Пам'ятка військовослужбовцям збройних сил україни щодо застосування норм міжнародного гуманітарного права

І. Загальні положення

1. Міжнародне гуманітарне право (МГП) являє собою систему правових принципів і норм, що містяться у міжнародних договорах (угодах, конвенціях, протоколах), і які регулюють відношення між державами у період збройного конфлікту.

ІІ. Заборонені методи ведення війни

2. До заборонених методів ведення війни відносяться:

а) зрадницьке вбивство або поранення осіб, які належать вій­ськам противника;

б) застосування катувань з метою одержати деякі відомості;

в) використання не за призначенням розпізнавальних національних і міжнародних емблем, сигналів, прапорів;

г) вбивство парламентера та осіб, що його супроводжують (сурмача, барабанщика);

*" д) віроломство;

є) віддання на пограбування міста або місцевості;

є) атака, бомбардування або знищення санітарних закладів, госпітальних суден (санітарних транспортів), санітарних літаків, які мають належні розпізнавальні знаки, санітарного персоналу;

ж) вбивство або поранення осіб противника, які, поклавши зброю або не маючи засобів захисту, здалися у полон;

з) напад на осіб, що виведені із ладу, а також на осіб, що покинули літальний апарат, який зазнав стихійного лиха (за винятком осіб, які відносяться до повітряно-десантних військ);

и) знищення або захоплення ворожої власності, крім випадків, коли такі дії викликаються воєнною необхідністю;

і) захоплення суден, що призначені для берегового риболовства або потреб місцевого мореплавства, госпітальних суден, а також суден, що виконують наукові і релігійні функції;

ї) здійснення геноциду, апартеїду;

к) взяття заложників;

л) бомбардування військовими літаками, морськими кораблями незахищених міст, портів, селищ, житла, історичних пам'ятників, храмів, госпіталів, за умови, що вони не використовуються з воєнною метою;

м) терор відносно до місцевого населення;

н) віддання наказу нікого не залишати в живих, погрожувати цим або вести воєнні дії на цій основі;

о) змушення осіб супротивної сторони брати участь у воєн­них діях, що направлені проти їх країни;

п) застосування голоду серед цивільного населення;

р) знищення культурних цінностей, історичних пам'ятників, місць виконання культу тощо, що складають культурну або духов­ну спадщину народу, а також їх застосування для забезпечення успіху у воєнних діях.

ІІІ. Заборонені дії відносно жертв війни

3. Норми МГП відносно жертв війни забороняють:

а) посягання на життя і фізичну недоторканність, зокрема, різні види вбивства, каліцтва, жорстокого поводження, катування, мук;

б) колективні покарання;

в) посягання на людську гідність, зокрема, зневажливе і принижуюче поводження;

г) проведення медичних і наукових експериментів;

д) застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного належним чином установленим судом при наявності судових гарантій, які признані необхідними цивілізованими націями;

є) перетворення цивільного населення або окремих цивільних осіб в об'єкт нападу;

є) здійснення нападу невиборчого характеру, стосовно цивіль­ного населення або цивільних об'єктів, коли відомо, що такий на­пад буде причиною надмірних людських втрат, поранення серед цивільних осіб або завдасть збитків цивільним об'єктам;

ж) здійснення нападу на установки або спорудження, які ма­ють небезпечні сили, коли відомо, що такий напад буде причиною надмірних людських втрат, поранення серед цивільних осіб або завдасть збитків, цивільним об'єктам.