- •Причини ураження електричним струмом. Фактори, що впливають на ступінь ураження людини електричним струмом. Види електротравм та їх загальна характеристика.
- •2. Горіння, розподіл матеріалів і речовин за схильністю до горіння. Категорії приміщень та виробництв за вибухопожежною небезпекою.
- •3. Крокова напруга та напруга дотику. Перша (долікарська) допомога потерпілим при ураженні електричним струмом.
- •4. Пожежа та пожежна безпека. Небезпечні та шкідливі чинники пожежі та вибуху. Вогнегасники – види, правила застосування.
- •6. Повітря виробничих приміщень. Гранично допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин. Класифікація шкідливих речовин в повітрі по ступеню впливу на організм людини.
- •7. Основні заходи і засоби захисту від ураження електричним струмом. Захисне заземлення та принцип його дії. Блискавка та її пожежонебезпечна і уражаюча дії.
- •8. Основні світлотехнічні кількісні та якісні показники.
- •9. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом та їх загальна характеристика.
- •10. Природа та види іонізуючих випромінювань, їх характеристика та методи захисту від шкідливого впливу.
- •11. Види, типи та системи виробничого освітлення (їх коротка характеристика).
- •12. Вплив шуму на людину. Гігієнічне нормування та методи боротьби з виробничим шумом.
- •13. Причини виникнення, характеристики та захист людини від впливу інфразвуку і ультразвуку.
- •14. Коливальні процеси (визначення та коротка характеристика) і їх вплив на організм людини.
- •15. Закон України „Про охорону праці” – сфера дії Закону; принципи державної політики в галузі охорони праці; державне управління охороною праці.
- •16. Основні характеристики мікроклімату виробничих приміщень. Його вплив на стан організму працівника, принципи санітарно – гігієнічного нормування.
- •17. Вимоги до виробничого освітлення. Оцінка та нормування природного освітлення.
- •18. Пожежна профілактика. Матеріали і засоби протипожежного (визначення та загальні характеристики).
- •19. Загальні вимоги техніки безпеки до виробничого обладнання і виробничих процесів. Поняття „небезпечна зона обладнання”.
- •20. Вібрація – характеристика, нормування та методи зниження її впливу на людей.
- •23.Характеристика повітря робочої зони. Заходи по оздоровленню повітряного середовища.
- •25. Шкідливі та небезпечні виробничи чинники (визначення), їх класифікація.
- •26. Джерела штучного світла (їх порівняння) та розподіл штучного освітлення за функціональним призначенням.
- •28. Призначення та класифікація систем вентиляції. Кондиціювання повітря
- •29. Нормування та методи розрахунку штучного освітлення приміщень.
- •30. Види інструктажів. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
8. Основні світлотехнічні кількісні та якісні показники.
Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та якісними показниками. До основних кількісних показників відносяться: світловий потік, Ф, освітленість, Е, сила світла, І, і яскравість, В.
До основних якісних показників зорових умов роботи можна віднести: фон, контраст між об’єктом і фоном, видимість, V.
Світловий потік – це потужність світлового видимого випромінювання, що оцінюється оком людини за світловим відчуттям. Одиницею світлового потоку є люмен, лм, – світловий потік від еталонного точкового джерела в одну канделу (міжнародну свічку), розташований у вершині тілесного кута в один стерадіан.
Освітленість — відношення світлового потоку, що падає на елемент поверхні, до площі цього елементу, S.
За одиницю освітленості прийнято люкс, лк, — рівень освітленості поверхні площею 1 м2, на яку падає рівномірно розподіляючись, світловий потік в один люмен.
Сила світла – це величина, що визначається відношенням світлового потоку до тілесного кута, w, в межах якого світловий потік рівномірно розподіляється.
За одиницю сили світла прийнята кандела, кд, — сила світла точкового джерела, що випромінює світловий потік в 1 лм, який рівномірно розподіляється всередині тілесного кута в один стерадіан.
Яскравість — визначається як відношення сили світла, що випромінюється елементом поверхні в даному напрямку, до площі поверхні, що світиться.
Одиницею яскравості є ніт, нт, — яскравість поверхні, що світиться і від якої в перпендикулярному напрямку випромінюється світло силою в одну канделу з 1 м2.
Фон – поверхня, що безпосередньо прилягає до об’єкту розпізнавання, на якій він розглядається. Фон характеризується коефіцієнтом відбивання поверхні, що являє відношення світлового потоку, що відбивається від поверхні, до світлового потоку, що падає на неї.
Контраст між об’єктом і фоном характеризується співвідношенням яскравостей об’єкта, що розглядається (крапка, лінія, знак та інші елементи, що потребують розпізнавання в процесі роботи та фону).
Видимість, V, — характеризує здатність ока сприймати об’єкт. Видимість залежить від освітленості, розміру об’єкта розпізнавання, його яскравості, контрасту між об’єктом і фоном, тривалості експозиції:
Для вимірювання світлотехнічних величин застосовують люксметри, фотометри, вимірювачі видимості тощо.
9. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом та їх загальна характеристика.
З метою забезпечення електробезпеки всі виробничі приміщення підрозділяють за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом на три класи:
Приміщення без підвищеної небезпеки – це сухі приміщення з відносною вологістю не більше 75 % і температурою повітря в межах + 5…+ 250 С, з неструмопровідними підлогами (дерев'яними, пластмасовими), з повітряним середовищем без струмопровідного пилу.
Приміщення з підвищеною небезпекою – це приміщення, що характеризуються наявністю однієї з таких ознак:
- вогкість з постійною відносною вологістю повітря більше 75 %;
- струмопровідний пил;
- струмопровідні підлоги (земляні, металеві, залізобетонні, цегельні);
- висока температура повітря (вище 35 0С);
- можливість одночасного дотику людини до металевих конструкцій будинків, технологічних апаратів, механізмів і до металевих корпусів електроустаткування.
Приміщення особливо небезпечні – це приміщення, в яких наявною є одна з наступних ознак:
- відносна вологість повітря постійно близька до 100 %, внаслідок чого стіни, стеля таких приміщень покриті конденсатом вологи;
- приміщення з постійною наявністю їдких газів чи пари відносно матеріалу ізоляції струмоведучих частин;
- приміщення, для яких характерні дві чи більше ознак, що відносяться до класу приміщень з підвищеною небезпекою, наприклад, приміщення з струмопровідним пилом і сирою струмопровідною підлогою.