Процедури введення-виведення. Деякі вбудовані функції Турбо-Паскаля.

1. Процедури введення-виведення. Майже кожна програма повинна спілкуватися з користувачем, тобто виводити результати своєї роботи на екран і запитувати в користувача інформацію з клавіатури. Для того щоб це стало можливим, у Турбо-Паскалі маються спеціальні процедури (тобто невеликі допоміжні програми), називаються вони процедурами введення-виведення. Для того щоб змусити процедуру працювати в нашій програмі, потрібно написати її ім'я, за яким у дужках, через кому перелічити параметри, що ми хочемо їй передати. Для процедури виведення інформації на екран параметрами можуть служити числа чи текстові повідомлення, які повинна друкувати наша програма на екрані. Опишемо призначення цих процедур.

• write(p1,p2,... pn); – виводить на екран значення виразів p1,p2,... pn, кількість яких (n) необмежена. Вирази можуть бути числові, строкові, символьні і логічні. Під виразом будемо розуміти сукупність деяких дій, застосованих до змінних, чи константам літералам, наприклад: арифметичні дії і математичні функції для чисел, функції для обробки рядків і окремих символів, логічні вирази і т.п. Можливе форматне виведення, тобто явна вказівка того, скільки виділяти позицій на екрані для виведення значення. Приклад для дійсних типів: write(r+s:10:5); – вивести значення вираження r+s з виділенням для цього 10 позицій, з них 5 – після коми. Для інших типів усе значно простіше: write(p:10); – вивести значення виразу p, виділивши під це 10 позицій. Виведення на екран у будь-якому випадку виконується по правому краю виділеного поля.

• writeln(p1,p2,... pn); – аналогічно write, виводить значення p1,p2,... pn, після чого переводить курсор на новий рядок. Зміст параметрів – той же, зауваження про форматне виведення залишаються в силі. Існує варіант writeln; (без параметрів), що означає лише переведення курсору на початок нового рядка.

• readln(v1,v2,...vn); – уведення з клавіатури значень змінних v1,...vn. Змінні можуть мати рядковий, символьний чи числовий тип. При уведенні варто розділяти значення пробілами, символами табуляції чи переводу рядка (тобто, натискаючи Enter).

• read(v1,v2,...vn); – по призначенню подібний з readln; відмінність полягає в тому, що символ переводу рядка (Enter), натиснутий при завершенні введення, не «проковтує», а чекає наступного оператора введення. Якщо їм виявиться оператор уведення рядкової змінної чи просто readln; то рядковій змінний буде присвоєне значення порожнього рядка, а readln без параметрів не стане чекати, поки користувач натисне Enter, а зреагує на уже введений.

Приклад. Програма просить користувача ввести з клавіатури два цілих числа і друкує на екрані їхню суму:

program PrintSum;

var a,b: integer;

begin

write('Уведіть два числа:');

readln(a,b);

writeln('Сума a і b дорівнює ',a+b);

readln;

end.

2. Функції числових параметрів.

Назва	Значення
abs(x)	модуль x
cos(x)	косинус x
frac(x)	дробова частина x
int(x)	ціла частина x (тобто найближче ціле, що не перевершує x)
pi	число 
round(x)	x, округлене до цілого
sin(x)	синус x
sqr(x)	квадрат x
sqrt(x)	квадратний корінь з x
trunc(x)	число, отримане з x відкиданням дробової частини