2.4 Ринкові сигнали

Якщо продавцеві на ринку потриманих автомобілів вдається послати додатковий сигнал про високу якість своєї машини, він має право претендувати і на більш високу ціну автомобіля. Сильним сигналом служать гарантії і поручительства. Важливою обставиною є репутація фірми: марка установи, фірмові знаки і т. д. Одним із сигналів про якість найманого працівника може бути, зокрема, його освітній рівень.

Важко перевірити якість товару або послуги, якщо ви, наприклад, обідаєте в цьому ресторані вперше або зайшли в новий магазин. Однак і в цьому випадку ви можете отримати ринковий сигнал, якщо цей ресторан належить відомій компанії (типу "Макдональдс", "Руське бістро" і т. п.), а товар, що купується проведений відомою вам фірмою. [3]

2.5 Аукціони

Типовим ринком, на якому швидко вдається ліквідувати асиметрію інформації, є аукціон.

Як визначити реальну ціну унікальних творів мистецтва? Як швидко виявити співвідношення попиту і пропозиції на швидкопсувні продукти: живі квіти, ранні овочі і фрукти, свіжу рибу? Тут важко встановити ціну заздалегідь, доти поки точно не визначені розміри попиту або пропозиції. Ціна встановлюється лише в момент продажу.

Аукціон завжди починається в ситуації, для якої типова асиметрія інформації. Кожна зі сторін точно знає свої стартові ціни і потенційні можливості, проте має лише приблизні уявлення про стартові ціни і потенційні можливості конкурентів. Кожна зі сторін не тільки не має в своєму розпорядженні необхідну інформацію, а й намагається сховати свою інформацію від інших.

Існує два основних типи аукціонів: англійський і голландський.

Англійська аукціон (English auction) - це аукціон, в якому ставки зростають знизу вгору до тих пір, поки товар не буде проданий за максимальною із запропонованих цін.

Це найбільш відомий тип аукціону, на якому продають твори мистецтва і предмети розкоші, раритети і домашню худобу.

Голландський аукціон (Dutch auction) - це аукціон, в якому ставки знижуються зверху вниз до тих пір, поки товар не буде повністю проданий за мінімально доступну ціну.

Головним фактором тут є час, тому що продається зазвичай швидкопсувний товар: живі квіти, ранні овочі і фрукти, свіжа риба і т. д. Мінімально допустима ціна - це, як правило, ціна, рівна 20% спочатку оголошеною. Якщо і за такою ціною не вдається продати товар, то він знімається з торгів.

На голландських квіткових аукціонах в 1992 р., в яких брало участь 5,5 тис. продавців і 2,5 тис. покупців, було продано понад 3,5 млн. штук зрізаних квітів. Особливою різновидом аукціону є закритий аукціон, або аукціон втемну (Sealed-bid auction), - це аукціон, в якому ставки виставляються усіма учасниками незалежно один від одного одночасно і товар дістається тому, хто запропонував найвищу ціну. [3]

2.6 Подолання інформаційної асиметрії

Захист прав споживача має спиратися на повну інформацію про якість продаваних товарів і послуг. Однак чи можна отримати таку інформацію і хто повинен це зробити? Важливу роль тут грають товариства споживачів, засоби масової інформації (газети, радіо, телебачення), законодавчі та виконавчі органи влади і, звичайно, самі фірми, активно рекламують свою продукцію. Інформація не безкоштовна. Тому відразу виникає питання: хто в ній зацікавлений і чому?

Велика частина інформації надходить у формі реклами, функції якої суперечливі. Часто досить важко відповісти на питання, чого в рекламі більше: інформації чи дезінформації, правди або обману. До того ж, звернена до великої аудиторії, вона по-різному інтерпретується різними категоріями громадян. Чим ширше аудиторія - тим вище коефіцієнт розщеплення інформації, тим більше вірогідність того, що цю рекламу різні категорії читачів і слухачів зрозуміли неоднозначно, зі значними відхиленнями, пропустивши важливі "шматки інформації".

З ростом якості товару росте і його ціна, але саме вона може зробити товар недоступним для широкого споживання. Тому важливим критерієм стає не досягнення повної інформованості, абсолютного знання, а оптимальне співвідношення якості і ціни. Отримання повної інформації виявляється скоріше привабливим ідеалом (до якого, звичайно, треба прагнути), чим реальною практикою сучасного господарства, для ринків якого як і раніше типова велика чи менша інформаційна асиметрія. [3]

Асиметрія інформації, як ми бачимо, знижує ефективність ринку в цілому. Але перш за все вона невигідна продавцям хороших товарів. Вони зацікавлені в тому, щоб покупець міг виділити їх товар із загальної маси товарів, пропонованих на ринку. Цій меті служать різні сигнали.

Здавалося б, найпростіше поінформувати публіку про якість товару, безпосередньо оголосивши про це, наприклад в рекламі. Однак таке оголошення не є ефективним сигналом, так як його однаково легко зробити як продавцям дійсно гарного товару, так і всім іншим. Щоб сигнал був ефективним, потрібно виконати наступну умову: продавцеві хорошого товару значно легше подати такий сигнал, ніж продавцеві поганого, і це повинно бути зрозуміло покупцю.

В деякій мірі це завдання виконують свідоцтва про якість, сертифікати та інші документи, що видаються установами, які заслуговують довіри, зокрема державними. Цій же меті служить репутація продавця (виробника), заснована на минулому досвіді покупок і передається від покупця до покупця. Найпростіший приклад: жителі міського району знають, що хліб треба купувати в такому-то магазині - там він, по-перше, завжди свіжий, а по-друге, його туди постачає хороша пекарня.

Фірма, яка користується хорошою репутацією, прагне ускладнити продаж підробок своєї продукції. Для цього використовуються складні у виготовленні упаковка, етикетки і т. д. Скажімо, для запобігання підробок алкогольних напоїв застосовуються голографічні марки, виготовлення яких в кустарних умовах практично неможливо.

Інший приклад стосується ринку кредитів, де інформаційне перевага належить покупцеві: позичальник краще, ніж кредитор, знає про свої можливості і про свій намір повернути борг. Встановлення єдиної процентної ставки вигідно "поганим" і невигідно "хорошим" позичальникам. Репутація позичальника визначається його кредитною історією, і банк може, використовуючи наявну у нього інформацію, дати перевагу "хорошому" позичальникові, що вигідно і позичальнику, і банку.

Фірми, що виробляють товари тривалого користування, можуть інформувати покупців про надійність своєї продукції за допомогою гарантій. Припустимо, що фірма дає гарантію безвідмовної роботи виробу на 2 роки, зобов'язуючись у разі будь-якої несправності негайно надати покупцеві новий виріб, і приймає на себе всі витрати з доставки та заміні. Гарантійне обслуговування саме по собі є істотний елемент якості товару. Але воно виконує також і сигнальну функцію: фірма, що приймає на себе дорогі зобов'язання, впевнена, що виконувати їх доведеться досить рідко.

ВИСНОВОК

Підбивши підсумки по проведеним дослідженням, можна зробити деякі висновки.

Один з найбільш вивчених різновидів недосконалості інформації є асиметрична інформація на ринку. Ринки з асиметричною інформацією - це ринки, на яких одні учасники знають про товари більше за інших.

Існує два типи асиметрії інформації - приховані характеристики і приховані дії. Приховані характеристики мають місце в тому випадку, коли одна зі сторін ринкової угоди в своєму розпорядженні більш повною інформацією, ніж інша, а приховані дії мають місце в тому випадку, коли володіє більш повною інформацією учасник ринкової угоди може робити дії, які не можуть спостерігатися менш інформованим учасником .

Асиметрія інформації є також джерелом цінової дискримінації. Часто покупець не здатний визначити якісні характеристики блага. Це дає можливість продавцеві диференціювати продукт виходячи не з реальної зміни його параметрів, а за допомогою їх імітації, яку називають фантомною диференціацією.

Від неповноти інформації страждає не тільки споживач. Приховані характеристики покупців часто стають причиною недоотримання прибутку навіть для фірм, які мають значною ринковою владою. Приховані характеристики представляють серйозну проблему для роботодавців при наймі робочої сили. Якщо роботодавець виявиться не здатним визначати професійні якості працівників, це може стати причиною не тільки скорочення його прибутку, а й зниження ефективності функціонування ринку праці.

Асиметричність інформації означає наявність інформаційних переваг в однієї зі сторін, що беруть участь в операції, що породжує ряд економічних проблем. Виділяють два види проблем - несприятливий відбір (ситуація, при якій на ринку з асиметричною інформацією здійснюються покупки гірших, а не кращих видів товарів, послуг і ресурсів.) і моральний ризик (поведінка індивідуума, при якому їм свідомо збільшується ймовірність заподіяння шкоди в надії на те, що збитки будуть повністю покриті страховою компанією). Приклад несприятливого відбору - ринок «лимонів», модель, запропонована Дж. А. Акерлофом, що описує функціонування ринку потриманих автомобілів. Приклад морального ризику - ринок страхових послуг, коли покупець має повну інформацію про якість товару або об'єкті угоди.

Особливу сферу проявів ризику недобросовісності становлять контрактні відносини між сторонами, одна з яких доручає іншій за винагороду виконання будь-яких дій. Така проблема називається проблемою «принципал - агент», що полягає в загрозі маніпулювання принципалом з боку агента.

Існують різні заходи та способи регулювання асиметрії інформації, що представляють собою державне регулювання, дія ринкових сигналів та аукціонів, ліцензування, реклама, сертифікація та інше.

Підводячи підсумок, можна сказати, що в науковому світі зробили суттєвий крок у розумінні способів зниження ризиків, пов'язаних з неповнотою інформації. Тим не менш, очевидно, що повністю позбутися її негативних наслідків неможливо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Мікроекономіка [Текст]: Підручник [Вечканова Г.Р., Вечканов Г.С.]Пітер; СПб.; 2010

2. Мікроекономіка[Текст]: Підручник [Ивашковський С.Н.] — 2-е вид., випр. та доп. — М.: Діло, 2001. — 416с.

3. Курс мікроекономіки [Текст]: Підручник для вузів [Р. М. Нурєєв, С. Б. Авдашева, Ю. В. Латов, А. Н. Олійник, Н. М. Розанова, Т. В. Тєплова]. — 2-е вид. випр. — М.: Норма, 2005. — 576 с.

4. Мікроекономіка [Текст] — СПб [Сєліщев А. С.]:. Пітер, 2002. — 448 с : ил. — (Серія «Підручники для вузів»).

5. Мікроекономіка [Текст]: Підручник [Тарасевич Л.С., Грєбєнніков П.И., Леусський А.И.]. — 4-е вид. випр. та доп. — М.: Юрайт-Вид, 2006. — 374 с.