (між базою і колектором). Існує два типи біполярних транзисторів: n-p-n (рис. 2.1,а) та p-n-p (рис. 2.1,б).
Рисунок 2.2 – Концентрація основних носіїв заряду в областях біполярного транзистора
Робота транзисторів типу n-p-n заснована на наступних правилах (для транзисторів типу p-n-p правила зберігаються, але полярності напруг необхідно змінити на протилежні):
- колектор має більш позитивний потенціал, ніж емітер;
- колекторний та емітерний переходи транзистора працюють як діоди (рис. 2.3)
Рисунок 2.3 – Включення p-n-переходів транзисторів різних типів
Як правило, діод база-емітер відкритий, а діод база-колектор зміщений у зворотному напрямку (рис. 2.3,а);
кожен транзистор характеризується максимальними значеннями струмів Iб, Iк та напруги Uке, а також інших параметрів (P, Uке, температури p-n-переходу і т.ін.). При перевищенні максимальних значень основних параметрів транзистора необхідно вибрати інший транзистор;
якщо виконані перші три правила, то струм транзистора Iк буде пропорційним струму бази Iб, який знаходиться з відношення:
Iк=h21е·Iб=β·Iб, (2.1)
де h21е – коефіцієнт підсилення за струмом (який також позначається як β).
Правило 1 визначає основну властивість біполярного транзистора: незначний струм бази керує значним струмом колектора.
З правила 2 слідує, що напругу між базою та емітером не можна збільшувати до безмежності, бо коли потенціал бази перевищуватиме потенціал емітера більше, ніж на 0,6 - 0,8 В (пряме падіння напруги на діоді), то виникне дуже значний струм (див. ВАХ діода). Отже, у ввімкненому у схему транзисторі напруга на базі та емітері пов’язані наступними співвідношеннями:
Uб≈Uе+0,6В
Uб=Uе+Uбе (2.2)
Принцип дії біполярних транзисторів
При роботі транзистора як підсилювача емітерний перехід відкритий, а колекторний – закритий. Це досягається відповідним ввімкненням джерел живлення (рис. 2.4). Оскільки емітерний перехід відкритий, то через нього протікатиме струм емітера Iе, який викликаний переходом електронів з емітера у базу і переходом дірок з бази у емітер. Отже, струм емітера матиме дві складові – електронну та діркову.
У базі електрони рекомбінують, а їх концентрація у базі поповнюється від “+” джерела живлення Eе. За рахунок цього у базі протікає дуже малий струм. Електрони, що залишились і не встигли рекомбінуватиу базі, під пришвидшуючою дією поля закритого колекторного переходу як неосновні носії будуть переходити у колектор, створюючи струм колектора. Дірки з колектора як неосновні носії заряду будуть переходити у базу, створюючи зворотній струм колектора.
Рисунок 2.4 – Робота біполярного транзистора як підсилювача сигналу
У залежності від полярності напруг, які прикладені до емітерног і колекторного переходів транзистора розрізняють 4 режими його роботи.
Активний режим. На емітер ний перехід подається пряма напруга, а на колекторний – зворотня. Внаслідок того, що напруга в ланці колектора значно перевищує напругу, що прикладена до емітерного переходу, а струми у областях колектора та емітера майже однакові, потужність корисного сигналу на виході схеми (у колекторній ланці) буде набагато більшою за потужність сигналу на вході транзистора (у емітер ній ланці). Цей режим є основним режимом роботи транзистора.
Режим відсікання. До обох переходів, у цьому випадку, підводяться зворотні напруги. Тому через них проходитиме лиш незначний струм , що зумовлений рухом неосновних носіїв зарядів. Практично ж транзистор у режимі відсікання буде закритим.
Режим насичення. На обидва переходи подається пряма напруга. Струм у вихідній ланці транзистора буде максимальним і таким, що практично не керується вхідним струмом. У цьому режимі транзистор буде повністю відкритим.
Інверсний режим. До емітерного переходу підводиться зворотня напруга, а до колекторного – пряма. Емітер і колектор міняють свої функції на протилежні – емітер виконує функції колектора і навпаки. Цей режим, як правило, не відповідає нормальним умовам експлуатації транзистора.
Оскільки біполярний транзистор має три виводи, то для визначення основних параметрів він представляється у виді чотириполюсника (рис. 2.5), де I1, U1 – вхідні, а I2, U2 – вихідні величини [4].