43 Діалектика Гегеля.

Поняття діалектики в історії філософії використовувалось у різних значеннях. Сократ розглядав діалектику як мистецтво виявлення істини шляхом зіткнення протилежних думок, спосіб ведення бесіди (звідси і назва - від грецьк. діалеко - веду бесіду, полеміку). За Гегелем діалектика - це своєрідний і єдино правильний метод пізнання.

Виникла діалектика в Старогрецькій культурі із самого початку набула високого інтелектуального рейтингу, бо мистецтво полеміки, доказу, переконання вимагає від співрозмовників великої майстерності, підготовки.

Античні діалектики (Зенон, Геракліт) вважали, що світ безперервно рухається, змінюється, але вони не розуміли суті розвитку як виникнення нового необоротного.

У філософів різних часів і епох - від античних до класиків німецької філософії було дуже багато справедливих здогадок про діалектику. Але діалектика в її концептуальній формі виникла в культурі пізніше. У вигляді стрункої теоретичної системи вона вперше була представлена у вченні Гегеля, хоча і в суб'єктивно-ідеалістичній формі.

Саме як система діалектика являє собою єдність принципів, законів і категорій. Крім цього слід розрізняти два види діалектики: об'єктивну, яка існує і діє в самих речах, і суб'єктивну, яка існує в людському мисленні, як відображення об'єктивної діалектики. Тому діалектика виконує дві основні функції - світоглядну (все змінюється і рухається) та методологічну, тобто вчить, як ми повинні підходити до пізнання світу (розглядати все з точки зору руху, зміни, стрибків - на відміну від метафізики, яка розглядає все сталим, незмінним, інертним).

1 Філософія прагматизму.

2 Філософія неотомізму.

3 Натуралізм спинозівського пантеїзму. Етико-соціальна доктрина Спінози.

4 Фрейдизм та неофрейдизм.

5 Метафізика Аристотеля.

6 Порівняльна характеристика атомізму Демокрита і Епікура.

7 Теорія ідей Платона.

8 Методичний сумнів і раціоналізм гносеологічної концентрації Р.Декарта.

9 Філософія природи Гегеля.

10 Ідеалістичний агноцентризм Юма і Берклі.

11 Російська релігійна філософія кінця ХІХ- початку ХХ ст.

12 Філософія життя Ф.Ніцше.

13 Порівняльна характеристика атомізму Демокріта та Епікура.

14 Ідеальна держава за Платоном

15 Діалектичний метод Сократа й його ціль.

16 Етична концепція Канта.

17 Феноменологія Духа Гегеля.

18 Мировоззрение: сущность и структура.

19 Специфика мифологического мировоззрения.

20 Особенности религиозного мировоззрения.

21 Возникновение философии.

22 Докази буття Бога і проблемі виправдання Бога в філософії Фоми Аквінського.

23 Філософія екзистенції

24 Соціально – політико - економічні умови виникнення філософії в Давній Греції.

25 Філософські школи елліністичної доби: Фізика та етика Епікура.

26 Філософські школи елліністичної доби: Фізика та етика в вченні стоїків.

27 Філософські школи елліністичної доби: Скептицизм: теорія пізнання.

28 Філософія природи доби Відродження.

29 Методологічна концепція герменевтики.

30 В историческом развитии человечества мировоззрение прошло 3 этапа:

31 Філософські ідеї в культурі Київської Русі.

32 Емпіричний метод Ф.Бекону. Вчення про ідоли і про очищення від них людського інтелекту.

33 Поняття світогляду, його структура, види і типи.

34 Функции философии и ее ориентация на социальные ценности.

35 Проблема субстанції (початок всіх речей) в доколасичній античній філософії

36 Ідеї суспільного прогресу в творах Августина “Град Божий”.

37 Проблеми людини і суспільства в філософії софістів.

38 Філософія природи доби Відродження.

39 Загальна характеристика філософія Нового часу.

40 Загальна характеристика німецької класичної філософії.

41 Виникнення марксизму.

42 Українська філософія ХІХ – ХХ ст.

43 Діалектика Гегеля.