69. Крадіжка.

Ст.185 “Крадіжка”:

1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб.

3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому.

4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах.

5. Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою.

Примітки: 1. У статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.

2. У статтях 185,186,189 та 190 КК значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинено збитки на суму від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3.У статтях 185-191 КК у великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

4. У статтях 185-187 та 189-191 КК в особливо великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

1. Об’єкт злочину – право власності, зміст якого становлять володіння, користування і розпоряджання своїм майном.

2. Об’єктивна сторона полягає у таємному викраденні чужого майна, що виражається у такому алгоритмі:

1) діяння;

2) наслідок – у вигляді втрати власником майна;

3) причинний зв’язок.

Обов’язкова ознака – спосіб: таємно

Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб.

Чужим слід визнавати майно, яке не перебуває у власності чи законному володінні винного.

3. Суб’єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

4. Суб’єктивна сторона крадіжки характеризується прямим умислом на заволодіння чужим майном. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони крадіжки є корисливий мотив.

5. Кваліфікованими видами крадіжки є вчинення й: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) у великих розмірах; 4) в особливо великих розмірах; 5) організованою групою, а також крадіжка: 6) поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; 7) що завдала значної шкоди потерпілому.

70. Грабіж.

Ст.186 “Грабіж”:

1. Відкрите викрадення чужого майна (грабіж)

2. Грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинений повторно, або за попередньою змовою групою осіб.

3. Грабіж, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдав значної шкоди потерпілому.

4. Грабіж, вчинений у великих розмірах.

5. Грабіж, вчинений в особливо великих розмірах або організованою групою.

1. Об’єкт – відносини власності; здоров’я особи.

Злочин з матеріальним складом.

2. Об’єктивна сторона характеризується відкритим способом викрадення чужого майна.

Відкритим визнається викрадення, що здійснюється у присутності інших осіб, які розуміють протиправний характер дій винного, а він, у свою чергу, усвідомлює цю обставину.

З об’єктивної сторони вчинення грабежу можливе у формі:

1) відкритого викрадення чужого майна без застосування насильства або погрози його застосування (ненасильницький грабіж);

2) відкритого викрадення чужого майна із застосуванням насильства або погрози його застосування (насильницький грабіж).

3. Суб’єктом грабежу може бути осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується наявністю у винної особи прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом. Змістом умислу грабіжника охоплюється усвідомлення того факту, що вчинювані ним дії здійснюються І умовах очевидності – вони мають відкритий для потерпілого або інших осіб характер. При цьому винний ігнорує цю обставину.

5. Насильницький грабіж утворює кваліфікований склад злочину (ч.2 ст.186) і може бути двох видів: 1) грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого; 2) грабіж, поєднаний з погрозою застосування такого насильства.