- •34. Загальнодієслівна категорія виду, засоби її вираження. Творення корелятивної видової пари.
- •35. Загальнодієслівна категорія перехідності/неперехідності.
- •37.Категорія способу та часу дієслова ( способи та засоби творення )
- •38.Дієслівна категорія особи дієслова. Особові та неособові форми дієслова
- •39. Система дієвідмінювання дієслів. Способи визначення дієвідміни дієслова.
- •40.Інфінітив – неозначена форма дієслова. Синтаксична функція інфінітива.
- •41.Безособові дієслова: загальна характеристика.
- •42.Дієприкметник – особлива форма дієслова. Творення дієприкметникових форм. Правопис частки не з дієприкметниками, розділові знаки при дієприкметниковому звороті.
- •43. Дієприслівник – особлива форма дієслова. Творення дієприслівникових форм. Правопис частки не з дієприслівником, розділові знаки при дієприслівниковому звороті.
- •44.Прислівник як частина мови: семантичні, морфологічні, синтаксичні, словотвірні особливості.
- •45.Розряди прислівників за значенням. Модальні та безособово – предикативні прислівники як дискусійне питання у мовознавстві.
- •Означальні прислівники:
- •Обставинні прислівники:
- •46.Загальна характеристика прийменника як частини мови.
- •47.Сполучник як частина мови. Сурядні та підрядні сполучники.
- •48.Частка як службова частина мови. Класифікація часток за роллю слів у реченні. Правопис часток.
- •49.Вигук як особливий лексико-граматичний розряд слів.
- •50.Синтаксис як розділ граматики. Основні синтаксичні одиниці.
- •51.Поняття про словосполучення. Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова, за семантико-синтаксичними відношеннями між компонентами, за будовою.
- •52.Типи підрядного зв’язку слів у словосполученні.
- •53.Речення як синтаксична одиниця. Основні ознаки речення. Поняття про предикативність як найважливішої ознаки речення.
- •54.Класифікація речень як основної синтаксичної одиниці.
- •З відокремленими членами
- •55.Предикативний центр простого двоскладного речення.
- •56.Типи підметів у сучасній українській мові.
- •57.Типи присудків у сучасній українській мові.
- •58.Поширювачі структурної схеми речення, їхні типи.
- •59.Односкладні речення та їх класифікація в мовознавчій науці.
- •60.Неповні та еліптичні речення. Слова речення.
- •61.Просте ускладнене речення. Форми ускладнення простого речення.
- •62.Основні типи складних речень. Засоби поєднання частин складного речення.
- •63.Складно сурядне речення в сучасній українській мові.
- •Складносурядне речення з єднальними сполучниками
- •Складносурядне речення з протиставними сполучниками
- •Складносурядне речення з розділовими сполучниками
- •64.Складнопідрядні речення, особливості їх будови. Класифікація складнопідрядних речень.
- •65.Безсполучникові складні речення.
34. Загальнодієслівна категорія виду, засоби її вираження. Творення корелятивної видової пари.
Дієслово – це змінна, повнозначна самостійна частина мови, що виражає дію або стан як процес у категоріях способу, часу, виду, особи, дії, стану.
Усі п’ять дієслівних форм об’єднуються на основі спільного лексичного значення – процесуальності та загальнодієслівних категорій.
Вид - одна з найважливіших ознак дієслова. За цією ознакою дієслова поділяються на доконані і недоконані:
Дієслова доконаного виду означають завершену дію і відповідають на питання що зробити? що зробив? що зроблю?
Дієслова недоконаного виду означають незавершену дію і відповідають на питання що робити? що роблю? що буду робити?
Корелятивна видова пара – це співвідношення дієслів, що що різняться значенням виду. (берегти - зберегти – зберігати)
Способи творення:
Додавання або віднімання префікса (вабити-привабити);
Зміна суфіксів (повторити – повторювати);
Чергування голосних у корені (простити – прощати);
Зміна наголосу (розкИдати-розкидАти);
Суплетивізм (ловити – спіймати; брати – взяти);
35. Загальнодієслівна категорія перехідності/неперехідності.
Дієслово – це змінна, повнозначна самостійна частина мови, що виражає дію або стан як процес у категоріях способу, часу, виду, особи, дії, стану.
Усі п’ять дієслівних форм об’єднуються на основі спільного лексичного значення – процесуальності та загальнодієслівних категорій.
Дієслова поділяються на:
перехідні- неперехідні
як окремий розряд серед неперехідих дієслів- зворотні дієслова
За своїм значенням і відношенням до різних частин мови дієслова поділяються на дві групи: перехідні і неперехідні:
Перехідні дієслова означають дію, що переходить або спрямована на предмет, що виражений іменником або займенником (налити води, виконувати вправи, не читати книгу).
Неперехідні дієслова означають дію, що прямо не переходить на предмет (підготуватися до іспиту, їхати у метро). Такі дієслова не вимагають додатка (бігти, заплакати).
36. Загальнодієслівна категорія стану.
Дієслово – це змінна, повнозначна самостійна частина мови, що виражає дію або стан як процес у категоріях способу, часу, виду, особи, дії, стану.
Усі п’ять дієслівних форм об’єднуються на основі спільного лексичного значення – процесуальності та загальнодієслівних категорій.
Загальнодієслівна категорія стану поділяється на:
Активний стан.
Дієслова активного (або дійсного) стану виражають активну дію суб'єкта, спрямовану на самостійний об'єкт. Це значення мають лише перехідні дієслова, що керують іменниковою формою знахідного відмінка без прийменника.
Пасивний.
Дієслова пасивного стану протиставляються дієсловам активного стану за відношеннями суб'єкта до об'єкта і за спрямуванням дії.
Зворотно середній:
а) власне зворотні дієслова виражають дію, суб'єктом і об'єктом якої виступає та сама особа (умився)
б) взаємно-зворотні слова виражають дію, виконувану кількома суб'єктами, кожний з яких виступає водночас і об'єктом дії (зустрівся)
в) непрямо-зворотні дієсловавиражають дію, здійснювану для самого суб'єкта. При дієсловах із значенням непрямо-зворотного стану може стояти непрямий додаток або обставина (збиралася)
г) загально – зворотні дієслова виражають дію, що зосереджується в самій діючій особі, або виражають внутрішній стан суб'єкта (дивувався )
д) активно – безоб’єктні дієслова виражають властивість суб'єкта поза зв'язком його з об'єктом. Сюди належать дієслова із значенням динамічної ознаки істот (побився).