2. Предмет политическая экономия

Ретроспективний аналіз економічної думки дозволяє дати визначення предмета політичної економії з точки зору різних теоретичних шкіл. В поглядах економістів присутнє ключове положення – метою політекономічного дослідження завжди був пошук шляхів раціонального господарювання, що повинне було задовольнити потреби людини. Однак, як уже підкреслювалося, політична економія довгий час не мала точно обкресленого предмета.

Виходячи з цього, можна затверджувати – предметом політичної економії служать системи економічних відносин.

Класичне визначення: «предметом політекономії є соціально-економічні відносини, що виникають між людьми у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних і нематеріальних благ і послуг, а також закони і закономірності їхнього розвитку» (К. Маркс).Неокласичне визначення: «дослідження багатства і частково людини, точніше стимулів до дії і мотивів протидії» (А. Маршалл); «экономікс – це наука про шляхи використання рідких виробничих ресурсів, що обираються людьми» (П, Самуэльсон)

Пізнавальна: полягає у всебічному вивченні форми економічних явищ і їхньої внутрішньої сутності, що дозволяє відкрити закони, за якими розвивається національна економіка. Досліджуючи економічні процеси, вдається визначити спонукальні причини і напрямки поведінки економічних агентів.

Методологічна: політична економія є теоретичною базою конкретних наук, що здійснюють економічний аналіз з позиції того чи іншого фактора. Вона розробляє загально методологічні принципи, створює понятійний, категоріальний апарат економічної науки в цілому.

Прогностична: полягає у розробці наукових основ передбачення перспектив науково-технічного і соціально-економічного розвитку на доступне для огляду майбутнє. Прогнозні розробки дозволяють врахувати тенденції, що складаються, і знайти адекватні методи і засоби для їх реалізації.

Практична: призначена для наукового обґрунтування цілей і заходів економічної політики держави, виявлення принципів і методів раціонального ведення національного господарства. Ця політика покликана задовольняти корінні інтереси і насущні потреби членів суспільства.

Ідеологічна: економічна освіта формує не тільки професійний кругозір людини, але і прилучає його до системи загальнолюдських цінностей, без прийняття яких неможливо досягти подальшого прогресу цивілізації. Ідеологія – це деяка система переваг і цінностей, якими керуються люди. Економічна ідеологія – формує соціальні пріоритети у сфері господарської діяльності людини.

3. Метод политической экономии

Методологія – це наука про методи пізнання і дослідження об'єктивних процесів у природі і суспільстві. Метод – це сукупність прийомів, способів, за допомогою яких визначаються шляхи досягнення цілей. Економічний метод – це підхід до вивчення господарської практики. Якщо предмет політекономії характеризуються тим, що досліджується, то методологія відповідає на запитання – як досліджується явище.

Методи підрозділяються на загальнонаукові і часткові. Як загальнонауковий метод політекономія використовує діалектико-матеріалістичний метод. Загальнотеоретичним методом цієї науки служить метод наукової абстракції. Застосовуються позитивний і нормативний методи пізнання. Значне поширення в економіці одержав системний метод. Експериментальні методи економічна наука застосовує рідко, унаслідок високої вартості «експериментів на суспільстві». Однак цілком такі методи не виключаються й апробуються у рамках економічних реформ.

Діалектичний підхід до аналізу економічних явищ ґрунтується на визнанні принципу їхнього постійного руху, наявності внутрішніх зв'язків, а як джерело розвитку застосовує – протиріччя. При вивченні економічних процесів використовують сполучення історичного і логічного підходів. Розкриття сутності явища здійснюється за допомогою логічного мислення, шляхом абстрагування від його другорядних властивостей. У результаті виникає наукове уявлення про це явище, розкривається внутрішній закон його розвитку, тобто формується економічна категорія. Такий спосіб дослідження називається методом наукової абстракції.

Цей складний метод не можна використовувати без застосування всієї групи часткових методів. До часткових методів належать: спостереження, обробка отриманого матеріалу за допомогою аналізу і синтезу, індукції і дедукції, конструювання моделей економічних ситуацій і їх формалізація. Як прогнозні методи дослідники застосовують екстраполяцію даних за минулий період часу, а також експертні оцінки фахівців.