Зразки записів у журналах спостереження у журналі спостереження

Час спостереження	Де і що помічено	Кому і коли повідомлено
9,45	„14” липня 19 р. Ор. 2, ближче 100, біля куща в окопі кулемет. Зробив три короткі черги.	Капітану Романову о 9.50

В журналі радіаційного та хімічного спостереження

(перша половина журналу)

Час вимірювання	Рівень радіації, рад за год	Місце вимірювання	Кому і коли повідомлено
12.30	„14” липня 19 р.		Капітану Романюку о 12.30
	0,5	КСП мб (22843)

(друга половина журналу)

Час застосування (виявлення) ОР	Тип ОР	Засоби застосування	Місце застосування (виявлення) ОР (координати)		Розміри зараженої ділянки, м			Кому і коли повідомлено (коли поданий сигнал)
					довжина		ширина
10.20	Зарін	„14” липня 19 р.					400	Капітану Романюку о 10.24 (сигнал поданий о 10.21)
		Артилерія		1 мр (22824)		600

Додаток 18

Порядок проведення часткової спеціальної і санітарної обробки і дії при ураженні отруйними речовинами

1. Часткова спеціальна обробка включає часткову дегазацію, дезактивацію і дезинфекцію озброєння і техніки. При необхідності одночасно проводиться часткова санітарна обробка особового складу. Часткова спеціальна і санітарна обробка проводиться в ході виконання бойового завдання під керівництвом командира взводу (відділення, танка) при зараженні отруйними речовинами негайно, а якщо в момент зараження особовий склад знаходиться у протигазах і засобах захисту шкіри, а також при зараженні радіоактивними речовинами і біологічними засобами — після виходу із зони зараження в указаному командиром роти місці. При тривалому перебуванні на зараженій місцевості часткова спеціальна обробка може проводитись і в зоні зараження.

2. Часткова дегазація (дезинфекція) озброєння і техніки полягає в знешкодженні або видаленні отруйних речовин (хвороботворних мікробів і токсинів), а часткова дезактивація — у видаленні радіоактивних речовин із зараженої поверхні.

При зараженні отруйними речовинами або біологічними засоба­ми обробляються ті частини і поверхні озброєння і техніки, з якими особовий склад стикається під час виконання бойового завдання. При зараженні радіоактивними речовинами обробляється вся зара­жена поверхня. Індивідуальна зброя і предмети невеликого розміру в усіх випадках обробляються повністю.

Часткова дегазація (дезинфекція) і дезактивація індивідуальної зброї

Часткова дегазація (дезинфекція) індивідуальної зброї прово­диться за допомогою індивідуальних дегазуючих пакетів, якими обробляється вся її поверхня. Після обробки дегазуючим розчином зброя протирається сухими тампонами і змащується. При першій можливості зброю необхідно розібрати, вичистити і змастити.. При відсутності індивідуального дегазуючого пакета дегазація (дезин­фекція) зброї може проводитися протиранням тампонами із ганчір'я, змоченими дезактивуючим розчином, розчинниками, паль­ним, водними розчинами миючих речовин, а також сухим ганчір'ям та іншими місцевими матеріалами зверху вниз, особливо ретельно в місцях сполучення, щілинах і пазах. Заражені зовнішні поверхні обробляються добре змоченими тампонами, а внутрішні — злегка віджатими. Обтирання снігом проводиться на протязі 10—15 хв., залишки снігу видаляються ганчір'ям або клоччям.

Часткова дезактивація індивідуальної зброї проводиться про­тиранням тампонами із ганчір'я, змоченими дезактивуючими розчи­нами, водою, пальним або сухими тампонами. Для дезактивації вологими тампонами необхідно підготувати 3—5 тампонів із ган­чір'я, поставити зброю у вертикальне або похиле положення і дво-триразовим протиранням обробити всю поверхню зброї зверху донизу. Після обробки вологими тампонами зброю потрібно протер* ти сухими тампонами. Дезактивація зброї сухими тампонами про­водиться в тому ж порядку, що і при обробці вологими тампонами. Під час обробки тампон необхідно весь час повертати, а при за­брудненні замінити новим. Після обробки сухими тампонами зброя при першій можливості повинна бути оброблена змоченими там­понами.

Часткова дегазація (дезинфекція) і дезактивація бойової техніки

Часткова дегазація (дезинфекція). бойових машин піхоти (бро­нетранспортерів) і танків проводиться за допомогою комплектів і приладів спеціальної обробки або протиранням ганчір'ям, вмоченим дегазуючим розчином, а при його відсутності розчин$8$£ами або пальним. Вона здійснюється протиранням щітками комплектів і приладів, ганчір'ям, змоченим дезактивуючим розчином, розчинни­ками, пальним, водою або пилевідсмоктуванням (обмітанням) під­ручними засобами.

При частковій дегазації (дезинфекції) бойової машини піхоти (бронетранспортера) і танка обробляється поверхня башти, кришки люків, верхній лобовий лист, верхні похилі бортові листи, озброєн­ня, інструмент і місця розташування особового складу. При частко­вій дезактивації обробляється вся заражена поверхня.

Дегазація (дезинфекція) і дезактивація фортифікаційних споруджень

Дегазація (дезинфекція) і дезактивація окопу, траншеї і ходу сполучення без одежі крутостей проводиться шляхом зрізання за­раженого ґрунту товщиною до 3 см або шару снігу товщиною 4—6 см (рихлого снігу при зараженні отруйними речовинами, до 20 см). Спочатку зрізається заражений шар з берми, а потім з крутостей (починаючи зверху) і з дна. Зрізаний грунт збирається лопатами у відра, ящики, мішки і відноситься в сторону. Порушене маскування відновлюється. Окопи і траншеї з одежею крутостей дегазуються (дезинфікуються) протиранням або розбризкуванням дегазуючих розчинів. Дезактивація може проводитися обмітанням гіллям, щітками, ганчір'ям, при цьому одне і те ж місце обміта­ється два рази і більше.

3. Часткова санітарна обробка особового складу полягає у ви­даленні радіоактивних речовин, знешкодженні або видаленні отруй­них речовин і біологічних засобів з відкритих ділянок шкіри, а також із засобів індивідуального захисту, обмундирування, спо­рядження і взуття.

При зараженні отруйними речовинами відкритих ділянок шкіри, а також невеликих ділянок обмундирування й спо­рядження для дегазації використовуються індивідуальні протихіміч­ні пакети. При значному зараженні використовуються засоби спе­ціальної обробки.

При зараженні обмундирування і спорядження парами отруй­ник речовин типу зарін використовується дегазуючий пакет. Для оброблення необхідно відкрити упаковку пакета і вийняти мішечок з дегазуючою речовиною. Легким постукуванням мішечком по об­мундируванню і головному убору рівномірно опудрити їх, втираючи порошок в тканину мішечком або руками в захисних рукавичках. Потім струсити порошок з обмундирування і головного убору.

Дегазація засобів захисту шкіри, які одягнені, проводиться за допомогою комплектів і приладів спеціальної обробки.

При зараженні радіоактивними речовинами спочатку необхідно дезактивувати свою зброю, а потім струсити (обмести, вибити) або протерти ганчір'ям, змоченим водою, засоби індивідуального захисту і зняти їх, не знімаючи респіратор струси­ти (обмести, вибити) обмундирування; обмести або протерти ган­чір'ям," змоченим водою, спорядження і взуття; обмити чистою во­дою відкриті ділянки рук і шиї, потім протерти або обмити каску; зняти респіратор і ретельно вибити його, а потім вимити чистою водою обличчя, прополоскати рот і горло.

При обробці на зараженій місцевості респіратор не знімається.

У випадку * недостачі води обробка відкритих ділянок шкіри проводиться обтиранням їх вологими тампонами із вати (марлі). При відсутності води тампон змочується дегазуючим розчином із Індивідуального протихімічного пакета або сумки протихімічних засобів. Взимку обмундирування, спорядження і взуття можна об­робляти незараженим снігом.

При зараженні біологічними засобами необхідно обробити свою зброю, а потім, не знімаючи протигаз, струсити (обмести, вибити) обмундирування, спорядження, взуття і засоби Індивідуального захисту. Після цього рідиною із індивідуального протихімічного пакета (сумки протихімічних засобів) протерти руки, шию, каску і зовнішню поверхню шолому— маски протигаза.

4. Дії при ураженні отруйними речовинами залежать від того, до якої групи ці речовини відносяться.

Першими ознаками ураження отруйними речовинами н є р в о в о паралітичної дії є звуження зіниці (міоз), погіршення зору, особливо присмерком і вночі, головний біль, слюнотеча, нудота, загальна слабість, задишка і почуття тяжкості в грудях. При появі перших ознак ураження негайно одягається протигаз і за допомогою шприц-тюбика із індивідуальної аптечки вводиться протиотрута (антидот).

Ознакою наявності отруйних речовин загальної отруй­ної дії є запах гіркого мигдалю, а ознаками ураження — метале­вий смак та печія у роті, заніміння кінчика язика, головокружіння ї стан неспокою.

При появі перших ознак ураження негайно одягається протигаз, а під шолом-маску вводиться роздавлена ампула з протиотрутою. У випадку різкого послаблення дихання треба повторно ввести протиотруту, а при втраті ураженим свідомості робити йому штуч­не дихання.

Зовнішніми ознаками наявності отруйних речовин ш к і р я н о - наривної д і ї є видимі краплі темно-коричневої масляної рідини із запахом гірчиці, а ознаками ураження — поява відчуття піску в очах, сльозотеча і світлобоязнь, почервоніння і зуд шкіри, а потім — пухирців та язв. При ураженні необхідно обробити заражені ділянки шкіри та обмундирування індивідуальним протихімічним пакетом, а очі промити чистою водою.

Зовнішньою ознакою наявності отруйних речовин задушли­вої дії є запах прілого сіна, а ознаками ураження — поява каш­лю, стиснення в грудях, запаморочення голови, біль в грудях, біль в підложечній області і нудота. При ураженні ними необхідно не­гайно одягти протигаз, різко обмежити фізичне навантаження, вжи­ти заходів щодо зігрівання і забезпечення опокою уражених, зняти спорядження, розстебнути комір і вкритися від холоду, а після евакуації із зони зараження і знімання протигазу, крім того, пити гарячу воду. Штучне дихання ураженим робити забороняється.

Додаток 19

ФОРТИФІКАЦІЙНІ СПОРУДЖЕННЯ

Мал. 1. Фортифікаційне обладнання опорного пункту механізованого взводу першого ешелону роти (варіант)

На обладнання потрібно 1100 люд/год., 7 маш/год. танка з бульдозерним обладнанням. Матеріали: круглий ліс — 45 м³, дріт — 135 кг. При влаштуванні одежі крутостей для 30% окопів і ходів сполучення додатково потрібно 350 люд/год. Матеріали: круглий ліс — 20 м³, дріт — 120 кг

Мал. 2. Фортифікаційне обладнання опорного пункту механізованого взводу другого ешелону роти (варіант)

На обладнання потрібно 1250 люд/год., 7 маш/год. танка з бульдозерним обладнанням. Матеріали: круглий ліс — 45 м³, дріт — 135 кг. При влаштуванні одежі крутостей для 30 % окопів і ходів сполучення додатково потрібно 350 люд/год. Матеріали: круглий ліс — 20 м³, дріт — 120 кг

Мал. 3. Позиція відділення (послідовність обладнання вручну):

а—улаштування одиночних окопів для стрільби лежачи, маскування БМП (БТР) під фон місцевості; б — заглиблення окопів по 1,1 м, улаштування ніш для особового складу і парних окопів з нішами (улаштовуються при необхідності), початок відривання окопу для БМП (БТР)

в — сполучення одиночних та парних окопів траншей глибиною 0,6 м в окоп на відділення, закінчення відривання окопу для БМП (БТР); г — заглиблення траншеї до 1,1 м, улаштування запасних бійниць та площадок бліндажа або перек­ритої щілин, примкнутих окопчиків, перекритих бійниць, ніш для боєприпасів, відривання та маскування окопу для БМП (БТР) на запасній позиції, відривання ходу сполучення до окопу БМП (БТР) на основній позиції, до КСП взводу і далі в тил.

На обладнання позиції відділення за допомогою піхотної лопати потрібно 300—400 люд/год, саперної лопати 150—200 люд/год.

Мал. 4. Обладнання позиції відділення на ділянці траншеї, відритої землерийною машиною

При наявності перед траншеєю мертвих просторів можуть додатково влаштовуватися винесені окопчики для стрілецької зброї, На обладнання позиції за допомогою піхотної лопати потрібно 160—240 люд/год, саперної лопати — 80—120 люд/год.

Мал. 5. Фортифікаційне обладнання КСП взводу

На обладнання КСП потрібно 80 люд/год, 0,6 маш/год. ПЗМ-2. Матеріали: круглий ліс 7,5 м³, дріт —8 кг

Мал. 6. Окоп для стрільби з автомата лежачи

На влаштування окопу за допомогою піхотної лопати потрібно 0,5 люд/год.

Мал. 7, Спорудження для спостереження командира взводу з протиосколковим покриттям:

а—загальний вигляд; б — план розкладки елементів покриття і амбразур. На влаштування спорудження за допомогою саперної лопати потрібно 30 люд/год. Матеріали: круглий ліс — 2,5 м³, дріт — 4 кг

Мал. 8. Відкрите спорудження для спостереження командира

взводу

На влаштування спорудження за допомогою саперної лопати пот­рібно 5 люд/год.

Мал. 9. Окоп для стрільби Із автомата стоячи На влаштування окопу за допомогою піхотної лопати потрібно 8,5 люд/год. Матеріали: круглий ліс — 0,4 м³, дріт —1,5 кг

Мал. 10. Окоп для двох стрільців

На влаштування окопу за допомогою піхотної лопати потрібно 10 люд/год. Матеріали: круглий ліс— 0,5 м³, дріт – 1,5 кг

Мал. 11. Винесений окопчик для стрільця з нішею та перекритою бійницею

На влаштування окопчика за допомогою піхотної лопати потрібно 10 люд/гол. Матеріали: круглий ліс — 0,5 м³ дріт — 3,0 кг

Мал 12. Окоп з протиосколковим покриттям для стрільби з кулемета:

а — загальний вигляд; б — план, розріз На влаштування окопу потрібно 18 люд/год. Матеріали: круглий ліс — 1,5 м³, дріт —5 кг

Мал. 13. Окоп для стрільби із кулемета стоячи На влаштування окопу за допомогою німотної лопати потрібно 10 люд/год. Матеріали: круглий ліс — 0,4 м³, дріт — 1,5 кг

Мал 14, Винесений окопчик з майданчиками для стрільби із кулемета (варіант) На влаштування спорудження за допомогою піхотної лопати потрібно 11 люд/год.

Мал. 15. Окоп для. ручного протитанкового гранатомета

Цифра в дужках відноситься до окопу для реактивного вогнемета На влаштування окопу потрібно 7 люд/год. Матеріали: круглий ліс — 0,4 м³, дріт — 1,5 кг

Мал. 16. Окоп для станкового протитанкового гранатомета СПГ-9М

На влаштування окопу потрібно 17 люд/год. При наявності часу ніша для боєприпасів перекривається жердинами діаметром 5-7 см. Матеріали: круглий ліс — 0,7 м³, дріт — 1,5 кг

Мал. 17 Окоп для виробу 9КП На влаштування окопу потрібно 18 люд/год. Матеріали: круглий ліс — 0,7 м³, дріт— 1,5 кг

Мал. 18. Окоп для виробу 9КШ (9КП5) Для влаштування окопу саперною лопатою потрібно 16 люд/год. Матеріали: круглий ліс — 0,7 м³, дріт — 1,5 кг

Мал. 19. Окоп для гранатомета АГС-17 На влаштування окопу потрібно 15 люд/год. Матеріали: круглий ліс — 0,7 м³, дріт — 1,5 кг

• Мал. 20. Окоп для стрільця-зенітника

На влаштування скопу саперною лопатою потрібно 8,5 люд/год. Матеріали: круглий ліс — 0,5 м³, дріт — 1,5 кг

Мал. 21. Окоп для бойової машини піхоти з круговим обстрілом

При необхідності ведення вогню зі стрілецьких бійниць машин бруствер у секторі обстрілу повинен бути +40 см

На влаштування окопу потрібно 32 люд/год., Із застосуванням землерийної машини ПЗМ-2 —0,3 маш/год. та 8 люд/год. без щілини (бліндажа)

Мал. 22. Окоп для бронетранспортера

На влаштування окопу потрібно 65 люд/год. із застосуванням землерийної машини ПЗМ-2 — 0,6 маш/год. та 12 люд/год. без щілини (бліндажа). Для БТР-60П у секторі стрільби бруствер не влаштовується

Мал. 23 Окоп для танка з круговим обстрілом На влаштування окопу (без бліндажа) за допомогою танка з бульдозерним обладнанням потрібно 0,6 маш/год. та 5 люд/год

Мал. 24. Перекрита щілина на відділення (обслугу, екіпаж)

На влаштування окопу потрібно 24(20) люд/год. Матеріали: круглий ліс - 2,7 (2,3) м³, дріт - 4 кг

Мал. 25. Бліндаж безврубочної конструкції:

а — загальний вигляд; б — поздовжній розріз На влаштування бліндажа потрібно 90 люд/год. Матеріали: круглий ліс—4,95 м³, дріт — 6,5 кг, цвяхи — 1,8 кг

Мал. 26. Маскування бойової техніки в окопі під фон місцевості (варіант)

На маскування потрібно 5 люд/год, табельний маскувальний комплект, місцевий маскувальний матеріал — 0,2 м³

Мал. 27. Імітація техніки в укритті (окопі) із застосуванням маскувальних засобів

На влаштування потрібно 20 люд/год., маскувального покриття (12X18 м) — 1 шт., відбивачів типу ВМК —4 шт., теплових імітаторів — 2 шт.

Додаток 20

ВИПИСКИ

із Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року про захист жертв війни і Додаткових протоколів до них

ЖЕНЕВСЬКА КОНВЕНЦІЯ ВІД 12 СЕРПНЯ 1949 РОКУ

ДІРО ПОКРАЩАННЯ ДОЛІ ПОРАНЕНИХ І ХВОРИХ

У ДІЮЧИХ АРМІЯХ

Розділ II Поранені і хворі

Стаття 12. Особовий склад збройних сил та інші особи, вказані у даній статті, у випадку їх поранення або хвороби повинні користуватися заступництвом і захистом за всіх обставин.

Сторона, що знаходиться у конфлікті, під владою якої вони опиняться, забезпечить їм гуманне поводження і догляд, без будь-якої дискримінації з таких причин як стать, раса, національність, релігія, політичні переконання або інші аналогічні критерії. Суворо забороняється будь-яке посягання на їх життя та особистість і, зокрема, забороняється добивати або знищувати їх, піддавати ка­туванню, проводити над ними біологічні досліди, навмисно створю­вати умови для їх зараження, навмисно залишати без медичної допомоги або догляду. Тільки, з медичних причин невідкладного характеру допускається перевага у черговості надання медичної, допомоги.

До жінок будуть відноситися з усією належною до їх статі повагою.

Сторона, що знаходиться у конфлікті і змушена залишити противнику поранених або хворих, залишить разом з ними, на­скільки це дозволяють воєнні вимоги, частину свого санітарного персоналу і спорядження для сприяння догляду за ними.

Стаття 13. Ця конвенція буде застосовуватися до поранених і хворих, які належать до таких категорій:

1. Особовий склад збройних сил сторони, що знаходиться у конфлікті, а також особовий склад ополчення і добровольчих загонів, що входять у склад цих збройних сил.

2. Особовий склад інших ополчень і добровольчих загонів, включаючи особовий склад організованого руху опору, який належить стороні, що знаходиться у конфлікті і діє на їх власній території або поза нею, навіть, якщо ця територія окупована, якщо ці ополчення і добровольчі загони, включаючи організований рух опору, відповідають умовам, викладеним нижче:

а) мають на чолі особу, яка відповідає за своїх підлеглих;

б) мають певний і виразно видимий здалеку розпізнавальний знак;

в) відкрито носять зброю;

г) дотримуються у своїх діях законів і звичаїв війни.

3. Особовий склад регулярних збройних сил, які вважають себе у підпорядкуванні уряду або влади, не визнаних Державою, що тримає їх у полоні.

4. Особи, які прямують за збройними силами, але не входять у їх склад безпосередньо, як наприклад, цивільні особи, які входять у екіпажі військових літаків, військові кореспонденти, постачальники, особовий склад робочих команд або служб, на які покладене побутове обслуговування збройних сил, за умов, що вони отримали на це дозвіл від тих збройних сил, які вони супроводжують.

5. Члени екіпажів суден торгового флоту, Включаючи капітанів, .лоцманів і юнг, і екіпажів цивільної авіації сторін, що знаходяться

у конфлікті, які не користуються більш пільговим режимом в силу будь-яких інших положень міжнародного права.

6. Населення неокупованої території, яке при наближенні противника стихійно береться за зброю для боротьби з військами, що вторглися, не-- встигнувши сформуватися у регулярні війська, якщо воно носить відкрито зброю і дотримується законів і звичаїв війни.

Стаття 14. З урахуванням положень попередньої статті, поранені і хворі сторони, яка воює, і які опинилися під владою противника, будуть вважатися військовополоненими і до ' них будуть застосовуватися норми міжнародного права, що стосуються військовополонених. ,

Стаття 15. У будь-який час, І особливо після бою, сторонами, що знаходяться у конфлікті, негайно будуть вжиті всі можливі заходи для того, щоб розшукати і підібрати поранених і хворих та захистити їх від пограбування і поганого поводження, забезпе­чити їм необхідний догляд, а також для того, щоб розшукати мертвих і перешкодити їх пограбуванню.

Кожний раз, коли це дозволять обставини, будуть укладатися-угоди про перемир'я або про припинення вогню або ж місцеві угоди, щоб дозволити підібрати поранених, які залишилися на полі бою, транспортувати їх, а також провести обмін ними.

Так само між сторонами, що знаходяться у конфлікті, можуть бути укладені місцеві угоди про евакуацію поранених і хворих із обложеної і оточеної зони, про обмін ними та про пропуск в цю зону санітарного і духовного персоналу і майна, які направляються туди.

Стаття 17. Сторонами, що знаходяться у конфлікті, будуть вжиті необхідні заходи для того, щоб поховання або спалення померлих проводилося, на скільки це можливо, індивідуально і щоб йому передував уважний і, якщо можливо, медичний огляд тіл з метою констатування смерті, засвідчення особи і можливого звіту про це. Половина подвійного пізнавального медальйона або сам пізнавальний медальйон, якщо він одинарний, повинен залишатися на тілі.

Трупи будуть спалюватися тільки у тому випадку, якщо це продиктовано настійними міркуваннями санітарного порядку або мотивами, пов'язаними з релігією померлих. У випадку спалення, про це повинно бути докладно, із зазначенням причин спалення, відмічено в акті про смерть або у завіреному списку померлих.

Крім того, сторони, що знаходяться у конфлікті, повинні слідкувати, щоб померлі були поховані з честю і, якщо можливо, згідно з обрядами релігії, до якої вони належать, щоб могили поважалися, були зосереджені, по можливості, згідно з національ­ністю померлих, утримувалися належним чином, і позначалися та­ким чином, щоб завжди можна було їх розшукати. З цією метою і з початком воєнних дій, вони організовують офіційну службу могил, щоб зробити можливим у майбутньому ексгумації, забезпе­чити, яким би не було місцезнаходження могил, пізнавання трупів і їх можливе відправлення на батьківщину. Ці постанови також будуть розповсюджуватися на попіл, який¹ буде зберігатися служ­бою могил доти, доки по відношенню до ,нього не розпоря­дяться належним чином, відповідно до бажання батьківщини по­мерлих.

Як тільки дозволять обставини, і саме пізніше, після закін­чення воєнних дій, ці служби через посередництво Довідкового Бюро, обмінюються списками, в яких будуть вказані точне місце­знаходження і позначення могил, а також дані про поховання в них померлих.

Стаття 18. Військова влада може звертатися із закликом до людинолюбства місцевих жителів добровільно підбирати і догляда­ти, під її контролем, за пораненими і. хворими, надаючи особам, які відізвалися на цей заклик, необхідне покровительство і пільги. У випадку, коли супротивна сторона встановить або відновить свій контроль над даним районом, вона буде надавати цим особам те саме покровительство і такі самі пільги.

Військова влада повинна дозволяти населенню і благодійним товариствам, навіть у районах вторгнення або окупованих районах, за особистим почином підбирати поранених і хворих, незалежно від їх національності, та доглядати за ними. Цивільне населення повинно відноситися з повагою до цих хворих і поранених і, зо­крема, не застосовувати у відношенні до них ніяких актів насилля.

Ніхто не повинен зазнавати переслідування або бути засуд­женим за те, що він доглядав за пораненими і хворими.

Положення даної статті не звільняють Державу, яка окуповує, від її обов'язків, які покладені на неї відносно до поранених і хворих з питань санітарного і морального характеру.

Розділ III Санітарні формування і заклади

Стаття 19. Постійні санітарні заклади та рухомі санітарні фор­мування медичної служба не можуть ні за яких обставин піддава­тися нападу, але будуть завжди користуватися заступництвом і охороною сторін, що знаходяться у конфлікті.

Попавши до рук супротивної сторони, вони можуть продов­жувати функціонувати доти, доки Держава, яка захопила їх, не забезпечить сама необхідного догляду за пораненими і хворими, які знаходяться у цих закладах і формуваннях.

Відповідна влада потурбується про те, щоб вищевказані сані­тарні заклади і формування були розміщені, на скільки можливе, таким чином, щоб вовн не відлягали небезпеці у випадку нападу на воєнні об'єкти.

Стаття 2<к Госпітальні судка, що знаходиться під покровительством Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року про покра­щання долі поранених, хворих та осіб, що за з кали аварії корабля із складу збройних сил на морі, не повинні піддягати нападу з суші.

Стаття 21. Покровительство, на яке мають право постійні за­клади і рухомі санітарні формування медичної служби, може при­пинитися лише у тому випадку, якщо вони будуть використані, крім їх гуманітарних обов'язків. Для здійснення дій, що направлені проти противника. Покровительство, однак, припиниться тільки після відповідного попередження, у всіх необхідних випадках, що встановлює розумний термін, і після того, як це попередження не дало результатів.

Стаття 22. Не будуть розглядатися як обставини, які позбав­ляють санітарне формування або заклад покровительства, забезпеченого статтею 19:

1. якщо особовий склад санітарного формування або закладу озброєний і користується своєю зброєю для самооборони або захисту своїх поранених і хворих;

2. якщо через відсутність озброєних санітарів формування або заклад обороняється пікетом, чатовим або конвоєм;

3. якщо у формуванні або закладі будуть знайдені ручна зброя і бойові припаси, що зняті з поранених і хворих і не здані ще за належністю;

4. якщо у формуванні або закладі знаходиться особовий склад і майно ветеринарної служби, що не є його невід'ємною частиною;

5. якщо гуманітарна діяльність санітарних формувань і закладів або їх персоналу розповсюджується на поранених і хворих цивільних осіб.

Розділ IV Особовий склад

Стаття 24. Санітарний особовий склад, який призначений ви­ключно для розшуку і підбирання, транспортування або лікування поранених і хворих, або для запобігання захворювань, що від­носиться виключно до адміністрації санітарних формувань і за­кладів, а також священнослужителі, які перебувають при збройних силах, будуть користуватися повагою і покровительством за всіх обставин.

Розділ V Будівлі і майно

Стаття 33. Майне рухомих санітарних формувань збройних сил, які потраплять до рук противника, буде залишене для догляду за пораненими і хворими. Будівлі, майно і склади постійних санітарних закладів збройних сил залишаться підпорядкованими дії законів війни, але не зможуть отримати іншого призначення, доки, вони будуть потрібні для по­ранених і хворих. Проте, командири частин діючої армії можуть розпоряджатися ними у випадку крайньої воєнної необхідності, попередньо забезпечивши долю поранених і хворих, які знаходяться там на лікуванні,

Майно і склади, вказані в даній статті, не можуть підлягати навмисному знищенню.

Розділ VI Санітарні транспорти

Стаття 35. Транспорти з пораненими і хворими або санітарним майном будуть користуватися покровительством і охороною на та­кій же підставі, що і рухомі санітарні формування.

Потрапивши до рук противника, такі транспорти, перевізні за­соби попадають під дію законів війни за тієї умови, що сторона/ яка захопила їх і знаходиться у конфлікті, потурбується у всіх випадках, про поранених і хворих, які знаходяться на них.

Цивільний особовий склад і всі транспортні засоби, що добуті шляхом реквізиції, підпорядковуються загальним нормам міжнародного права.