- •Причини ураження електричним струмом. Фактори, що впливають на ступінь ураження людини електричним струмом. Види електротравм та їх загальна характеристика.
- •2. Горіння, розподіл матеріалів і речовин за схильністю до горіння. Категорії приміщень та виробництв за вибухопожежною небезпекою.
- •3. Крокова напруга та напруга дотику. Перша (долікарська) допомога потерпілим при ураженні електричним струмом.
- •4. Пожежа та пожежна безпека. Небезпечні та шкідливі чинники пожежі та вибуху. Вогнегасники – види, правила застосування.
- •6. Повітря виробничих приміщень. Гранично допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин. Класифікація шкідливих речовин в повітрі по ступеню впливу на організм людини.
- •7. Основні заходи і засоби захисту від ураження електричним струмом. Захисне заземлення та принцип його дії. Блискавка та її пожежонебезпечна і уражаюча дії.
- •8. Основні світлотехнічні кількісні та якісні показники.
- •9. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом та їх загальна характеристика.
- •10. Природа та види іонізуючих випромінювань, їх характеристика та методи захисту від шкідливого впливу.
- •11. Види, типи та системи виробничого освітлення (їх коротка характеристика).
- •12. Вплив шуму на людину. Гігієнічне нормування та методи боротьби з виробничим шумом.
- •13. Причини виникнення, характеристики та захист людини від впливу інфразвуку і ультразвуку.
- •14. Коливальні процеси (визначення та коротка характеристика) і їх вплив на організм людини.
- •15. Закон України „Про охорону праці” – сфера дії Закону; принципи державної політики в галузі охорони праці; державне управління охороною праці.
- •16. Основні характеристики мікроклімату виробничих приміщень. Його вплив на стан організму працівника, принципи санітарно – гігієнічного нормування.
- •17. Вимоги до виробничого освітлення. Оцінка та нормування природного освітлення.
- •18. Пожежна профілактика. Матеріали і засоби протипожежного (визначення та загальні характеристики).
- •19. Загальні вимоги техніки безпеки до виробничого обладнання і виробничих процесів. Поняття „небезпечна зона обладнання”.
- •20. Вібрація – характеристика, нормування та методи зниження її впливу на людей.
- •23.Характеристика повітря робочої зони. Заходи по оздоровленню повітряного середовища.
- •25. Шкідливі та небезпечні виробничи чинники (визначення), їх класифікація.
- •26. Джерела штучного світла (їх порівняння) та розподіл штучного освітлення за функціональним призначенням.
- •28. Призначення та класифікація систем вентиляції. Кондиціювання повітря
- •29. Нормування та методи розрахунку штучного освітлення приміщень.
- •30. Види інструктажів. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
11. Види, типи та системи виробничого освітлення (їх коротка характеристика).
Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути: природним, що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу; штучним, що створюється електричними джерелами світла та суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.
Природне освітлення поділяється на: бокове (одно- або двохстороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах; верхнє, здійснюване через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване — поєднання верхнього та бокового освітлення.
Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим. Загальним називають освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з врахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення). Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності. Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Застосування лише місцевоп освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань.
За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове.
Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, переміщення людей, руху транспорту і є обов'язковим для всізі виробничих приміщень.
Аварійне освітлення використовується для продовження роботи у випадках, коли раптове відключення робочого освітлення, та пов'язане з ним порушення нормального обслуговування обладнання може викликати вибух, пожежу, отруєння людей, порушення технологічного! процесу. Мінімальна освітленість робочих поверхонь при аварійному; освітленні повинна складати 5% від нормованої освітленості.
Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації' людей з приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення.
Охоронне освітлення влаштовується вздовж меж території, яка охороняється в нічний час спеціальним персоналом.
Чергове освітлення передбачається у неробочий час, при цьому, як правило, використовують частину світильників інших видів штучного освітлення.
До джерел штучного освітлення належать лампи розжарювання і газорозрядні лампи.
12. Вплив шуму на людину. Гігієнічне нормування та методи боротьби з виробничим шумом.
Від дії шумів люди можуть отримувати фізичні та психічні травми.Внаслідок неперервного впливу на слух людей інтенсивного шуму може ви-никнути професійна глухота або різка втрата слуху. Шум ру-йнує нервову систему.Шум – причина передчасного стомлення, послаблення уваги та пам’яті, крім того шуми приводять до погіршення зору, аритмії серця, зміни швидкості дихання.
При шумі 90-100 дБ притупляється зір, з’являються головні болі та паморочиться голова, змінюється ритм дихання та сердечної діяльності, підвищується внутрічерепний та кров’яний тиски, порушується процес травлення їжі, відбуваються зміни у внутрішніх органах. Паталогічні зміни в організмі, що виникли в результаті дії шуму, кла-сифікуються як шумова хвороба.
Гігієнічна регламентація шумів ґрунтується на критерії збереження здоров'я та працездатності людини. Гранично допустимі рівні шуму на виробництві мають забезпечувати функціонування фізіологічних систем організму в межах адаптаційних можливостей на весь час трудової діяльності. Як нормативний рівень шуму на постійних робочих місцях та на території підприємств запроваджено гранично допустимий рівень звуку 80 дБА
Засоби захисту від шуму, поділяються на засоби колективного захисту (ЗКЗ) та індивідуального захисту (ЗІЗ)
До колективного захисту відносяться:
Аpхітектуpно-планувальні методи .
Організаційно-технологiчнi рiшення: контроль за правильною експлуатацією, вибiр малошумного обладнання Звукоiзоляцiя, звукопоглинення, використання глушників аеродинамiчного шуму, багатошарових огорож(вiконна pама).. Звукопоглинення - розсiювання звукової енергiї у пористих матерiалах (войлок, пенопласт, поролон, скловолокно). Звукоiзоляцiя - заснована на основi шуму вiдбиватися (сталевий лист знижує шум на 30 - 60 дБ). Засоби iндивiдуального захисту: а) наушники при гучності більше 120 дБ ; б) вкладишi у вуха з ультpоволокна; в) спецiальнi шоломи, маски, пpотишумні костюми.