2.3 Приблизний комплекс вправ

Самомасаж і лікувальна фізкультура покращують крово-і лімфообіг, легеневу вентиляцію, прохідність бронхів, збільшують рухливість грудної клітини, тонус дихальних м'язів, полегшують відходження мокроти, сприяють розсмоктуванню залишкових явищ запального процесу, підвищують працездатність хворих.

Використання лікувальних грязьових процедур спільно з ЛФК (і масажем) сприяє більш швидкому поліпшенню здоров'я хворих з неспецифічними захворюваннями органів дихання.

Самомасаж (а його, як видно з назви, можна проводити самостійно, так би мовити, на дому) і вправи лікувальної фізкультури слід виконувати в період ремісії, коли температура тіла нормальна, немає слабкості, пітливості та інших проявів загострення захворювання.

Самомасаж починають у положенні «сидячи» з погладжування (у чергуванні з розтиранням) долонній або тильною поверхнею кисті, кулаком надплечий, спини, шиї, плечового пояса і передньої поверхні грудної клітки. При самомасажі спини і плечового пояса руху роблять у напрямку від хребта до грудини, а при самомасажі передньої поверхні грудної клітки і підключичної області - від грудини до плечових суглобів і пахвових западин. Для масажу спини, межлопаточного простору можна використовувати жорстке махровий рушник.

Потім, погладжуючи, розтираючи і толчкообразно натискаючи 2-м, 3-м і 4-м пальцями, масажують міжреберні проміжки від хребта до грудини.

Далі проводять самомасаж потилиці, задньої поверхні шиї та плечового поясу в напрямку від волосистої частини голови до плечового суглобу, по черзі з кожного боку. Прийоми самомасажу ті ж.

Після цього в положенні «сидячи» масажують переднє - бічну поверхню грудної клітини в напрямку від грудини до плечового суглобу і пахвовій западині. Жінкам слід обходити молочну залозу. Проводять погладжування, чергуючи їх з розтираннями долонною поверхнею кисті або кулаком, послаблюючи вплив над областю серця. Потім рекомендується легке лупцювання кінчиками пальців передньої поверхні грудної клітки.

І на закінчення - погладжування в чергуванні з розтиранням спини, шиї, плечового пояса і передньої поверхні грудної клітини протягом 2-3 хвилин.

Загальна тривалість самомасажу - 12-16 хвилин. Робити його треба щодня або через день. Після 15-20 процедур необхідна перерва протягом 10-15 днів.

Протипоказання до самомасажу: загострення захворювання, легенево-серцева недостатність, часті напади стенокардії, легенева кровотеча, злоякісні новоутворення і, як ми вже говорили, туберкульоз легенів.

Якщо хворий добре переніс самомасаж і він не викликав у нього загострення, то через 2-3 процедури можна підключити і лікувальні вправи. Їх також виконують раз, в день через 1-1,5 години після самомасажу.

Приблизний комплекс вправ:

Стоячи, ноги на ширині плечей.

1. Руки опущені. Підняти руки, потягнутися - вдих, повернутися в і.п. - Видих. Повторити 3-4 рази.

2. Те ж, руками імітувати руху з палицями при ходьбі на лижах. Дихання довільне. Повторити 7-8 разів.

3. Руки на поясі. Відвести пряму руку убік, вгору - вдих, поставити на пояс - видих. Повторити кожною рукою 3-4 рази.

4. Те ж. Присісти, руки витягнути вперед до рівня плечей - видих, повернутися в і.п. - Вдих. Повторити 4-5 разів.

5. Руки витягнуті вперед, розведені трохи ширше плечей. Махом прямій правої ноги дістати пальці лівої руки, потім лівою ногою дістати пальці правої руки. Дихання довільне. Повторити кожною ногою по 2-3 рази.

6. Руки на поясі. Нахилити тулуб вліво, підняти праву руку - видих, повернутися в і.п. - Вдих. Повторити в кожен бік по 2-3 рази.

Взяти гімнастичну палицю.

7. Стоячи. Руки з ціпком підняті над головою. Нахилитися вправо - видих, повернутися в і.п. - Вдих. Повторити по 2-3 рази в кожну сторону

8. Стоячи, руки з палицею - перед грудьми, зігнуті в ліктях. Швидко повернутися вправо, потім вліво. Дихання довільне. Повторити по 3-4 рази в кожну сторону.

9. Стоячи, руки з палицею внизу за спиною. Зігнути руки в ліктях, дістати палицею лопатки - вдих, повернутися в і.п. - Видих. Повторити 4-5 разів.

10. Стоячи, спираючись на палицю, тулуб злегка нахилити вперед. Діафрагмальне дихання: випнути живіт - вдих, втягнути - видих. Повторити 5-6 разів.

Сарвангасана (гімнастика йогів) - для хворих на бронхіальну астму.

У перекладі з санскриту «Сарвангасана» означає «поза для всіх частин тіла». Ця оздоровча гімнастика доступна і молодим, і людям середнього віку. Літнім ж, особливо тим, у кого є хронічні захворювання, перед заняттями Сарвангасаной необхідна консультація з лікарем і фахівцем з лікувальної фізкультури.

Не можна включати у свої заняття цю позу страждають на гіпертонічну хворобу, вираженим атеросклерозом, під час гострих і хронічних інфекційних захворювань (особливо в період загострення останніх).

Сарвангасана, як вважають йоги, покращує кровообіг мозку, допомагає в лікуванні варикозного розширення вен, геморою, опущення внутрішніх органів. Вона дуже корисна при бронхіальній астмі.

Вправа виконується наступним чином.

Ляжте на спину, руки витягніть уздовж тулуба долонями до підлоги. Повільно піднімайте ноги, не згинаючи їх у колінах. Потім упріться долонями в поперек (великі пальці назовні) і піднімайте з їх допомогою таз до тих пір, поки тулуб не розташується вертикально. Ноги повинні бути на одній лінії з тулубом. Піднімаючи ноги, робіть видих.

У цьому положенні ви упираєтеся в підлогу плечима, шиєю і потилицею. Підборіддя при цьому м'яко стосується яремної ямки.

Постарайтеся максимально розслабитися.

Дихання повне, без напруги.

Для повернення в початкове положення злегка зігніть ноги і наблизьте їх до грудей, м'яко опускаючи на підлогу таз, а потім і ноги. Ваше тіло ні в якому разі не повинно падати на підлогу!

Після повернення у вихідне положення спокійно полежте 15-20 секунд.

Під час виконання вправи увагу концентруйте на рівномірному і поступовому русі ніг і тулуба. Перебуваючи у статистичній позі Сарвангасани, вся увага зосередьте на щитовидній залозі (розташованої на передній поверхні шиї між «адамовим яблуком» і рукояткою грудини).

Спочатку фіксуйте позу 1-2 секунди. Якщо немає неприємних відчуттів, то протягом місяця збільшіть цей час до 10 секунд. Потім, додаючи по 10-15 секунд на місяць, доведіть час фіксації пози до 1 хвилини.

Висновок

Лікувальна фізкультура (ЛФК) - це система застосування найрізноманітніших засобів фізичних вправ - ходьба пішки, на лижах, плавання, біг, ігри, ранкова гімнастика і ін., - Тобто м'язових рухів, які є стимулятором життєвих функцій людини.

У медицині - це метод лікування, що використовує засоби фізичної культури для профілактики, лікування, реабілітації і підтримуючої терапії. ЛФК розвиває силу, витривалість, координацію рухів, прищеплює навички гігієни, загартовування організму природними факторами природи. ЛФК грунтується на сучасних наукових даних в області медицини, біології, фізичної культури.

Основна форма ЛФК - лікувальна гімнастика - це метод лікування і, отже, повинна застосовуватися строго індивідуально, за призначенням і під контролем лікаря.

Показання до ЛФК досить великі. Вона може забезпечити найбільш ефективний процес лікування і може сприяти відновленню всіх функцій організму після того, як лікування закінчено. Причому і в профілактиці, і в лікуванні, і в реабілітації ЛФК діє і прямо, й опосередковано, одночасно роблячи позитивний вплив на багато інших системи і функції організму.

Заняття ЛФК надають лікувальний ефект тільки при правильному, регулярному, тривалому застосуванні фізичних вправ. У цих цілях розроблені методика проведення занять, показання та протипоказання до їх застосування, облік ефективності, гігієнічні вимоги до місць занять. Навантаження повинна бути оптимальною і відповідати функціональним можливостям хворого. Для дозування навантаження, слід брати до уваги ряд факторів, які впливають на величину навантаження, збільшуючи або зменшуючи її.

Таким чином, навіть короткий огляд можливостей лікувальної фізкультури дозволяє зробити висновки про те величезне значення, яке вона має в житті людини:

1 займаючись фізичними вправами, людина сама бере активну участь в лікувально-відновному процесі, що благотворно впливає на його психоемоційну сферу;

2 впливаючи на нервову систему, регулюються функції пошкоджених органів;

3 в результаті систематичного застосування фізичних вправ організм краще пристосовується до поступово зростаючим навантаженням;

найважливішим механізмом ЛФК є також її загальнотонізуючу вплив на людину;

4 заняття лікувальною фізкультурою мають і виховне значення: людина звикає систематично виконувати фізичні вправи, це - стає його повсякденною звичкою, сприяє веденню здорового способу життя.

Процес вивчення астми як однієї з найважливіших проблем медичної науки, переконливо демонструє успіхи багатьох галузей знань від фундаментальних (медична генетика), до прикладних (організація охорони здоров'я). У той же час проведені дослідження постійно вимагають перегляду ряду концепцій, створення нових міжнародних консенсусів з проблеми астми, розробки нових методів лікування і нових стандартів надання медичної допомоги, постійної освіти та самоосвіти медичних працівників.

Авторський колектив сподівається, що справжні методичні рекомендації допоможуть практичним лікарям отримати нові знання з проблеми астми і використовувати їх у роботі.