25. Фундаментальний метод аналізу фінансового стану п-ва

Фундаментальний метод аналізу фінансового стану п-ва полягає у у виявленні ознак кризового розвитку п-ва на основі застосування методів факторного аналізу і прогнозування.

Ціль даного аналізу – докладна характеристика майнового і фінансового стану п-ва , результатів його діяльності у звітному періоді, а також можливість його розвитку на перспективу.

В процесі вивчення й оцінки фінансового стану всі явища поділені на 2 групи:

Незалежні від діяльності підприємства;(зовнішні)

Залежні від діяльності підприємства (внутрішні).

До зовнішніх факторів можна віднести:

1. соціально-економічні фактори розвитку країни;(зростання інфляції)

2. ринкові фактори(зниження попиту, збільшення монополізму на ринках)

3. інші зовнішні фактори (політична нестабільність)

До внутрішніх факторів можна віднести:

1. операційні фактори9неефективний маркетинг, низький рівень використання ОЗ)

2. інвестиційні фактори(неефективний фондовий портфель, висока тривалість БМР, неефективний інвестиційний менеджмент)

3. фінансові фактори(неефективна фінансова стратегія, неефективна структура активів, висока доля позикового капіталу, перевищення доступних рівнів фінансових ризиків)

У процесі здійснення фундаментального аналізу використовують такі основні методи:

• повний комплексний аналіз фінансових коефіцієнтів

• кореляційний використовується для визначення ступеня впливу окремих факторів на характер кризового фінансового розвитку п-ва .

• SWOT-аналіз дозволяє дослідити сильні і слабкі сторони п-вав розрізі окремих внутрішніх факторів.

• Аналітична «Модель Альтмана» - алгоритм інтегральної оцінки загрози банкрутства, заснований ана комплексному обліку найважливіших показників.

26.Фінансовий план як складова частина плану економічного та соціального розвитку підприємства

Фінансовий план – це елемент бізнес-плану підприємства, який відображає прогнозний стан його фінансових ресурсів на перспективний період з метою забезпечення ними господарської та фінансової діяльності підприємства.

В господарській практиці застосовуються такі види фінансових планів:

• перспективні;

• поточні;

• оперативні.

Перспективний фінансовий план реалізується шляхом розробки бізнес-плану. Підприємство, яке успішно працює, прагне до розширення свого бізнесу. А для цього йому потрібно скласти бізнес-план.

В бізнес-плані:

• узгоджуються фінансові, трудові і матеріальні ресурси;

• обгрунтовується реалізація економічної стратегії і тактики підприємства (заходи, направленні на вдосконалення технології виробництва, зміну організації збуту, виробничої програми і номенклатури, зміну цінової політики та витрат на виробництво та реалізацію продукції);

• обґрунтовується фінансове забезпечення реалізацій економічної стратегії (визначення кошторису витрат та джерел їх фінансування).

Поточний фінансовий план є складовою перспективного планування. У ньому узгоджуються доходи і витрати на плановий період, деталізуються методи розрахунків доходів, конкретизуються взаємовідносини підприємства з бюджетом, кредитними установами, учасниками спільної діяльності, власниками (акціонерами).

На державних підприємствах фінансовий план складається на рік з поквартальною розбивкою за встановленою формою.

На недержавних підприємствах мають право застосовувати складання бюджету, який складається з:

• головного бюджету, в основі якого лежить прогнозування і планування прибутку;

• операційного бюджету (бюджет продажу, виробництва, прямих матеріальних витрат, прямих затрат на працю, виробничих накладних витрат, збутових і адміністративних витрат, прогноз формування прибутків);

• фінансовий бюджет (прогноз руху грошових коштів, балансовий план, бюджет капіталовкладень).

Розрахунки, що виконуються в процесі формування бюджету дозволяють своєчасно і у повному обсязі встановлювати необхідний розмір ресурсів для забезпечення діяльності підприємства, джерел їх надходження, а також контроль за їх виконанням.

Оперативний фінансовий план – це складання і виконання платіжного календаря, касового плану, визначення потреби у короткострокових кредитах.

Формування платіжного календаря дає можливість підприємству:

• визначити черговість і терміни проведення розрахунків для забезпечення безперервного фінансування виробничо-господарської діяльності;

• контролювати виконання фінансових зобов’язань та фіксувати зміни у платоспроможності і ліквідності активів підприємства.