1) Рекомендаційним; 2) делегуючим;

3) Санкціонуючим; 4) делегуючим та санкціонуючим.

5. Диспозитивний метод правового регулювання проявляється у:

1) встановленні обов'язків правосуб'єктів;

2) затвердженні прийнятого рішення суб'єкта земельних правовідносин відповідним державним органом;

3) сфері здійснення основних функцій державного управління;

4) наданні свободи суб'єктам правовідносин у питаннях реалізації ними своїх завдань у межах, встановлених законом.

6. Система земельного права — це...

1) сукупність нормативно-правових актів, що регулюють земельні відносини;

2) сукупність правових інститутів, кожен з яких складається з групи юридичних норм, що регулюють однорідні земельні відносини;

3) відповідні характерові земельних відносин способи та засоби впливу на учасників цих відносин;

4) єдність принципів і функцій земельного права.

7. Система земельного права містить інститут:

1) юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства;

2) розірвання шлюбу;

3) товарно-грошових відносин;

4) надання громадянства.

8. Земельні відносини регулюються:

1) лише Конституцією України та Земельним кодексом України;

2) лише Земельним кодексом України;

3) Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами;

4) лише Кабінетом Міністрів України, Держкомземом України та органами місцевого самоврядування.

9. Завданням земельного законодавства є:

1) володіння, користування і розпоряджання землею;

2) регулювання земельних відносин з метою забезпечити права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель;

3) розпоряджання землями, що перебувають у державній власності;

4) лише регулювання земельних відносин з метою забезпечити права на землю громадян України.

10. До земель України належать:

1) усі землі, у тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії;

2) лише землі в межах її території, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії;

3) усі землі в межах її території, у тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії;

4) лише землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

11. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень:

1) органів державної влади і органів місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень;

2) органів Держкомзему України;

3) лише органів місцевого самоврядування;

4) Верховної Ради України.

12. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою:

1) власників земельних ділянок у порядку, який встановлює Президент України;

2) власників земельних ділянок у порядку, який встановлює Верховна Рада України;

3) користувачів земельних ділянок у порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України;

4) власників земельних ділянок у порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України.