- •Т е м а 1: Елементна база засобів вимірювань
- •1.1 Пасивні елементи засобів вимірювань
- •1.2 Активні елементи засобів вимірювань
- •2.1 Будова та принцип дії біполярних транзисторів
- •2.2 Параметри та характеристики транзистора
- •2.3 Режими роботи підсилювальних каскадів на транзисторах
- •2.4 Будова та принцип дії польових транзисторів Польові транзистори з керуючим n-p переходом
- •2.5 Характеристики і параметри польових транзисторів
- •3.1 Класифікація операційних підсилювачів та їх основні параметри
- •3.2 Поняття про ідеальний компаратор
- •3.3 Детектори ненульового рівня
- •3.4 Основні підсилювальні схеми з використанням оп
- •3.5 Диференційний підсилювач
- •3.6 Інструментальний підсилювач
- •3.7 Компаратори
- •3.8 Гістерезис
- •4.1 Автоколивальний мультивібратор
- •4.2 Очікуючий мультивібратор
- •4.3 Генератор лінійно-наростаючої напруги
- •4.4 Генератор лінійно-змінної напруги
- •4.5 Генератор напруги трикутної форми
- •4.6 Генератор пилоподібної напруги (гпн)
- •4.7 Перетворювачі напруга — частота
- •4.8 Генератори синусоїдальних коливань
- •5.1 Нестабілізоване джерело живлення
- •5.2 Визначення коефіцієнта стабілізації і величини пульсацій
- •5.3 Біполярне джерело живлення і джерело живлення з двома номіналами напруги
- •5.4 Стабілізація напруги живлення
- •5.5 Стабілізатор напруги на стабілітроні
- •5.6 Основна схема стабілізатора напруги на оп
- •5.7 Стабілізатор на оп з потужним струмовим виходом
- •6.1 Типи сигналів та їх основні характеристики
- •6.2 Типи фільтрів, їх призначення та характеристики
- •6.3 Будова активних фільтрів
- •6.4 Критерії вибору фільтрів
- •6.5 Схемотехніка активних фільтрів
- •7.1 Аналіз схем вихідних каскадів
- •7.2 Аналіз схем фазоінверсних каскадів
- •7.3 Аналіз схемотехнічних рішень попередніх підсилювачів
- •7.4 Практична схема підсилювача потужності
- •8.1 Однотранзисторні пертворювачі напруги
- •8.2 Двотранзисторні пертворювачі напруги
- •Перелік використаних джерел
4.3 Генератор лінійно-наростаючої напруги
Операційний підсилювач можна використовувати для генерації сигналів напруги не тільки прямокутної форми, а також і лінійно-наростаючої, трикутної, пилкоподібної та багатьох інших форм сигналів. Схеми, що генерують сигнал лінійно наростаючої, трикутної чи пилкоподібної форми, мають одну загальну рису: усі вони містять конденсатор, що заряджається постійним струмом. Розглянемо схему рис. 4.5,а, у якій ключ замикається в момент часу t = 0 і струм І заряджає конденсатор С. Щоб одержати напругу на конденсаторі, виражену через струм, введемо спочатку співвідношення між струмом, величиною заряду конденсатора і часом:
або (4.6)
Напруга на конденсаторі зв'язана із зарядом Q та ємністю С наступним рівнянням:
(4.7)
Підставивши (4.6) у (4.7) з метою виключення з них Q, одержимо:
(4.8)
де Uc вимірюється у вольтах, t - у секундах, І — в амперах, а С — у фарадах.
а б
а – схема заміщення,
б – вихідна характеристика
Рисунок 4.5 - Схема і залежність заряду конденсатора постійним струмом
Якщо значення І та С нам відомі і постійні, то напруга на конденсаторі Uc буде прямопропорційна часу, що пройшов з моменту замикання ключа.
Значення Uc неперервно показує, який заряд накопичений на конденсаторі. Наприклад, через 1 с після замикання ключа Uc = 1В. Кожну наступну секунду напруга на конденсаторі стає на 1 В більшою. Таким чином, Uc фактично підсумовує напругу за весь досліджуваний період часу і є сумарною напругою. Ось чому така схема називається інтегратором. Форма Uc з постійним нахилом (наростанням чи спадом) є основою для генерації багатьох корисних для керування сигналів. Для одержання генератора одиночного сигналу лінійно-змінної напруги, використаємо ОП.
4.4 Генератор лінійно-змінної напруги
Замінимо джерело струму на рис. 4.5,а генератором вхідної напруги Евх, резистором Rвх і операційним підсилювачем, як показано на рис. 4.6. Напруга Евх і резистор Rвх задають струм І=Евх/Rвх. Підставивши це значення І у (4.8), одержимо Uвих, виражене через Евх і час t:
(4.9)
де Rвх вимірюється в омах, Свх - в фарадах, t - у секундах, a Uвих і Евх - у вольтах.
Знак мінус у рівнянні (4.9) відображає той факт, що Евх прикладена через Rвх до входу (-) ОП. Слід зазначити, що напруга на конденсаторі Uc дорівнює Uвих, так що струм в навантаження у цій схемі буде надходити з вихідного контакту ОП, а не через конденсатор.
а б
а – схема генератора,
б – вихідний сигнал
Рисунок 4.6 - Генератор лінійно-змінної напруги на ОП
Схема на рис. 4.6 володіє двома недоліками. Перший, і найбільш очевидний, полягає в тому, що Uвих може змінюватися в від'ємному напрямку тільки до рівня -Uнac. Другий, не настільки явний недолік схеми — те, що Uвих не залишається рівною 0 В при Евх = 0 В. Причиною тому є неминуча наявність невеликих струмів зсуву ОП, що будуть заряджати конденсатор. Один зі способів запобігти заряду конденсатора — замкнути його накоротко. При цьому Uc і Uвих будуть залишатися на рівні 0 В. Щоб повторити процес одержання лінійно-спадаючого сигналу, потрібно просто розімкнути це короткозамкнене коло.
Якщо нам необхідний сигнал з додатним нахилом (лінійно-наростаючий сигнал), досить змінити полярність Евх. Описаний вище принцип роботи генератора одиничного сигналу з лінійно-змінною формою, знадобиться при створенні схем з регульованим інтервалом затримки.