- •Поняття економетричної моделі, її складові частини.
- •Причини, які спонукають появу випадкової складової в регресійних моделях.
- •Етапи побудови економетричної моделі.
- •Параметри моделі парної лінійної регресії, їх сутність та оцінювання.
- •Закони розподілу ймовірностей емпіричних параметрів , їх числові характерстики та статистичні властивості.
- •Обчислення значень вибіркових дисперсій , , для парної регресії.
- •Незміщені статистичні оцінки для , , в моделі парної лінійної регресії.
- •Коефіцієнт детермінації та кореляції для моделі парної регресії. Перевірка суттєвості коефіцієнта детермінації за допомогою t-критерію.
- •Коефіцієнт детермінації та кореляції для моделі парної регресії. Перевірка суттєвості коефіцієнта детермінації за допомогою f-критерію.
- •Перевірка суттєвості оцінок параметрів на основі t-критерію.
- •Точковий та інтервальний прогноз на основі побудованої моделі парної регресії.
- •Передумови застосування методу найменших квадратів.
- •Метод найменших квадратів (мнк). Система нормальних рівнянь.
- •Оператор оцінювання мнк в матричному вигляді.
- •Властивості оцінок параметрів, знайдених за мнк.
- •Дисперсійний аналіз моделі лінійної множинної регресії.
- •Коефіцієнт множинної кореляції та детермінації та перевірка їх статистичної значущості.
- •Дисперсійно-коваріаційна матриця оцінок параметрів.
- •Довірчі інтервали для оцінок параметрів.
- •Перевірка достовірності оцінок параметрів за допомогою t -критерію.
- •Точковий та інтервальний прогноз на основі побудованої моделі лінійної множинної регресії.
- •Перевірка загальної якості моделі та рівності двух коефіціентів детермінації.
- •Поліноміальна модель. Визначення вектора статистичний аналіз моделі.
- •Аналіз моделі.Показникова модель. Визначення вектора статистичний аналіз моделі.
- •Виробнича функція Кобба-Дугласа. Визначення вектора статистичний аналіз моделі.
- •Поняття фіктивних змінних.
- •Врахування якісних факторів в лінійних економетричних моделях за допомогою фіктивних змінних.
- •Моделі з фіктивними регресорами: моделі, що містять тільки фіктивні незалежні змінні та моделі, що містять як фіктивні, так і кількісні незалежні змінні.
- •Моделі з фіктивними залежними змінними.
- •Оцінювання параметрів моделі з фіктивними змінними.
- •Порівняння двох регресійних моделей. Тест Чоу.
- •Суть та наслідки мультиколінеарності.
- •Тестування наявності мультиколінеарності в моделі. Алгоритм Фаррара-Глобера.
- •Методи усунення мультиколінеарності.
- •Алгоритм покрокової регресії.
- •Поняття про гомо- та гетероскедастичність залишків.
- •Негативні наслідки наявності гетероскедастичності залишків в лінійних моделях.
- •Тест Гольдфельда-Квандта. Послідовність його виконання.
- •Алгоритм теста Глейсера.
- •Перевірка наявності гетероскедастичності залишків на основі теста коефіцієнта рангової кореляції Спірмена.
- •Узагальнений метод найменших квадратів для моделі з гетероскедастичністю залишків.
- •Зважений метод найменших квадратів.
- •Суть та наслідки автокореляції стохастичної складової.
- •Алгоритм Дарбіна-Уотсона для виявлення автокореляції залишків першого порядку.
- •Критерій фон Неймана.
- •Циклічний та нециклічний коефіцієнт автокореляції.
- •Узагальнений метод найменших квадратів для знаходження оцінок параметрів моделі з автокорельованими залишками.
- •Метод перетворення вихідної інформації.
- •Алгоритм методу Кочрена – Оркатта.
- •Оцінювання параметрів моделі з автокорельованими залишками методом Дарбіна.
- •Поняття часового лагу. Моделі з часовим лагом незалежних змінних.
- •Оцінювання авторегресійних моделей з часовим лагом незалежних змінних.
- •Часовий ряд в загальному вигляді. Поняття тренду, сезонної, циклічної та випадкової компоненти. Основні етапи аналізу числових рядів.
- •Метод ковзної середньої для згладжування часового ряду.
- •Експоненціальне згладжування.
- •Аналітичні методи згладжування часового ряду.
- •Довжина часового ряду суттєво перевищує ступінь полінома , а випадкові залишки мають властивості «білого шуму», тобто
- •Стаціонарні та нестаціонарні часові ряди. Основні характеристики часових рядів.
- •Тест Дікі-Фулера.
- •Авторегресійні моделі ( ar(p)- процеси).
- •Моделі ковзного середнього (ma(q)- процеси).
- •Авторегресійні моделі ковзного середнього ( arma(p,q)- процеси).
- •Інтегровані авторегресійні моделі ковзного середнього ( arima(p,d,q)- процеси).
- •Адаптивні моделі. Схема їх побудови.
- •Поняття про коінтеграцію часових рядів.
- •Моделі коригування помилки, етапи її побудови.
- •Поняття системи економетричних рівнянь. Приклади моделей на основі системи одночасних рівнянь.
- •Структурна та зведена форми системи рівнянь.
- •Ідентифікація. Необхідна і достатня умова ідентифікації.
- •Непрямий метод найменших квадратів оцінювання параметрів системи одночасних рівнянь.
- •Оцінювання параметрів системи одночасних рівнянь двохкроковим методом найменших квадратів.
- •Трьохкроковий метод найменших квадратів.
- •Прогноз ендогенних змінних
Алгоритм теста Глейсера.
Ще один тест для
перевірки гетероскедастичності
запропонував Глейзер. Він розглядає
регресію модуля залишків
,
що відповідають регресії найменших
квадратів, як певну функцію від
,
де
— та незалежна змінна, яка відповідає
зміні дисперсії
.
Для цього використовуються такі види
функцій:
1)
; 2)
;
3)
4)
.
У цих рівняннях
— стохастична складова.
Рішення про
відсутність гетероскедастичності
залишків приймається на підставі
статистичної значущості коефіцієнтів
і
Переваги цього тесту визначаються
можливістю розрізняти випадок чистої
і мішаної гетероскедастичності.
Можливі чотири випадки:
є статистично
значущими;
—
статистично
значуща,
—
статистично незначуща оцінка;— статистично значуща, — статистично незначуща оцінка;
— статистично незначущі.
У першому випадку залишки гетероскедастичні, причому існує чиста і мішана гетероскедастичність. У другому випадку залишки мають мішану гетероскедастичність. Третій випадок свідчить про наявність чистої гетероскедастичності. У четвертому випадку гетероскедастичність відсутня.
Перевірка наявності гетероскедастичності залишків на основі теста коефіцієнта рангової кореляції Спірмена.
Наявність чистої гетероскедастичності в сукупності спостережень можна виявити, розрахувавши рангові коефіцієнти кореляції Спірмена. На базі коефіцієнта Спірмена побудовано відповідний тест, алгоритм якого полягає в реалізації таких кроків:
Крок 1. Побудова простих економетричних моделей 1МНК залежної змінної (Y) з кожною з пояснювальних змінних (Хj).
Крок 2. Визначення вектора залишків для кожної з побудованих моделей (uj).
Крок 3.
Ранжування вектора кожної пояснювальної
змінної (Хj)
і кожного з векторів
від меншого до більшого та заміна
компонентів цих векторів їхніми рангами.
Крок 4. Визначення коефіцієнта рангової кореляції Спірмена за формулою:
,
де dij — різниця між рангами xij та ;
n — кількість спостережень; m – 1 — кількість пояснювальних змінних.
Крок 5. Розраховується t-статистика для визначення рівня статистичної значущості кореляції Спірмена за формулою:
.
Доведено, що ця
характеристика має закон розподілу
Стью-
дента з кількістю ступенів
свободи
.
Якщо розраховане значення t-статистики перевищує критичне значення при ступені свободи n – 2 та вибраному рівні значущості , то гіпотезу про наявність гетероскедастичності потрібно прийняти. У протилежному випадку вона відхиляється.
Узагальнений метод найменших квадратів для моделі з гетероскедастичністю залишків.
Економетрична модель, якій притаманна гетероскедастичність, є узагальненою моделлю, і для оцінювання її параметрів слід скористатися узагальненим методом найменших квадратів.
Нехай задано економетричну модель
коли
Розрахункова
модель запишеться так:
Задача полягає в
знаходженні оцінок елементів вектора
в моделі. Для цього використовується
матриця S, за допомогою якої коригується
вихідна інформація. Цю ідею було
покладено в основу методу Ейткена.
Базуючись на особливостях матриць Р і S,можна записати співвідношення між цими матрицями та оберненими до них.
Оскільки S — додатно
визначена матриця, то її можна записати
як добуток
,
де матриця P є невиродженою, тобто:
коли
7.12
і
.
Помноживши рівняння
(7.12) ліворуч на матрицю
дістанемо:
Позначимо:
Тоді модель матиме такий вигляд:
(7.17)
,
тобто
модель (7.17) задовольняє умови, коли
параметри моделі можна оцінити на
основі 1МНК.
Звідси
(7.18)
Ця оцінка є незміщеною лінійною оцінкою вектора , який має найменшу дисперсію і матрицю коваріацій
(7.19)
Незміщену оцінку для дисперсії можна дістати так:
(7.20)
Оцінка параметрів , яку знайдено за допомогою (7.18), є оцінкою узагальненого методу найменших квадратів (методу Ейткена).
Коли задано матрицю
S, оцінка параметрів моделі обчислюється
згідно із (7.18), а стандартна похибка —
згідно з (7.19). Тому можна сконструювати
звичайні критерії значущості і довірчі
інтервали для оцінок параметрів
.
Визначивши залишки і помноживши ліворуч на матрицю дістанемо:
,
або
.
Звідси
Тоді
.
Оскільки
то
(7.21)
Отже, ми розбили загальну суму квадратів для (7.17) на суму квадратів регресії і залишкову. За цими даними дисперсійний аналіз буде виконано для перетворених вихідних даних. Модель узагальненого методу найменших квадратів іноді специфікується у вигляді
(7.22)
де
— відома симетрична додатно визначена
матриця. Тоді вираз для оцінки параметрів
згідно з методом Ейткена запишеться
так:
,(7.23)
а для її коваріаційної матриці
.
