5. Очисні роботи.

Комбайн забезпечує відбивання і навантаження вугілля на конвеєр. При цьому щодо комбайна пред'являються ряд вимог. Комбайн має бути таким, щоб забезпечувати відбивання вугілля даної міцності, повне завантаження його н а конвеєр, високу продуктивність праці при високій якості вугілля і безпеці роботи.

Основними складовими частинами комбайна є електродвигун, подавальний механізм, навантажувальний пристрій та система керування. За конструкцією виконавчі органи комбайнів поділяють на буровий, барабанні та шнекові.

Бурові виконавчі органи руйнують масив шляхом прорізування глибоких кільцевих щілин з наступним зламуванням міжкільцевих залишків вугілля. Головним надбанням цього типу є забезпечення високої сортності вугілля (незначний вихід штибу) і відносно невелике пилевиділення. Недоліками бурового виконавчого органу є неможливість самостійного зарубування та складність конструкції через необхідність вирівнювання підошви вибою; цей тип комбайна застосовується рідко (комбайн БК-52). Комбінація ланцюгового та бурового органів застосована у широкозахватному комбайні 2КЦТГ.

Барабанні виконавчі органи випускаються двох типів: з вертикальною та горизонтальними осями. Барабан першого типу складається з двох частин, які мають змогу переміщуватись одна відносно другої по вертикалі залежно від потужності пласта. Виконавчі органи цього типу застосовані в комбайнах МК-67М, КА-80. Виконавчі органи з горизонтальною віссю мають два барабани, які також досить легко забезпечують регулювання товщини виймання шляхом підняття-опускання одного з барабанів. Недоліком виконавчих органів барабанного типу з горизонтальною віссю є неможливість самостійного врубування та недостатня навантажувальна спроможність.

Шнекові виконавчі органи подібні до барабанних з горизонтальною віссю, але мають високі транспортні якості, значно менше подрібнюють вугілля, не потребують додаткових складних навантажувальних пристроїв. Крім того, ці органи з успіхом можуть виконувати операцію самоврубування (косий заїзд). Для забезпечення повного навантаження вугілля на конвеєр за шнеком треба встановити підпірний щиток. Для інших типів виконавчих органів навантаження на конвеєр здійснюють ще й з допомогою спеціальних лемешів та вантажних щитків. Шнековий виконавчий орган найбільш поширений (комбайни 1К-101У, 1ГШ-68, К-103 та інші). Тяговим органом для більшості комбайнів є калібрований ланцюг, що закріплюється на початку і в кінці конвеєра. По цьому ланцюгу за допомогою привідної зірки механізм подачі переміщує корпус комбайна вздовж лави. На пластах з кутами нахилу більше 20 градусів подача комбайна може здійснюватись за поліспастною схемою, коли тяговий орган в кінці лави пропускається через блок і його кінець закріплюється до комбайна.

Для решти конструкцій комбайнів типу 2ГШ-68Б, РКУ переміщення корпусу і подача на вибій здійснюється безланцюговим механізмом подачі, а саме - перекачуванням зубчастого колеса механізму подачі по цівочній рейці, закріпленій на завальній стороні вибійного конвеєра.

З метою зменшення довжини комбайна в окремих типах комбайнів (К-103, К-80) переміщення комбайна здійснюють за допомогою винесеної на штрек системи подачі (типу ВСП). Кожний з приводів встановлюють на рамах головного і кінцевого приводів конвеєра з боку відпрацьованого простору. Робочу та холосту гілки тягового ланцюга розміщують у спеціальному жолобі конвеєра.

Для утримання комбайна від сповзання при кутах нахилу більше 9 градусів використовуються запобіжні лебідки типу ЛГКН. При використанні безланцюгових механізмів подачі потреба в таких лебідках відпадає.

При відпрацьовуванні пологих та похилих пластів використовують декілька схем взаємного розташування комбайна та конвеєра.

Основною є схема, в якій комбайн встановлюється на конвеєрі, а для опори вузькозахватному комбайну (ширина захвату до 1,0м) використовують конвеєр як направляючу, жорстку балку. У цьому випадку досягається зручність навантаження вугілля на конвеєр, а при переміщенні його до вибою - самонавантаження залишків відбитого вугілля.

Роботу комбайна в лаві організовано за однією з двох схем: човниковою та односторонньою. У першому випадку комбайн виймає смужку вугілля на ширину заходки при переміщенні вздовж лави від конвеєрного до вентиляційного штреку і в зворотному напрямку. При односторонній схемі роботи виймання вугілля відбувається тільки у прямому напрямку, а у зворотному напрямку комбайн виконує лише зачищення лави.

У зв'язку з конструкційними особливостями конвеєра і комбайна, останній, як правило, не може виймати пласт на кінцевих ділянках лави, де розташовані привідна і натяжна головки конвеєра. Тому в кінці та на початку лави для більшості комбайнів проводять відповідно верхню та нижню ніші довжиною 3....9 м.

При розташуванні виконавчих органів з обох кінців корпусу (комбайн ГШ-68) і в першу чергу для комбайнів з винесеними на штреки приводами (К-103, К-80, РКУ), можна обходитися без ніш.

При човниковій схемі виймання, якщо комбайн знаходиться в кінці лави, процеси в лаві виконують в такому порядку. Машиніст та його помічник починають цикл роботи з приймання зміни, огляду комбайна, стану зубків на виконавчому органі, перевірки рівня масла, справності механізмів керування, систем зрошування, стану покрівлі, кріплення. Після цього робітники очисного вибою відокремлюють навантажувальний щиток або леміш і за допомогою спеціальних домкратів пересувають комбайн разом з головкою конвеєра до самого вибою. Виконавчий орган у цьому випадку засовують у нішу. Стояки кріплення, які заважають пересуванню комбайна на ширину захвату, виймають і переставляють з другого боку комбайна та конвеєра.

Після цього включають комбайн і виймають 3-4 м лави. Вугілля, яке комбайн не був спроможний навантажити, зачищають помічники машиніста. Після ць ого вони монтують навантажувальний щиток або леміш. Подальше виймання комбайн виконує з вантаженням вугілля на конвеєр.

Після закінчення виймання смужки вугілля комбайн зупиняють і пересувають разом з натяжною або верхньою привідною головкою конвеєра до вибою. Ці операції по пересуванню головок конвеєра разом з комбайном називають кінцевими операціями. Тривалість їх становить 20...30 хв. Після закінчення кінцевих операцій виймають заходку вугілля з верху до низу лави (від вентиляційного до конвеєрного штреку). На цьому цикл роботи комбайна закінчується.

В період роботи комбайн обслуговують звичайно машиніст та два його помічники. Машиніст комбайна керує комбайном, при необхідності змінює його швидкість, слідкує за роботою привідного механізму щодо натягу ланцюга, що закріплюється на початку та в кінці лави. Один з помічників підтягує силовий кабель або слідкує за роботою кабелеукладальника і підтягує шланг зрошування, підключає його до магістрального трубопроводу та відключає. Другий помічник машиніста регулює виконавчий механізм відповідно до зміни потужності пласта, замінює зовнішні різаки. Пересування конвеєра при вузькозахватному вийманні можна виконувати двома робітниками слідом за комбайном з відставанням 8...10м або декількома робітниками одночасно вздовж всього конвеєра - при пересуванні його після закінчення виймання стружки по всій довжині лави або після зачищення.

При вийманні пластів, на яких сталося інтенсивне відтиснення вугілля, в першу чергу на пластах потужністю вище 1,3... 1,4м, зачищення лави доцільно виконувати при холостому перегоні комбайна від вентиляційного до конвеєрного штреку (Одностороння схема). В цьому випадку кінцева операція у верхній частині лави, зміна напрямку руху комбайна викликає необхідність перемонтажу навантажувального щитка або лемеша.

Під час виймання вугілля за односторонньою схемою основна частина робітників знаходиться нижче комбайна, звідки поступає свіже, не запилене повітря. При човниковій схемі, коли комбайн виймає смужку пласта в напрямку конвеєрного штреку, більшість бригади знаходиться в запиленому струмені повітря. Недоліком цієї схеми є також недостатня механізація навантаження відтиснутого вугілля, проникнення обваленої породи до очисного вибою через щілини між секціями, які послідовно пересувають за комбайном.

Перевагою човникової схеми є більш інтенсивне використання комбайна, відсутність додаткового подрібнення вугілля. Для односторонньої схеми роботи комбайна переваги і недоліки попередньої схеми міняються місцями.

При роботі комбайна на крутопохилих пластах відпадає потреба в транспортуванні вугілля. Для упорядкування переміщення падаючого вугілля вздовж вибою сам вибій розміщують під кутом 5-10 градусів до лінії падіння пласта. На вентиляційному штреці встановлюють одну або дві лебідки, кран-балку, а від них через блоки йдуть два канати до комбайна, один з яких створює зусилля подачі, другий використовується для страхування. Виймання вугілля здійснюють в одному напрямку - знизу вгору. Комбайн заводять у нижню нішу, яка на крутопадаючих пластах виконує роль накопичувача відбитого вугілля (її називають магазином), і починають відбивання вугілля в лоб заходки. Машиніст комбайна безперервно наглядає за роботою комбайна, положенням його направляючої лижі, за станом покрівлі, регулює виконавчий механізм залежно від зміни потужності пласта і передає команди по шахтофону помічникові, який знаходиться вище комбайна на 10-20 м або на вентиляційному штреці і керує комбайном, слідкує за підтягуванням шлангу для подачі стисненого повітря та води На пластах, небезпечних за раптовими викиданнями вугілля та газу, машиніст і помічник знаходяться на штреці, керування комбайном здійснюється дистанційно. Після виймання смуги комбайн закріплюють у лаві на розпірних стояках, звільняють робочі та запобіжні канати і переносять кран-балку. Після цього підтягують комбайн, виймають розпірні стояки (кущі) і починають спуск комбайна до нижньої ніші та заводять комбайн у нішу на вихідну позицію.

В даному проекті згідно з умовами залягання :потужністю пластів, кутом падіння та опором вугілля різанню найбільш доцільним буде застосування комбайну К103М.