52. Поняття причетності до злочину та її види.

Причетність до злочину – це дія чи бездіяльність, яка хоча і пов'язана з вчиненням злочину, але не є співучастю в ньому.

Види причетності до злочину:

1) Заздалегідь не обіцяне (тобто не обіцяне до закінчення (завершення) злочину) приховування злочину.

2) Заздалегідь не обіцяне придбання чи збут майна, добутого злочинним шляхом.

3) Заздалегідь не обіцяне потурання злочину.

4) Заздалегідь обіцяне (тобто обіцяне до закінчення злочину) недонесення про злочин.

Причому перші три види причетності є самостійними злочинами і тому тягнуть за собою КВ. Що ж стосується недонесення, то воно законом взагалі злочином не вважається.

Приховування злочину – це активна діяльність особи по приховуванню злочинця, засобів і знарядь вчинення злочину, його слідів або предметів, здобутих злочинним шляхом. В силу ч.2 ст.396 не підлягають кримінальній відповідальності за приховування тяжких і особливо тяжких злочинів члени сім’ї особи, яка вчинила злочин, а також її близькі родичі. Ними вважаються батьки, дружина, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки.

Придбання чи збут майна, здобутого злочинним шляхом, – це активна діяльність особи, що виявляється у купівлі або іншій сплатній передачі майна, здобутого злочинним шляхом, або зберіганні такого майна.

Потурання виражається в тому, що особа, яка зобов'язана була і могла перешкодити вчиненню злочину, такому злочину не перешкоджає: злочин відбувається.

Недонесення виражається у неповідомленні органам влади про злочин, що готується або вже вчинений. На відміну від приховування, недонесення – це діяльність пасивна (чиста бездіяльність). Незалежно від того, було чи не було воно заздалегідь обіцяно, чинним КК воно злочином не визнається.

53. Одиничний злочин та його види.

Одиничний злочин має місце там, де він передбачених кримінальним законом як одиничний самостійний склад злочину.

Одиничні злочини поділяються на прості та ускладнені одиничні злочини.

Прості одиничні злочини передусім мають місце в тих випадках, коли одній дії (бездіяльності) відповідає і один наслідок, передбачений у кримінальному законі.

Ускладнені одиничні злочини характеризуються більш складною структурою складу, в них більш складні об’єктивна і суб’єктивна сторони вчиненого.

Види ускладнених одиничних злочинів:

• триваючі;

• продовжувані;

• складені злочини;

• злочини, які кваліфікуються за настанням додаткових тяжких наслідків (злочини, кваліфіковані за наслідками).

Триваючий злочин – одиничний злочин, який розпочавшись дією або бездіяльністю особою далі вчиняється безперервно протягом більш менш тривалого часу.

Продовжуваний злочин – злочин, який складається з кількох тотожних злочинних діянь, що спрямовані до єдиної мети і складають в цілому єдиний злочин.

Складений злочин – складається з двох або більше злочинних діянь, кожне з яких, якщо їх розглядати окремо один від одного, являє собою самостійний злочин, але внаслідок їх органічної єдності утворюють один одиничний злочин, який охоплюється ознаками однієї статі або частиною статті.

Ускладнений одиничний злочин, що кваліфікується за наслідками – складається з двох наслідків – основного (проміжного) та додаткового (похідного). Ці наслідки настають хронологічно (послідовно) один за одним, в результаті вчиненого особою діяння. Причому основний (проміжний) наслідок тягне за собою додатковий (похідний) наслідок, тому що містить у собі реальну можливість настання цього похідного наслідку.

54. Повторність злочинів та її види.

Повторністю злочинів (ст. 32) визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК.

Вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями КК, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Ознаки повторності злочинів:

а) особою (групою осіб) вчинено два або більше самостійних одиничних злочинів;

б) одиничні злочини, що утворюють повторність, вчиняються неодночасно;

в) для повторності не має значення була або не була особа засуджена за раніше вчинений нею злочин;

г) повторність виключається, якщо за раніше вчинений злочин особа була звільнена від КВ, закінчилися строки давності або на цей злочин поширилася амністія чи за нього була погашена або знята судимість.

Види повторності злочинів:

1) повторність злочинів, не пов’язана з засудженням винного за раніше вчинений ним злочин;

2) повторність злочинів, пов’язана з засудженням винного за раніше вчинений ним злочин (рецидив).