Севастопольський інститут банківської справи

Української академії банківської справи

Національного банку України

Кафедра фінансів і кредиту

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Мікроекономіка»

на тему:

«Теорія інформаційної асиметрії»

Виконала студентка 1 курсу групи МЕ-11 ___________О.М. Хотіна

Перевірив асистент кафедри фінансів і кредиту ___________М.А. Ребрик

Структура та оформлення відповідає

вимогам ДСТУ 3008-95 ___________

Севастополь-2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

1 Асиметричність інформації……………………………………………………….5

1.1 Загальне розуміння інформаційної асиметрії…………………………...5

1.2 Неповна інформація………………………………………………………6

1.3 Недосконала інформація………………………………………………...11

2 Ринки з асиметричною інформацією……………………………………………14

2.1 Поняття асиметричної інформації на ринку…………………………...14

2.2 Невизначеність якості та ринок "лимонів"…………………………….16

2.3 Моральний ризик………………………………………………………...18

2.4 Ринкові сигнали………………………………………………………….19

2.5 Аукціони………………………………………………………………….19

2.6 Подолання інформаційної асиметрії……………………………………20

ВИСНОВОК………………………………………………………………………...23

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….25

ВСТУП

Існує безліч різноманітних ситуацій, з якими ми стикаємося щодня, коли споживач не може визначити якість придбаного товару в момент вчинення правочину, так як про якість товару поінформована лише одна сторона - виробник. Інакше кажучи, споживач не знає, що саме він купує, а якість товару з'ясовується в процесі його експлуатації. Про цю ситуацію, яка називається асиметрією інформації, і піде мова в даній роботі. Потенційні продавці, а іноді і потенційні покупці приховують справжні цілі своєї поведінки і використовують практично всі способи для отримання односторонніх вигод, в тому числі і нелегальні.

У реальній дійсності асиметрія інформації поширена досить широко. Не буде перебільшенням сказати, що всі ринки характеризуються тим або іншим ступенем недосконалості інформації; в одних випадках ця ступінь мала, в інших - навпаки, значна. Умови, в яких приймаються економічні рішення, надзвичайно рідко відповідають допущенню про повноту і симетричності розподілу інформації. Навпаки, загальним правилом є недолік і недоступність ринкової інформації, що перешкоджає прийняттю оптимальних рішень. Інша проблема - це нерівномірний розподіл наявної інформації серед учасників ринку, в результаті чого можливі серйозні деформації в поведінці продавців і покупців.

Мета роботи, виходячи з актуальності теми, полягає в тому, що нам необхідно ознайомитися с теорією інформаційної асиметрії та с її основними ознаками.

У зв'язку з цим виникає необхідність аналізу та вирішення наступних завдань:

- причини і сутність асиметричності інформації;

- проблеми, що виникають у зв'язку з нерівномірністю розподілу інформації;

- вплив асиметрії інформації на функціонування ринку;

- заходи зниження асиметрії інформації.

Об'єктом даної роботи виступає інформаційна асиметрія.

Предметом є ринки з інформаційною асиметрією та нерівномірний розподіл інформації про товар між сторонами угоди тому що зазвичай продавець знає про товар більше, ніж покупець, хоча буває і зворотна ситуація.

В ході роботи будуть використані такі методи вивчення як аналіз, синтез, аналогія, абстрагування, конкретизація, спостереження.

РОЗДІЛ 1

АСИМЕТРИЧНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ

1.1 Загальне розуміння інформаційної асиметрії

У більшості випадків ми припускали, що учасники ринку при прийнятті своїх рішень повністю інформовані про якість благ і факторів виробництва. Насправді це далеко не так. Отримання інформації про якість товару коштує дорого, тому найчастіше продавці знають про характеристики блага набагато більше, ніж покупці. Ситуації асиметричної ринкової інформації зустрічаються в реальному житті повсюдно.

Припустимо, є певний товар. Покупці з особистого досвіду знають, що даний товар може бути добрим чи поганим. Однак тільки за зовнішнім виглядом неможливо визначити якість товару.

Покупці згодні платити 30 грн. за хороший товар і 15 грн. за поганий. У свою чергу, продавці готові продати хороший товар за 24 грн., а поганий - за 12 грн.

Якщо б якість товарів можна було б встановити, то виникло б два ринки: на першому продавався б хороший товар за ціною від 24 до 30 грн., на другому - поганий товар за ціною від 12 до 15 грн. Але товари невиразні. Тому в такій ситуації ціна попиту встановлюється в інтервалі від 15 до 30 грн.

Якщо ціна впаде нижче 24 грн., то хороший товар зникне з ринку. Тоді ціна встановиться від 12 до 15 грн. Таким чином, склався неефективний стан економіки: є продавці і покупці, які хотіли б купувати і продавати хороший товар за ціною від 24 до 30 грн., але угода не може бути здійснена. Це - наочний приклад відмови ринку, викликаного дезінформацією покупців про якість товару.

Щоб володіти повною і точною інформацією, одній із сторін часто потрібно нести великі витрати зі збору та обробки даних, контролю над чесним виконанням іншою стороною умов контракту. Певну позитивну роль у цій сфері можуть грати товариства захисту споживачів, незалежні експертизи, широка інформованість населення в ЗМІ та спеціальній літературі. Але, тим не менше, і цього часто виявляється недостатньо. Основну турботу по усуненню небажаних зовнішніх впливів повинна взяти на себе держава. Насамперед це стосується законодавчої області: переслідування шахрайства за законом, регулювання трудових відносин та юридичних суперечок і т. п. [4]

Ринкові операції часто здійснюються в умовах, коли одна зі сторін краще інформована, ніж інша, про фактори, що впливають на результат угоди. В залежності від причини виникнення асиметрії в розподілі інформації розрізняють ситуації з неповною (hidden information) і недосконалою (hidden action) інформацією.

У ситуаціях з неповною інформацією одна з сторін до угоди краще інформована про фактори, що впливають на її результат. Наприклад, претендент на вакантне робоче місце краще знає свої здібності, ніж начальник відділу кадрів. У ситуаціях з недосконалою інформацією перед операцією всі учасники мають однакові відомості, але в ході реалізації угоди один з учасників може здійснювати деякі дії, які непомітні для інших. Так, після прийому на посаду працівник може проявляти себе менш активно, ніж передбачалося при укладенні трудового договору.

Те й інше модифікує результати торгівельних операцій в порівнянні з підсумками їх здійснення в умовах симетричного розподілу інформації. [5]