24. Критерії та методи елімінування продукції.

Елімінування – це процес зняття застарілого товару ( такий який перестав користуватися достатньо активним попитом) з виробництва і ринку. Основне завдання цієї частини МТП, оптимізувати процеси управління щодо усунення з ринку застарілих товарів, тобто своєчасно відмовитись від їх виробництва, узгодити витрати виробництва і збуту товарів на які постійно падають ціни зі зменшенням доходу від їх продажу, які поки що наявні і на які можна розрахувати принаймні ву м7айближчому майбутньому.CТратегія елімінації овару. Рішення щодо елімінації(зняття продукту з ринку) приймаються з використанням таких критеріїв:

1.економічна вагомість продукту для фірми (частка в обороті, рентабельність)

2.позиція товару на ринку(частка ринку, ринковий потенціал, становище щодо конкуруючих продуктів, інтенсивність зв’язку зіншими продуктами)

3.рівень використання виробничих і складських потужностей для виробництва продукту;

4. майбутні перспективи продажу (наприклад стадії Ж.Ц.)способи за якими можна вивести товари з ринку Для цього можуть бути використані такі стратегії елімінації товару:

"збір врожаю" — поступове зниження витрат на виробництво та збут, отже,зменшення обсягів продажу застарілого продукту і можливе збереження ціни на нього;

"видоювання" — різке зменшення витрат на маркетинг або зниження за­гальних витрат і збереження прибутку на заключних стадіях життєвого циклу товару;

"концентрація зусиль" — усі зусилля маркетингу націлюються на найсильніший і найпривабливіший сегмент ринку, одночасно решта сегментів виво­ дяться з фази збуту;

"посилення лінії продукту" — виключення деяких асортиментних позицій з продуктової лінії, завдяки чому ресурси концентруються на найбільш вигідних для фірми позиціях;

"виключення ліній продукту" — вихід фірми з галузей функціонування зад­ля концентрування на особливо пріоритетних, перспективних та ефективних напрямах.

26. Ціна, як один з складових елементів маркетингу тих, виконує важливі функції, які полягають не лише в отриманні виторгу від реалізації, але й у інформуванні виробника про реальну силу попи­ту на товар, а споживача — про можливість задоволення потреби при певній величині пропозиції та доходу. Від ціни в кінцевому ре­зультаті залежать досягнуті комерційні результати, а раціонально об­рана цінова стратегія впливає на підвищення конкурентоспромож­ності та ефективності виробничо-збутової діяльності фірми. Крім цього ціна є важливим фактором встановлення відповідних відно­син між фірмами та покупцями.

МЦП–складовий елемент маркетингової діяльності фірми, осн. мета якого поляг. у встановл. ринк. ціни на товари фірми, яка відповідала б вимогам ринку і цілям фірми. МЦП - це комплекс заходів, щодо визначення ціни, знижок, умов оплати з метою задоволення потреб споживачів і отримання прибутку. Задачі МЦП: 1) визначеня ціноутворюючих факторів; 2) визначення впливу цих факторів на ціну товару фірми; 3) формування маркетингових цінових стратегій.

Для аналізу рівня та динаміки товарних цін використовується їх класифікація. Виділяють:

1) довідкові ціни, що публікуються у різних довідкових виданнях: прейскурантах, каталогах; економічних журналах і газетах; виданнях за підсумками промисловості, аграрним чи тор­гівельним переписом і т.п.;

2) базисні ціни, що встановлюються на визначений сорт або рівень якості товарів та кореговані внаслідок під час переговорів між продавцем та покупцем, якщо властивості реально придбаного товару відрізняються від встановленого «стандарту»;

3) ціни внутрішньої торгівлі, які утворюються на внутрішньому ринку. Розраховуються як середні ціни з виділенням цін продавця та цін покупця.

Ціна продавця (пропозиції) звичайно вказується в оферті, тобто є офіційною пропозицією продавця. Її величина визначається діленням вартості вироблених за певний період часу товарів на кількість товарів.

Ціна покупця (попиту) утворюється на ринку покупця та розраховується діленням вартості проданих за певний період часу товарів на кількість товарів.

Ринкові ціни фіксують стан рівноваги на ринку визначеного товару, тобто є умови, які влаштовують і продавців, і покупців. В окремих випадках ринкові ціни можуть бути монопольними, тобто встановленими монопольними організаціями вище або нижче ціни виробництва (витрати вир-ва плюс середній прибуток від авансованого капіталу).

В залежності від стадії обороту розрізняють оптові та роздрібні ціни. За оптовими цінами під-ва реалізують великі партії своєї продукції усім, крім кінцевих споживачів. За роздрібними цінами ведеться продаж малих партій товарів окремим покупцям із кількості кінцевих споживачів.

В залежності від можливості перегляду ціни поділяють на тверді та гнучкі. Тверда ціна встановлюється на дого­ворах купівлі-продажу та не підлягає зміні. Гнучка ціна ставиться у залежність від певних умов(інфляція) на певну дату, тобто може змінюватися.

За ступенем свободи від впливу держави під час їх встановлення розрізняють: вільні ціни, які вільно складаються на ринку під дією попиту та пропозиції незалежно від впливу держави;

Регульовані ціни, що складаються під дією попиту і пропозиції, але відчувають певний вплив (обмеження, регламентація) держ органів;

Фіксовані ціни, які прямо встиан-ся держ органами управління.

4) ціни зовнішньої торгівлі, які визначаються в залежності від виду товарів та встан-ся на рівні: а)цін стран-експортерів або стран-імпортерів (на сировинні товари); б) бір­жових котирувань, аукціонних цін; в)цін відомих виробників, що спеціалізуються на вир-ві та експорті даного виду прод-ції (на готові вироби), або ті, що визначаються будь-яким іншим способом.