2. Загрузка сирих окатишів на випалювальну машину: технологічні вимоги, засоби і обладнання.

Пристрої для завантаження шихти і окатишів на машину повинні: 1) не допускати сильного руйнування грудочок шихти (і обкотишів) на шляху руху від окомкувачів до паллет, 2) забезпечувати укладання шихти і окатишів шаром постійної товщини по ширині машини, 3 ) не допускати значного ущільнення завантаження на палети шару шихти. Одним з перших, найбільш простих типів завантажувальних пристроїв був хитний жолоб - маятниковий живильник, що застосовувався на перших зразках вітчизняних випалювальних машин і в американській практиці, простота конструкції живильника зумовила ряд істотних його недоліків. Так як маятниковий рукав приводиться в рух за допомогою кривошипно-шатунного механізму, то носок рукава має неоднакову швидкість над різними ділянками палети: в центрі її носок рукава рухається з максимальною швидкістю, до країв швидкість падає, а в точках реверсу швидкість дорівнює нулю. Таким чином, маятниковий живильник принципово не може чувати рівномірне завантаження шихти по ширині палети: в її центрі виходить шар малої товщини а в точках реверсу рукава - максимальної. Для розподiлення окотишiв використовують, живильники, дозатори, конвейэри.

3.Лінійний охолоджувач агломерату.

Одним из способов охлождения агломерата является его охлождение на линейном охладителе.Агломерат после агломерационной машинны дробится ,отсеивается от мелочи (<5-6 мм.) и загружается с помощью устройства 1 в короба , иасположенные на бесконечном полотне охладителя.Охлаждение агломерата производится путем подачи воздуха с помощью дутьевых камер расположенных под. коробамм (рис.1)

Недостатки:Большие потери энергии при охлаждении агломерата на линейном охладителе.

Білет9

1. Газодинаміка агломераційного шару.

2. Запалення аглошихти на агломераційній машині. Параметри запалювання, типи запалювальних горнів.

3. Чашовий огрудкувач.

Білет10

1. Поведінка шкідливих домішок при агломерації.

2. Комбінований нагрів агломераційного шару: технологічні передумови, сутність, способи.

3. Конструкція пиловловлюючих пристроїв застосовуємих на агломерації

Білет11

Білет12

1. Розкладання гідратів і карбонатів при окускуванні.

2. Газовідводяща система агломераційних машин: будова, призначення окремих елементів, апарати для пилоочищення

3. Барабанний змішувач шихти.

Білет13

1. Закономірності теплопередачі у пористому шарі.

2. Газовідводяща система випалювальних машин: будова, характеристика основного обладнання.

3. Ушільнення агломераційних машин

Білет14

1. Випаровування вологи шихти в процесі агломерації.

2. Технологічні способи підвищення продуктивності агломераційних машин

3. Пластинчатий живильник

Пластинчасті живильники призначені для великошматкових абразивних матеріалів. Робочим органом цих живильників є стрічка, складена з металевих полотен з бортами, яка обертається під горловиною бункера.

Білет15

1. Горіння твердого палива в агломераційному шарі.

2. Технологічні способи підвищення продуктивності випалювальних машин.

3. Барабанний огрудкувач.

Білет16

1. Рух сипучих матеріалів у повздовжньому перерізу барабана що обертаеться.

2. Технологія спікання аглошихти: температурний і вакуумний режим , висота спікаємого шару, витрати палива.

Под процессом спекания понимают совокупность превращений при которых сжигаемое просасываемое воздухом твердое топливо в слое шихты обеспечивает развитие высоких температур в зоне горения и оплавление материалов. В результате получается спек, обладающий необходимыми физико-химическими свойствами. Основными параметрами, характеризующими процесс спекания являются температура поверхности зажженной шихты, высота слоя, скорость спекания, температура в зоне горения, время пребывания шихты на ленте (скорость ленты) и степень законченности спекания.

Начальной стадией спекания является зажигание шихты, при котором необходимо воспламенить частицы содержащегося в ней топлива и внести в слой количество тепла, обеспечивающее дальнейшее развитие горения. Наряду с обеспечением необходимых температуры и количества тепла следует иметь в зажигательном горне соответствующий состав продуктов сгорания с тем, чтобы в них содержалось достаточное количество кислорода, идущего на сжигание топлива в слое.

Чтобы в горн не подсасывался со стороны холодный воздух или не выбивалось из него пламя, особенно со стороны бортов тележек, необходимо поддерживать определенное давление, а для обеспечения перемещения зоны горения и просасывания газов через слой создавать в вакуум-камерах под горном соответствующее разрежение.

При зажигании шихты основными факторами являются температура поверхности и количество тепла, аккумулируемое в верхнем слое шихты.

Определенное влияние на процесс зажигания оказывает величина разрежения под зажигаемым слоем. При слишком малом разрежении продукты горения просасываются медленно, что приводит к замедлению процесса зажигания, особенно скорости теплопередачи в нижние горизонты слоя, а также снижению скорости перемещения фронта горения твердого топлива. При повышенном разрежении теплопередача осуществляется слишком быстро, фронт горения отстает, концентрация тепла в зажигаемом слое снижается, в результате чего спек получается непрочным.

Спекание шихты ведется на колосниковой решетке паллет агломерационной машины методом просасывания воздуха. Просасываемый через слой шихты воздух образует зону горения высотой 15-35 мм с температурой 1400-1600°С, передвигающуюся вниз с вертикальной скоростью спекания мм/с. Спекаемая шихта перемещается от головной к хвостовой части машины со скоростью движения аглоленты мм/с. В таких условиях зона горения приобретает форму наклонного плоского слоя (рисунок 2.3). В зоне длиной происходит зажигание сырой шихты 1; в зоне горения 2

Рисунок 2.3 – Схема спекания шихты на агломашине

осуществляется спекание шихты на участке длиной ; готовый агломерат 4 образуется за зоной спекания. На участке длиной агломерат охлаждается просасываемым воздухом. Сырая шихта и агломерат размещается на постели 3.

Основные параметры агломерационного процесса при установившемся режиме связаны соотношением:

, (2.1)

где h – высота слоя шихты; - время спекания

Скорость движения поддерживается такой, чтобы процесс спекания заканчивался на заданной длине спекания . В зоне горения спекаемый материал сплавляется, образуя пористый агломерат.

Температура регулируется в ходе всего процесса спекания, т.к. от этого зависит качество спекаемой шихты. При нормальном ходе процесса спекания агломерат равномерно спечен и при выдаче с ленты раскален не более чем на 1/3 высоты «пирога». На незаконченность процесса спекания указывает низкая температура отходящих газов в последних вакуум-камерах и наличие не спекшейся шихты в изломе «пирога» у колосников паллет. Повышение температуры отходящих газов в коллекторе происходит вследствие замедления скорости движения паллет или кратковременной остановки агломерационной машины; повышения газопроницаемости шихты. Понижение температуры отходящих газов в коллекторе имеет место при: уменьшении содержания топлива в шихте по сравнению с оптимальным; переоплавление поверхности слоя шихты из-за высокой температуры зажигания; наличие большого количества вредных прососов воздуха; завышение скорости движения паллет.

3. Шнековий змішувач.

Білет17

1. Огрудкувння при виробництві окотишів.

2. Обробка аглоспеку і продуктів його розділу.

3. Кільцевий охолоджувач для охолодження агломерату.

Білет18

1. Рух сипучих матеріалів у тарільчатому огрудковачі.

2. Якість агломерату і окотишів.

Основними показниками якості окатишів являється початкова міцність (на розчавлювання і по барабанному випробуванню) і стабільність хімічного складу (за вмістом заліза і основності) та їх розміри. Оптимальна доля окатишів в шихті залежить від місцевих умов і визначається з урахуванням їх негативних властивостей (менша віддача від підвищення змісту заліза, гірші газодинамічні характеристики із-за раннього розм'якшення, посилена стиранність, гірший розподіл в печі та ін.) і переваг, пов'язаних з хорошою транспортабельністю і можливістю тривалого зберігання.Важными критериями качества полученного агломерата являются его механические (прочностные) свойства, о которых судят по данным барабанной пробы или по количеству выделенного на грохоте возврата.