- •Т е м а 1: Елементна база засобів вимірювань
- •1.1 Пасивні елементи засобів вимірювань
- •1.2 Активні елементи засобів вимірювань
- •2.1 Будова та принцип дії біполярних транзисторів
- •2.2 Параметри та характеристики транзистора
- •2.3 Режими роботи підсилювальних каскадів на транзисторах
- •2.4 Будова та принцип дії польових транзисторів Польові транзистори з керуючим n-p переходом
- •2.5 Характеристики і параметри польових транзисторів
- •3.1 Класифікація операційних підсилювачів та їх основні параметри
- •3.2 Поняття про ідеальний компаратор
- •3.3 Детектори ненульового рівня
- •3.4 Основні підсилювальні схеми з використанням оп
- •3.5 Диференційний підсилювач
- •3.6 Інструментальний підсилювач
- •3.7 Компаратори
- •3.8 Гістерезис
- •4.1 Автоколивальний мультивібратор
- •4.2 Очікуючий мультивібратор
- •4.3 Генератор лінійно-наростаючої напруги
- •4.4 Генератор лінійно-змінної напруги
- •4.5 Генератор напруги трикутної форми
- •4.6 Генератор пилоподібної напруги (гпн)
- •4.7 Перетворювачі напруга — частота
- •4.8 Генератори синусоїдальних коливань
- •5.1 Нестабілізоване джерело живлення
- •5.2 Визначення коефіцієнта стабілізації і величини пульсацій
- •5.3 Біполярне джерело живлення і джерело живлення з двома номіналами напруги
- •5.4 Стабілізація напруги живлення
- •5.5 Стабілізатор напруги на стабілітроні
- •5.6 Основна схема стабілізатора напруги на оп
- •5.7 Стабілізатор на оп з потужним струмовим виходом
- •6.1 Типи сигналів та їх основні характеристики
- •6.2 Типи фільтрів, їх призначення та характеристики
- •6.3 Будова активних фільтрів
- •6.4 Критерії вибору фільтрів
- •6.5 Схемотехніка активних фільтрів
- •7.1 Аналіз схем вихідних каскадів
- •7.2 Аналіз схем фазоінверсних каскадів
- •7.3 Аналіз схемотехнічних рішень попередніх підсилювачів
- •7.4 Практична схема підсилювача потужності
- •8.1 Однотранзисторні пертворювачі напруги
- •8.2 Двотранзисторні пертворювачі напруги
- •Перелік використаних джерел
7.4 Практична схема підсилювача потужності
Використовуючи наведене у підрозділі 7.1 та схему інвертуючого підсилювача, можна виготовити підсилювач потужності (рис.7.4) [11]. Корекція частотної характеристики ОП здійснюється конденсатором 33, що поліпшує його характеристики на високих частотах. Резистори Rзз і Rbx задають коефіцієнт підсилення підсилювача по напрузі, який рівний 27. Коли Евх від'ємна, то працює вихідний транзистор VT1 забезпечуючи на виході додатну напругу. Якщо коефіцієнт підсилення по струму цього транзистора великий (h21э>100), то VT1 збільшує вихідний струм зі значень від 10 мА, щонайменше до 1 А. При додатній Евх через навантаження Rh проходить струм з VT2 і на ньому виділяється від'ємна напруга (рис. 7.4).
Рисунок 7.4 – Практична схема підсилювача потужності низьких частот
Амплітудно-частотна характеристика даного підсилювача практично плоска від 0 до 20 кГц. Максимальна вихідна потужність, що віддається в навантаження з опором 8 Ом, дорівнює ~5 Вт.
Представлену схему підсилювача можна також використовувати для стабілізації напруги будь-якої полярності від —12 до +12 В. Для цього Евх заміняється джерелом постійної напруги. Схема на рис. 7.4 має конфігурацію інвертуючого підсилювача, отже, полярність Евх повинна бути протилежна полярності стабілізованої напруги на навантаженні. Щоб одержати необхідне значення Uвих, потрібно вибрати Rзз і Rbx зі співвідношення ивих=-Евх-Rзз/Rвх.
Контрольні запитання до теми «ПІДСИЛЮВАЧІ ПОТУЖНОСТІ»
1. Що таке підсилювач потужності та де він використовується?
2. З яких основних каскадів складається підсилювач потужності?
3. Що таке комплементарні та квазікомплементарні транзистори?
4. Як працює комплементарний каскад з синфазним збудженням і ємнісним зв’язком?
5. Як працює комплементарний каскад з синфазним збудженням і гальванічним зв’язком?
6. Як працює каскад з протифазним збудженням і ємнісним зв’язком?
7. Як працює каскад на транзисторах однакової провідності з протифазним збудженням і гальванічним зв’язком?
8. Як працює каскад на транзисторах із загальним емітером і попереднім резисторним інверсним каскадом?
9. Як працює попередній каскад з використанням операційного підсилювача.
10. Як працюють трансформаторні вихідні каскади підсилювачів потужності?
11. Як скласти повну схему підсилювача потужності низької частоти?
Що впливає на форму АЧХ підсилювача потужності?
Л Е К Ц І Я № 13
Т Е М А 8: ПЕРЕТВОРЮВАЧІ НАПРУГИ
Перетворювачі напруги призначені для перетворення енергії джерела постійної напруги в енергію постійної напруги більш високого рівня. Такі типи перетворювачів застосовуються як автономні блоки у високовольтних джерелах живлення і джерелах живлення з безтрансформаторним входом.
Перетворювачі напруги відносяться до імпульсних пристроїх, а за способом включення бувають однотранзисторними та двотранзисторними.
Найбільш широке застосування перетворювачі напруги знайшли в імпульсних джерелах живлення. Імпульсні джерела живлення широко використовуються в різних електронних пристроях. Вони мають високий ККД, малі розміри та масу, а також високу стабільність роботи. Їхня робоча частота лежить в межах 10100 кГц, вихідна потужність сягає рівня вище 100 Вт.