
- •Т е м а 1: Елементна база засобів вимірювань
- •1.1 Пасивні елементи засобів вимірювань
- •1.2 Активні елементи засобів вимірювань
- •2.1 Будова та принцип дії біполярних транзисторів
- •2.2 Параметри та характеристики транзистора
- •2.3 Режими роботи підсилювальних каскадів на транзисторах
- •2.4 Будова та принцип дії польових транзисторів Польові транзистори з керуючим n-p переходом
- •2.5 Характеристики і параметри польових транзисторів
- •3.1 Класифікація операційних підсилювачів та їх основні параметри
- •3.2 Поняття про ідеальний компаратор
- •3.3 Детектори ненульового рівня
- •3.4 Основні підсилювальні схеми з використанням оп
- •3.5 Диференційний підсилювач
- •3.6 Інструментальний підсилювач
- •3.7 Компаратори
- •3.8 Гістерезис
- •4.1 Автоколивальний мультивібратор
- •4.2 Очікуючий мультивібратор
- •4.3 Генератор лінійно-наростаючої напруги
- •4.4 Генератор лінійно-змінної напруги
- •4.5 Генератор напруги трикутної форми
- •4.6 Генератор пилоподібної напруги (гпн)
- •4.7 Перетворювачі напруга — частота
- •4.8 Генератори синусоїдальних коливань
- •5.1 Нестабілізоване джерело живлення
- •5.2 Визначення коефіцієнта стабілізації і величини пульсацій
- •5.3 Біполярне джерело живлення і джерело живлення з двома номіналами напруги
- •5.4 Стабілізація напруги живлення
- •5.5 Стабілізатор напруги на стабілітроні
- •5.6 Основна схема стабілізатора напруги на оп
- •5.7 Стабілізатор на оп з потужним струмовим виходом
- •6.1 Типи сигналів та їх основні характеристики
- •6.2 Типи фільтрів, їх призначення та характеристики
- •6.3 Будова активних фільтрів
- •6.4 Критерії вибору фільтрів
- •6.5 Схемотехніка активних фільтрів
- •7.1 Аналіз схем вихідних каскадів
- •7.2 Аналіз схем фазоінверсних каскадів
- •7.3 Аналіз схемотехнічних рішень попередніх підсилювачів
- •7.4 Практична схема підсилювача потужності
- •8.1 Однотранзисторні пертворювачі напруги
- •8.2 Двотранзисторні пертворювачі напруги
- •Перелік використаних джерел
6.1 Типи сигналів та їх основні характеристики
У техніці сигнали поділяються на 2 основні види: аналогові та цифрові. Аналогові сигнали зустрічаються повсюди в природі і техніці. Вони можуть бути як періодичними так і неперіодичними. Основна властивість аналогових сигналів – це можливість зміни полярності, амплітуди і частоти по певному закону, або в хаотичному порядку.
Цифрові сигнали – це сигнали однакової амплітуди прямокутної форми, як правило однієї полярності, скважність (шпаровитість), і частота яких змінюються у відповідності до логіки роботи електронних схем.
Перевагами цифрових сигналів є значно простіший процес обробки в порівнянні з аналоговими, підвищена завадостійкість, простота реалізації схем.
Недолік – втрата певної частини інформації при аналого – цифровому перетворенні.
Характеристики електричних сигналів наведені на рис. 6.1 та 6.2.
Рисунок 6.1 - Характеристики аналогових сигналів
Рисунок 6.2 - Характеристики цифрових сигналів
Характеристики сигналів
Миттєве
значення сигналу
- це значення сигналу в заданий момент
часу.
Максимальне значення сигналу Xmax - найбільше миттєве значення сигналу на протязі заданого інтервалу часу. Для періодичних сигналів цей параметр називається амплітудою Xm (рис.6.2).
Мінімальне значення сигналу Хmin - найменше миттєве значення сигналу на протязі заданого інтервалу часу.
Постійна складова сигналу X0 - середнє значення сигналу:
(6.1)
Для періодичного сигналу з періодом Т постійна складова сигналу:
(6.2)
Середнє випростане значення сигналу XC.B - середнє значення модуля сигналу.
Для періодичних сигналів:
(6.3)
Для
однополярних сигналів:
Змінна складова сигналу – це різниця між сигналом і його постійною складовою
(6.4)
-
пікове відхилення
- найбільше миттєве значення змінної
складової сигналу на протязі заданого
інтервалу часу.
-
пікове відхилення
- найменше миттєве значення змінної
складової сигналу на протязі заданого
інтервалу часу, взяте по модулю.
Розмах
сигналу
- різниця між максимальним і мінімальним
значеннями сигналу на протязі заданого
інтервалу часу:
(6.5)
Якщо
даний конкретний сигнал є напругою, чи
струмом, то в навединих термінах і
формулах символи х
і Х
треба замінити відповідно на
або
[2].
6.2 Типи фільтрів, їх призначення та характеристики
Фільтри – це пристрої для цілеспрямованої зміни спектру сигналу.
Спектр сигналу – це функція, яка показує залежність інтенсивності різноманітних гармонік у складі сигналу від частоти цих гармонік.
Фільтрація сигналу, тобто зміна його спектру застосовується з метою збільшення відношення корисного сигналу до шумів і завад, або підсилення яких – небудь корисних властивостей сигналу [10, 12].
Класифікація фільтрів
Класифікацію фільтрів доцільно проводити за наступними 4-ма признаками [8].
Перший признак - це вид вхідного і вихідного сигналу фільтру. Якщо ці сигнали аналогові, то фільтр називається аналоговим, якщо ж сигнали представлені у цифровому коді, то фільтр називається цифровим. Можливі, також, і проміжні варіанти: аналоговоцифровий фільтр (вхід аналоговий, вихід цифровий) і цифроаналоговий (вхід цифровий, вихід аналоговий).
Другий признак – вид частотної характеристики фільтра. За цим признаком фільтри поділяються на наступні групи:
Фільтри низьких частот (ФНЧ) - пропускають тільки НЧ – складові спектра і затримують ВЧ;
Фільтри високих частот (ФВЧ) - пропускають тільки ВЧ – складові і затримують НЧ;
Фільтри смугово - пропускаючі (ФСП) – пропускають складові спектру сигналу тільки в певній вузькій смузі частот;
Фільтри смугово – загороджуючі (ФСЗ) – пропускають усі складові спектру сигналу за виключенням тих, частоти яких входять до певної смуги;
Фільтри всепропускаючі (ФВП) – пропускають всі без виключення складові сигналу, але змінюють фазові співвідношення між ними.
Гребінчасті фільтри – пропускають сигнали тільки у визначених частотних смугах.
Види частотних характеристик (ЧХ) фільтрів наведені на рис. 6.3.
|
|
|
|
|
|
а – ЧХ фільтра низьких частот,
б – ЧХ фільтра високих частот,
в – ЧХ смугопропускаючого фільтра,
г – ЧХ смугозагороджуючого фільтра,
д – ЧХ всепропускаючого фільтра,
е – ЧХ гребінчастого фільтра
Рисунок 6.3 - Види частотних характеристик фільтрів
Передавальна функція (АЧХ) фільтра зв’язує його вхідну та вихідну напруги:
(6.6)
Крім перерахованих за другим признаком груп є й інші різновиди фільтрів. Наприклад, резонансний фільтр – це ФСП з дуже вузькою смугою пропускання (рис. 6.3, в у штрихах). Фільтр – пробка на певну частоту – це ФСЗ з вузькою смугою загородження (рис. 6.3, г у штрихах). Гребінчастий фільтр – це такий фільтр, що має декілька смуг пропускання (рис. 6.3, е). У назву фільтра входить та смуга частот, яку він пропускає без затримки.
Третій признак – це вид імпульсної характеристики фільтра. Розрізняють неперервні та дискретні фільтри.
Неперервний фільтр – це фільтр, імпульсна характеристика якого є неперервною.
Дискретний фільтр – це фільтр, імпульсна характеристика якого представлена набором δ – імпульсів.
Четвертий признак – це протяжність (тривалість) імпульсної характеристики.
Якщо імпульсна характеристика обмежена в часі, то такі фільтри називаються фільтрами з кінцевою імпульсною характеристикою, або скорочено КІХ – фільтрами. Якщо імпульсна характеристика хоча і затухає з часом, але має теоретично необмежену в часі протяжність, то такий фільтр називається фільтром з безкінечною імпульсною характеристикою (БІХ - фільтр). Характеристики КІХ та БІХ – фільтрів наведені на рис. 6.4.