- •1.Виникнення пе її місце в сис-мі екон.Наук та основні етапи розвитку політичної економії.
- •2.Предмет вивчення пе.
- •3.Зміст мети, функції пе та методів дослідження соц.-екон.Явищ
- •5. Потреби,поняття та структура та види потреб. Закон зростання потреб
- •6. Зміст екон. Інтересів:сутність,види.,взаємодія.
- •7.Система економ законів та категорій
- •9.Відносини власності у капітал сус-тві. Суть капіталу . Постійния і змінний капітал.
- •12.Натуральне виробництво як перша форма сус-го господарства.
- •13.Товарне виробництво. Його види та розвиток.
- •14.Зміст товару та його властивості. Конкретна та абстрактна праця втілена у товар.
- •17.Виникнення та суть грошей
- •18.Фунції грошей
- •19.Закон грошового обігу та особливості функціонування паперових грошей.
- •20.Суть причинита соц.-екон. Наслідки інфляції
- •21. Грошова сис-ма та грошова реформа в україні.
7.Система економ законів та категорій
Щоб пояснити суть екон науки використовують специфічні наукові поняття,які шен аз наукові категорії.екон ознаки предметів та явищ відображають екон катерогії,тобто прир властивості речей і предметів екон категорії не хар-ють. Екн категорії дуже однорідні ,їх є багато тому їх класи за видами : 1)загальні- це екон категорії ,хар-ні для всіх економ сис-м.2) особливі- категорії хар-ні певній сфері .3) специфічні- це іт екон катерогії шоі снують в певному типі госп-ва(При влас,) Економ категорії класи залежно від їх значення:1)основні. 2) похідні..Мета категорії розкрити суть екон явищ і екон законів.
Закон –це сталі, постійні, систе-ні ,такі шо періодично повтор зв’язки, у процесах чи явищах.а екон закони відображу ці зв’язки в екон явищах. Закони природи та екон закони мають спільні ознаки: те шо вони є об’єктивні,тобто не залежать від людини,її свідомості та відмінні ознаки: 1)закони природи відображають найсуттєвіше у навкол природі, а екон закони у екон процесах.2) закони природи виник і проявляються без участі людини, а екон закони тільки у процесі діяльності людей.3)закони природи вічні, а екон закони втрачають силу у зв’язку виникн нових екон умов.Екон закони клас на 3 види:1) загальні- це закони хар-ні для всіх екон сис-м закон зростання потреб..2)особливі_ діють не у всіх а у деяких екон сис-х закон грошового обігу…3) специфічні – це екон закони як ідіють в конкретній екон сис-мі хакон феодалізму.
П8.Поняття власності, суть відносин власності, право та економічний зміст власності.
Соціально-економічна сутність власності розкривається і реалізується не в системі зв'язків "людина — річ", а в площині взаємодії "людина — людина" з приводу при¬власнення об'єктів власності.
Привласнення — процес, що виникає у результаті поєднан¬ня об'єкта і суб'єкта привласнення, тобто це конкретно-суспіль- ний спосіб оволодіння річчю.
Власність — це сукупність відносин між суб'єктами гос¬подарювання з приводу привласнення засобів виробництва та його результатів.
Варто зауважити, що категорія "привласнення" породжує свій антипод — категорію "відчуження.
Відчуження — це позбавлення суб'єкта права на володіння, користування і розпорядження тим чи іншим об'єктом влас¬ності.
Отже, процес привласнення і відчуження — це дві діалектичні сторони сутності відносин власності.
Відносини власності утворюють певну систему, що містить у собі три види відносин (див. рис. 3.8):
— відносини з приводу привласнення об'єктів власності;
— відносини з приводу економічних форм реалізації об'єк¬тів власності (тобто одержання від них доходу);
— відносини з приводу господарського використання об'єктів власності.
Відносини власності виявляються через суб'єкти та об'єк¬ти власності.
Об'єкти власності — це все те, що можна привласнити чи відчужити:
Суб'єкти власності — це персоніфіковані носії відносин власності:
Власність має і правовий аспект, виступаючи як юридична категорія. Юридичний аспект власності реалізується через пра¬во власності
Право власності — це сукупність узаконених державою прав та норм економічних взаємовідносин фізичних і юри¬дичних осіб, які складаються між ними з приводу привлас¬нення й використання об'єктів власності.
Право власності визначається ще з часів римського права трьома основними правочинностями — володіння, користуван¬ня і розпорядження.
Суб'єкти, які тимчасово отримують право на володіння і користування чужою власністю (наприклад, орен¬дар) без права на розпорядження, не є повними власниками.