Динаміка показників фінансових результатів*

Показники	Роки			Відхилення (+, -) 2011 р. порівняно з
	2009	2010	2011	2009 р.	2010 р.
Дохід (збиток) від реалізації, тис. грн	7398	8749	14610	+7212	+5861
Продовження таблиці 2.14
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн	3435	4336	5486	+2051	+1160
Чистий прибуток (збиток), тис. грн	2701	3277	6598	+3897	+3321
Середньорічна сума активів, тис. грн	7607	10192	15197,5	+7590,5	+5005,5
Середньорічна сума власного капіталу, тис. грн	5986,5	9009,5	13981	+7994,5	+4971,5
Рівень прибутковості (збитковості) продукції, %	179,8	168,4	222,1	+42,3	+53,7
Рівень прибутковості (збитковості) капіталу, %	36,5	32,2	43,4	+6,9	+11,2
Рівень прибутковості (збитковості) власного капіталу, %	45,1	36,4	47,2	+2,1	+10,8

*виконано на основі фінансової звітності ПОП «Лан» Новобузького району

За даними таблиці 2.14 можна зробити висновок, що показники фінансових результатів за досліджуваний період мають тенденцію до змін. Прибуток від реалізації у поточному році зріс на 7212 тис. грн та 5861 тис. грн. порівняно з 2009 та 2010 роками відповідно. Але значно підвищилися собівартість реалізованої продукції на 2051 тис. грн та 1160 тис. грн. у порівнянні з 2009 та 2010 роками. Середньорічна сума активів у 2011 роком зросла порівняно з досліджуваними роками, що є позитивною тенденцією. Середньорічна сума власного капіталу також має тенденцію до зростання у 2011 роком порівняно з 2009 та 2010 роками на 7994,5 тис. грн та 4971,5 тис.грн.

Прибу́ток — це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. чистий прибуток після сплати податків.

Для більш точного аналізу результативних показників реалізації сільськогосподарської продукції необхідно визначити прибуток та рівень рентабельності (збитковості) у розрізі окремих культур.

Таблиця 2.15

Результативні показники реалізації сільськогосподарської продукції*

Вид продукції	Прибуток (+), збиток (-), тис. грн			Рівень рентабельності (+), збитковості (-), %
	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2009 р.	2010 р.	2011 р.
Зернові та зернобобові	15,0	-53,3	223,0	4,2	-37,3	51,0
Соняшник	2418,0	2594,6	5564,0	143,5	104,8	159,4
Інша продукція рослинництва	-15,0	-203,3	-82,0	-27,3	-85,7	-44,3
Вирощування ВРХ	-167,0	-141,0	-230,0	-82,3	-79,7	-74,7
Вирощування свиней	-1,0	-	-227,0	-16,7	-	-72,6
Вирощування овець	2,0	-40,0	-30,0	25,0	-74,1	-90,9
Виробництво молока	-77,0	-171,3	-122,0	-29,2	-41,7	-23,8
Виробництво меду	-25,0	0,4	6,0	-69,4	2,0	54,5
Всього по сільськогосподарській продукції	2045,0	1853,0	5080,0	53,0	39,5	78,5

*виконано на основі фінансової звітності ПОП «Лан» Новобузького району

Аналізуючи показники таблиці 2.15 можна зробити висновок, що зерновиробництво у 2011 році є збитковою галуззю рослинництва у 2011 році – 53,3 тис. грн на відміну від попередніх років, коли зерновиробництво було однією з найприбутковіших галузей. Відповідно і рівень збитковості у поточному році становить 37,3 %. Соняшник має досить високий прибуток - 5564,0 тис. грн, що становить 159,4 % рентабельності і є найприбутковішим серед продукції рослинництва. Тваринництво є менш прибутковою галуззю, ніж рослинництво. Вирощування овець є прибутковим лише у 2009 році – 2,0 тис. грн, а за наступні роки збиток 227,0 за 2010 рік. Вирощування свиней є збитковим у 2011 році 227,0 тис. грн. Збитковість виробництва молока лише у звітному році складає 23,8 %, а попередні роки також є збитковими.

Рентабельність меду у 2011 році становить 54,5%, а прибуток – 6,0 тис. грн. Рентабельність продукції сільськогосподарського виробництва у 2010 році є найбільшою у порівнянні з попередніми роками і становить 39,5 %.

Отже, можна зробити висновок, що планування доходу на підприємстві просто необхідне для формування точних кінцевих результатів робити підприємства. Формується дохід на ПОП «Лан» під впливом низки чинників, які як збільшують дохід( ціна, канали та строки реалізації), так і зменшують( собівартість). Використовується дохід для покриття витрат виробництва та реалізації. Також спрямовується на інші цілі підприємства, що передбачені статутом на національним законодавством.

РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ДОХОДУ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

В умовах ринкової економіки дедалі більшого значення набуває підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами господарств як запорука не лише виживання , а і їх стабільного функціонування. Останнє зумовлено одвічною суперечністю між зростаючими потребами економічних ресурсів та їх обмеженістю. При цьому досягнення ефективної діяльності господарства можливе лише за умови реалізації зваженої фінансової політики, спрямованої не лише на використання фінансових ресурсів для задоволення поточних потреб, а й на узгодження в часі та просторі їх кількості, джерел виникнення та напрямів використання з урахуванням стратегічних потреб тощо. Отже, діяльність кожного головного бухгалтера має спрямовуватись не лише на досягнення максимальної прибутковості у короткостроковому періоді функціонування господарства, а й на зростання його ринкової вартості шляхом підвищення ліквідності та платоспроможності через забезпечення стабільного надходження у встановлені строки необхідних розмірів доходів від реалізації. Платоспроможність та ліквідність господарства безпосередньо залежать від його здатності своєчасно та в необхідному обсязі генерувати грошові потоки. Це потребує реалізації цілісної системи прогнозування, планування та контролю грошових потоків, що формуються при здійснені фінансово – господарської діяльності господарства. При цьому грошові потоки у вигляді доходів від реалізації є основою самофінансування господарства – покриття його потреби в капіталі за рахунок внутрішніх джерел.

Ефективне управління доходом від реалізації продукції передбачає визначення базових положень щодо організації управління доходами.

По – перше, доходи від реалізації не можуть виникати внаслідок пасивної діяльності господарства. Отже, треба вживати певні заходи з формування доходів від реалізації продукції та впливу на їхні параметри – управляти доходами.

По – друге, доходи є невід’ємною складовою частиною операційного циклу, що вимагає узгодження фінансових рішень у сфері управління доходами з іншими напрямками управління фінансами ПОП « Лан» Новобузького району.

По – третє, управління доходами потребує відповідного інформаційного наповнення системи прийняття управлінських фінансових рішень.

По – четверте, управління доходами передбачає однозначність трактування прийнятих фінансових рішень, чіткість доведення їх до виконавців та забезпечення адекватного зворотного зв’язку – перегляду та коригування фінансових рішень.

При цьому управління грошовими потоками у вигляді доходів від реалізації продукції треба розглядати як послідовний процес постановки завдань та їх виконання, котрий включає реалізацію таких етапів: планування та прогнозування доходів від реалізації і складання відповідних внутрішніх документів (плановий звіт про рух грошових коштів тощо); імплементація бюджету доходів, що є невід’ємною складовою системи бюджетів в господарстві, як процес його безпосереднього дотримання при організації операційної та фінансової діяльності нашого господарства; контроль виконання бюджету грошових потоків у вигляді доходів від реалізації продукції та планових показників звіту про рух грошових коштів; корегування планових величин відповідно до зміни внутрішніх і внутрішніх умов реалізації бюджету доходів.

Загалом управління доходами від реалізації являє собою цілісну систему – модель управління, організація якої в господарстві передбачає розв’язання таких питань: структурування моделі управління доходами на основі локалізації головних завдань та цілей останнього; визначення основних принципів управління доходами в розрізі їх видів; визначення індикаторів організації управління доходами господарства та обґрунтування їх кількісних значень; організації управлінської діяльності та її інформаційно- методологічне забезпечення.

Сукупність конкретних методів і форм, що використовуються господарством для організації руху грошових коштів у часі та просторі відповідно до визначення критеріїв та цілей, формує модель управління доходами господарства, яка розв’язує питання щодо: збільшення та прискорення формування доходів від реалізації продукції господарства; прогнозування та планування резерву ліквідності; зменшення фінансових ризиків тощо. Така модель самостійно визначається і є індивідуальною для кожного господарства, оскільки має враховувати особливості його фінансово-господарської діяльності, положення фінансової стратегії господарства, а також специфічні умови внутрішнього та зовнішнього середовища її реалізації. Однак така індивідуальність досягається при використанні сукупності загальних підходів, прийомів та методів – інструментів управління фінансовими ресурсами та доходами від реалізації.

При визначенні моделі управління доходами від реалізації продукції потрібно дотримуватись таких принципів: інформаційної достовірності, що передбачає своєчасне та повне формування фінансової інформації щодо операційної діяльності господарства, структурованої відповідно до потреб моделі до потреб моделі або обґрунтування окремого фінансового рішення; збалансованості, тобто обґрунтованого використання для потреб управління грошовими надходженнями у вигляді доходів від реалізації і методів групування, зведення та узагальнення доходів господарства; ефективності – забезпечення досягнення цілей управління, виражене в позитивній зміні абсолютного значення індикатора ефективності за підсумками певного періоду.

Організаційне забезпечення ефективної моделі управління доходами від реалізації сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ПОП «Лан» можна охарактеризувати такими напрямками фінансової роботи, як: організація трансакцій, зокрема в частині часу, обсягів та повноти руху грошових коштів господарства (генерування грошових надходжень та їхні параметри); контроль руху грошових ресурсів, зокрема на відповідність бюджетним параметрам діяльності господарства у плановому періоді та дотримання значень нульових індикаторів; підтримка управлінських рішень.

Управління доходами від реалізації продукції здійснюється відповідно до поставлених цілей, обґрунтування якої є початковим етапом формування моделі управління доходами. У модель управління доходами від реалізації закладаються загальні та специфічні цілі, а саме: повнота та своєчасність покриття потреби господарства в капіталі для фінансування операційної діяльності; підтримання прийнятого рівня платоспроможності та ліквідності; оптимізація потоків із врахуванням того, що вихідний потік зменшує вартість господарства, а його генерування зорієнтоване на компенсуюче збільшення вхідних та/або зменшення вихідних грошових потоків нашого господарства в наступних періодах; узгодження політики управління доходами від реалізації з потребами операційної діяльності господарства, зокрема в частині управління робочим капіталом та управління прибутком; організація фінансових потоків із метою оптимізації структури капіталу та зменшення середньозваженої вартості капіталу; забезпечення ефективності використання такого обмеженого ресурсу ПОП «Лан», яким є грошові кошти в його розпорядженні; підтримання балансу між формуванням резерву ліквідності та альтернативними можливостями використання доходу від реалізації продукції господарства; скорочення витрат господарства, пов’язаних із організацію управління доходами від реалізації.

Досягнення цілей управління доходами від реалізації продукції, які часто є протилежними, передбачає балансування між ними при прийнятті фінансових рішень, а оцінка ефективності практики управління доходами від реалізації на можлива через розрахунок єдиного показника. Використання єдиного показника не дає змогу адекватно оцінити ефективність управління доходами від реалізації продукції, а отже, потребує використання сукупності показників, зокрема таких як: коефіцієнт інкасації як відношення абсолютної величини операційного грошового потоку до величини доходу (виручки) від реалізації продукції (нарахованого чистого доходу); індекс грошової вартості доданої як відношення генерованого операційного грошового потоку до операційної потреби ПОП «Лан» в грошових ресурсах; тривалість фінансового циклу та його окремих складових; монетарна оцінка величини касового розриву; вільний грошовий потік на капітал вкладений і вільний грошовий потік на власний капітал як базис розрахунку вартості господарства.

Ефективне управління доходам від реалізації продукції дає змогу забезпечити зростання достатку власників господарства як фундаментальної цілі фінансового менеджменту, що може кількісно проявлятись як зростання вартості господарства та створення грошової вартості доданої.

Доход (виручка) від реалізації продукції являє собою складне явище, органічно інтегроване в загальну систему організації фінансово – господарської діяльності приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Лан». Тому організація управління доходами має розглядатись комплексно, разом із іншими напрямами фінансового управління.

Результатом комплексного підходу до організації управління доходами від реалізації має бути формування відповідної моделі як цілісної системи однозначних цілей і завдань управління грошових надходжень господарства у вигляді доходу (виручки) від реалізації продукції, підходів до аналізу критеріїв та оцінювання показників управління доходами, принципів політики управління та інструментів її реалізації, форми контролю ефективності практики управління доходами від реалізації.

Доход є джерелом функціонування та стабільного розвитку господарства. Але, дивлячись з практичної сторони діяльності нашого господарства, оплата за реалізовану продукцію досить часто здійснюється не в момент відвантаження продукції вказаної, а через певний період або ж взагалі не дотримується. Тому даний доход фактично не є доходом, який можна використати для розширення своєї виробничої діяльності та покращення платоспроможності.

Збільшення доходу від реалізації продукції є не лише джерелом його ефективного функціонування, але й шляхом покращення життєвого рівня працівників господарства. Чим більший розмір доходу від реалізації отримає господарство і при цьому понесе мінімальні затрати, тим більша буде сума прибутку, який можна буде використати для покращення виробничої діяльності та матеріального становища робітників.

Після реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств (КСП) працівники отримали майнові частки (паї). Об’єкти майнових паїв беруть участь в виробничій діяльності нашого господарства, за це співвласники отримують орендну плату. Досить часто трапляються випадки, коли новостворені господарства є збитковими і не мають можливості розрахуватись з пайовиками. Інтереси керівництва і пайовиків не співпадають і збиток може бути фіктивним. В сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю ПОП «Лан» не створено на високому рівні систему внутрішнього контролю, яка забезпечила б інформацією про діяльність господарства не лише керівництво, а й власників майнових паїв.

Внутрішній контроль можна трактувати як контроль власника, а в переважній більшості керівництвом сільськогосподарських товариств є власники цих підприємств, які не зацікавлені в належній системі внутрішнього контролю. В даний час, з виникненням більш складних методів ведення бізнесу, в деяких сільськогосподарських товариствах спостерігається здійснення махінацій з прибутком. Відбувається “підгонка” звітності для вигідного відображення бажаного фінансового результату.

В нашому господарстві існують певні проблеми в достовірному обліковому забезпеченні власників майнових паїв та неможливістю з їх сторони здійснювати внутрішній контроль за результатами діяльності господарства, пайовиками якого вони є. Є необхідність в побудові незалежної системи внутрішнього контролю. Вона має бути сформована на зборах членів спілки майнових паїв, але з врахуванням вимог щодо освіти та обов’язків. Обрані члени незалежної системи внутрішнього контролю мають бути людьми відповідальними, добросовісними, чесними.

Для визначення прибутку від реалізації необхідно порівняти фактичні показники з плановими, щоб визначити чи виконується план на підприємстві.

Таблиця 3.1

Визначення прибутку від реалізації озимої пшениці у 2011 році за різними каналами реалізації

Показники	Населенню в рахунок оплати праці	Пайовикам в рахунок орендної плати за землю та майнових паїв	На ринку, через власні магазини, ларки, палатки	Разом
Фактичний обсяг реалізації, ц	3500	350	154	4004,0
Фактична ціна реалізації, грн	121,6	104,3	161,7	Х
Фактична грошова виручка, тис. грн	425,6	36,5	24,9	487,0
Витрати на виробництво та реалізацію, тис. грн	124,8	124,8	187,4	437,0
Фактичний прибуток, тис. грн	300,8	-88,3	-162,5	50,0
Плановий обсяг реалізації, ц	3450,0	390,0	150,0	3990,0
Планова грошова виручка, тис. грн	419,5	40,7	24,3	484,5
Планові витрати на виробництво та реалізацію, тис. грн	120,9	30,9	19,9	171,7
Плановий прибуток, тис. грн	298,6	9,8	4,4	312,8
Додатковий прибуток, тис. грн	2,2	-	-	2,2

*виконано на основі фінансової звітності ПОП «Лан» Новобузького району

За даними таблиці 3.1 можна зробити висновок, що порівнюючи планові показники фактичними виражено деяка невідповідність фактичних показників плановим. Фактичний обсяг реалізації різним каналам покупців значно переважає заплановані результати. Щодо ціни реалізації, то найвища ціна продажу через ринки – 161,7 грн/ц, а найнижчою – пайовикам в рахунок орендної плати 104,3 грн/ц. Витрати на виробництво та реалізацію озимої пшениці фактичні є меншими, ніж планові на 265,3 тис.грн, що є дуже позитивним явищем для підприємства і автоматично зменшує собівартість реалізації продукції. Плановий прибуток від реалізації озимої пшениці становить 312,8 тис.грн, але за фактичними показниками можна побачити 3990,0 тис. грн. План по прибутковості озимої пшениці виконаний, оскільки додатковий прибуток становить 2,2 тис. грн.

Незалежна система внутрішнього контролю буде здійснювати контроль всієї діяльності господарства, зокрема і тої, яка пов’язана з отриманням доходу (виручки) від реалізації продукції. Вона покликана досконало знати законодавство, що регулює господарську діяльність та внутрішні розпорядження, які складають його економічну нормативну базу, а також технологію виробництва. Члени та голова незалежної системи внутрішнього контролю мають бути присутні на зборах і нарадах управлінських структур , щоб запобігти у майбутньому невірному рішенню керівництва.

В тваринництві, через те, що господарство не має власного переробного цеху, переробні заводи встановлюють ціни, які є набагато меншими за собівартість виробленої продукції. Це зменшує доход (виручку) від реалізації продукції тваринництва і як наслідок загального доходу від реалізації по всьому господарству.

Великою проблемою для нашого господарства є нестача висококваліфікованих спеціалістів. Багато молоді виїжджають з села до міста. Ніхто не хоче працювати біля землі.

Отже, основними шляхами вдосконалення формування доходу від реалізації продукції є:

1. Ефективне управління доходами від реалізації продукції шляхом формування цілісної системи однозначних цілей і завдань управління грошовими надходженнями господарства у вигляді доходів від реалізації продукції;

2. Створення незалежної системи внутрішнього контролю доходів від реалізації продукції, яка б здійснювала контроль за діяльністю господарства, яка пов’язана з реалізацією продукції, надавала б консультації з проблем підвищення ефективності фінансово – господарської діяльності тощо;

3. Підвищувати якість продукції, шляхом внесення певної кількості мінеральних добрив, зрошення, закуповувати для посіву насіння високих сортів. Хоча це, з одного боку, підвищить затрати на виробництво продукції рослинництва, але, з іншого боку, тоді продукція господарства може відповідати міжнародним стандартам, що забезпечить вихід продукції на експорт. Максимально стимулювати працю робітників, щоб вони були зацікавлені в результатах своєї діяльності. Господарство повинне забезпечити необхідних умов та режимів праці. Працівники повинні проходити перекваліфікацію та перепідготовку.

4. Намагатись знижувати собівартість виробленої продукції за рахунок зменшення витрат на нафтопродукти. Треба знайти такого постачальника, який би реалізовував нафтопродукти господарству за оптовими цінами;

5. Намагатись реалізовувати свою продукцію тим покупцям, які відразу розраховуються за продукцію, тому що існує криза неплатежу.

Отже, реалізація цих заходів повинна в майбутньому принести максимальні доходи від реалізації продукції. І як наслідок цього збільшаться показники фінансової стабільності господарства та покращиться ефективність діяльності ПОП «Лан».

ВИСНОВОК

1. Дохід від реалізації продукції (робіт, послуг) виступає основним джерелом прибутку, який повинен забезпечити розвиток підприємства, створює визначені гарантії для подальшого існування підприємства, допомагає переборювати наслідку економічного ризику.

2. ПОП «Лан» займається виробничо-господарською діяльністю. Розвинуті дві галузі: рослинництво і тваринництво. Отриману продукцію господарство реалізовує по різним каналам реалізації: продаж іншим організаціям, продажі на ринку, реалізація і видача продукції в рахунок оплати праці, відпуск продукції на громадське харчування та на переробку.

3. ПОП «Лан» має всі необхідні ресурси для вироблення якісної та конкурентоздатної продукції: матеріальні, трудові, земельні, енергетичні та основні засоби.

4. Планування виручки на ПОП «Лан» здійснюється за допомогою по асортиментного методу, оскільки номенклатура продукції підприємства не велика, а тому застосування комбінованого методу є недоцільним.

5. На розмір виручки від реалізації товарної продукції впливають її обсяг, асортимент і якість, а також рівень цін. Так, збільшення випуску товарної продукції підвищеної якості веде до зростання обсягу виручки, оскільки продукція кращої якості продається за більш високими цінами. Виробництво товарної продукції більш високих сортів також веде до зростання виручки, оскільки більш високі сорти продаються за більш високими цінами.

6. Отримання прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) залежить від здійснення основної діяльності суб'єктів господарювання. Прибуток є складовою частиною виручки від реалізації.

7. Формується дохід на ПОП «Лан» під впливом низки чинників, які як збільшують дохід( ціна, канали та строки реалізації), так і зменшують( собівартість). Використовується дохід для покриття витрат виробництва та реалізації. Також спрямовується на інші цілі підприємства, що передбачені статутом на національним законодавством.

8. Головними шляхами підвищення доходу від реалізації є мінімізація виробничих витрат, а також ефективне управління доходами підприємства, що сприятиме лише ціле направленому його використанню. Реалізація продукції лише в строки, коли ціна максимально висока і лише на тих ринках, які мають найвигідніші умови реалізації.

9. Дохід від реалізації продукції сільськогосподарського виробництва В ПОП « Лан» становить 12146,0 тис. грн, що є досить високим показником у досліджуваній динаміці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. -К.: - 2003. -692 с.

2. Бухгалтерський облік в Україні / За ред. Хом’яка Р.Л., Лемішовського В.І. / Львів:Інтелект –Захід. - 2005 .-728 с.

3. Бухгалтерський фінансовий облік / За ред. Ф.Ф. Бутинця. / Житомир: ПП «ЖІТІ». - 2006. - 868с.

4. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: Навч. Пос. / В.С. Лень, В.В. Гливенко. – вид. 2-ге випр. – К.: ЦНЛ – 2006 – 556с.

5. Бухгалтерський фінансовий облік / За ред.. Н.В. Чабанова, Ю.А. Василенко / К.; «Академія». – 2004 . – 671с.

6. Бухгалтерський облік в Україні. Теорія и практика / Під ред. А.Н. Коваленко / Д.; Баланс-Клуб – 2003. –528с.

7. Герасим П.М., Журавель Г.П., Бруханський В.Ф., Хомин П.Я. / Первинний та аналітичний облік на підприємстві: Навчальний посібник. / Тернопіль: Астон – 2003 – 463с.

8. Економічний аналіз: Навч. Посіб. За ред. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ПП „Рута” – 2003. – 680 с.

9. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІV (зі змінами і доповненнями). ./ Верховна рада України – Офіційне видання – К.: парлам. Видавництво, 2011. – 3 с.

10. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р.№291

11. Кобилянська О.І. Фінансовий облік: Навчальний посібник .-Київ:Знання – 2004. –473 с.

12. Нашкерська Г.В. Фінансовий облік: Навчальний посібник. – К.: Кондор. – 2005. – 503с.

13. Онищенко Т., Піроженко О. Податковий та бухгалтерський облік – 2-ге вид., перероб. і доп. Х: Фактор – 2003. – 632с.

14. Податковий кодекс України від 1. 01. 2011 року. / «Голос країни»- Офіційне видання – К.: парлам. Видавництво. – 2011.

15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене Наказом Мінфіну від 31.03.99 р. № 87./ Верховна рада України – Офіційне видання – К.: парлам. Видавництво – 2010. – 5 с.

16. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №2 «Баланс», затверджене Наказом Мінфіну від 24.11.2009 № 87 / Верховна рада України / Офіційне видання – К.: парлам. Видавництво – 2010. – 9 с.

17. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №3 «Звіт про фінансові результати», затверджене Наказом Мінфіну від 31.03.99 р. № 87 від 24. 09. 10. / Верховна рада України – Офіційне видання / К.: парлам. Видавництво – 2010. – 5 с.

18. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №9 «Запаси», затверджене Наказом Мінфіну від 20.10.99 р. № 246 / Верховна рада України – Офіційне видання – К.: парлам. Видавництво – 1999. – 5 с.

19. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №15 «Дохід», затверджене Наказом Мінфіну від 29.11.99 р. № 290 (зі змінами і доповненнями)./ Верховна рада України – Офіційне видання – К.: парлам. Видавництво – 2010. – 40 с.

20. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», затверджене Наказом Мінфіну від 31.03.99 р. № 87 (зі змінами і доповненнями). / Верховна рада України – Офіційне видання – К.: парлам. Видавництво – 2010. – 56 с.

21. Пушкар М.С. Фінансовий облік : Підручник / Тернопіль / Карт-бланш – 2004 – 628с.

22. Ткаченко Н.М. Теоретико-методологічні проблеми формування бухгалтерського фінансового обліку. К:”А.С.К.” – 2005. – 348 с.