2. Розкриття шахтного поля
Крім
головних розкривних виробок проходять
квершлаги, штреки, 
вентиляційні
шурфи, сліпі шахтні стволи та інші
виробки, які служать для розкриття
окремих ділянок вугільного тіла та
провітрювання.
Спосіб розкриття визначається типом головної розкривної виробки та розташуванням її відносно вугільного тіла. На вибір способу розкриття та місця розташування головних розкривних виробок, окрім рельєфу місцевості, елементів залягання і ряду інших факторів великий вплив здійснює зрушення вміщуючих порід внаслідок виймання корисної копалини.
Вміщуючі породи після виймання корисної копалини починають зрушуватись і обвалюватись в утворені пустоти. Такі явища розвиваються поступово і при певних умовах можуть досягати поверхні. Глибина розробки, при якій зрушування порід не досягає поверхні, залежить від відношення глибини залягання пласта до його потужності.
Вибираючи місце заложення стволів, необхідно намагатися, щоб затрати на підземний транспорт були мінімальними. Виходячи з цього ствол повинен бути розташований в площині, перпендикулярній до простягання і повинен ділити запаси родовища на рівні частини.
Вибір способу розкриття не викликає затруднень, якщо родовище представлено одним пластом з постійними елементами залягання. Ця задача ускладнюється при розкритті декількох спільно залягаючих пластів, так як до вибору варіанта розкриття для кожного пласта самостійними виробками додається вибір способу спільного розкриття пластів загальною виробкою.
У всіх випадках, коли вибір способу розкриття із декількох технічно можливих варіантів складний, остаточне рішення приймають після техніко-економічного порівняння цих варіантів по мінімуму приведених затрат.
Р озкриття шахтного поля вертикальними стволами і капітальним квершлагом
Цей спосіб розкриття є найбільш розповсюдженим при розробці світ пологих пластів із-за його простоти. Визначальною особливістю способу є те, що після проведення стволів до рівня робочого горизонту і спорудження на ньому приствольного двору проводиться капітальний транспортний квершлаг, яким водночас або послідовно в залежності від прийнятої черговості розробки виконується розкриття всіх пластів світи. На рівні верхньої технічної межі проводиться вентиляційний квершлаг у межах світи, а до нього з поверхні – вентиляційний шурф або ствол. При невеликій глибині вентиляційний квершлаг може не проводитись, але в такому випадку на кожний з пластів повинен проводитись свій вентиляційний шурф.
Після розкриття кожного пласта приступають до його підготовки, тобто до проведення підготовляючи шахтне поле виробок: при поверховій підготовці _ капітального бремсберга і хідників при них, а при панельній підготовці – головних штреків і панельних бремсбергів з хідниками. Після цього від бремсбергів проводиться поверхові штреки і розрізні печі, від яких починається очисна виїмка.
Після завершення відробки бремсбергового ступеня приступають до відробки похилового, для чого завчасно проводять капітальний або панельний похили і хідники при них для провітрювання похилового поля паралельно транспортному квершлагу проводять вентиляційний квершлаг.
Якщо у шахтному полі залягає тільки один пласт, розкриття його можна здійснювати без капітального квершлагу, тобто безпосередньо вертикальними стволами.
Переваги розкриття світи пластів вертикальними стволами і капітальним горизонтальним квершлагом:
вертикальні стволи більш стійкі до проявів гірничого тиску і потребують невеликих витрат на свій ремонт;
мають більші площі поперечного перерізу, що дозволяє подавати у шахту більшу кількість повітря, а, отже, мати більшу виробничу потужність за газовим фактором;
допоміжні підйоми у вертикальних стволах більш продуктивні за аналогічні у похилих стволах за рахунок вищих швидкостей руху підйомних судин і меншої довжини ствола;
є можливість суміщення в одному стволі всіх необхідних транспортних операцій;
розкриття вертикальними стволами може бути застосовано в будь-яких гірничо-геологічних умовах, що дозволяє вважати цей спосіб розкриття універсальним;
впродовж всього терміну служби шахти у роботі знаходиться лише один горизонт;
відсутні капітальні роботи з поглиблення стволів, підготовки нових горизонтів у більшості випадків з переустаткування поверхні, що важко здійснювати в умовах діючої шахти;
зручність сполучення між пластами і приствольним двором з точки зору роботи допоміжного транспорту;
горизонтальний квершлаг може бути один, у той час як, наприклад, похилих проводити не менше двох або трьох.
Недоліки розкриття вертикальними стволами і капітальним квершлагом:
значно більша вартість спорудження стволів;
складність виконання стволів;
більш складні і дорожчі споруди на поверхні над стволами та біля них;
при невеликих розмірах шахтного поля за падінням з’являється необхідність закладки ступінчатого похилу, що призводить до ускладнення схеми транспорту і підвищення трудомісткості робіт на ньому;
погіршуються умови провітрювання нижнього похилового поля внаслідок збільшення шляху руху повітря по похилих виробках і зростання витікань повітря між ними;
зростають витрати на підтримання похилів і хідників;
ускладнюється технічне поновлення горизонту, бо раніше прийняті рішення при великому строку відробки горизонту застарівають;
значна довжина квершлагу при надто пологому заляганні пластів.
Умови застосування розкриття вертикальними стволами і капітальним горизонтальним квершлагом:
відносно невеликі розміри шахтного поля за падінням (до 3км) і кутах падіння пластів до 30-35º.
У тих випадках, коли довжина горизонтального квершлагу значна, наприклад, при пологому заляганні пластів, або при необхідності розкрити віддалені від основної світи пласти, або поділити шахтне поле на приблизно рівні частини (бремсбергову і похилову), або за наявності геологічних порушень замість горизонтального стає більш вигідним проводити похилий квершлаг.