1.4. Технологічні схеми гасіння вапна
Одержують гідратне вапно, як правило, на спеціальних підприємствах, хоча його можна одержати й на будівельному майданчику. Заводське виробництво дозволяє механізувати процес. Однак для транспортування гашеного вапна потрібне спеціальне впакування його в паперові мішки. Гашене вапно зручніше зберігати на будівництві. Воно менш схильне до карбонізації.
Гасіння вапна складається з наступних процесів.
1. Дроблення. Виконується в молоткових або ударно-відцентрових дробарках, де куски кип'ячки подрібнюються до часток розміром 5-10 мм, що скорочує час гасіння.
2. Гасіння вапна в гідраторах. Для гасіння використовують гідратори періодичної або безперервної дії. Чашковий гідратор являє собою обертову чашу, усередині якої перебувають нерухомі лопатки. Якщо вапно жирне, то перед завантаженням у гідратор наливають воду, якщо тоще, то його спочатку завантажують у гідратор, а потім змочують водою. Надлишок води поступово випаровується. Процес гасіння в гідраторі триває 15-20 хв, а разом з вивантаженням - 35 хв. Продуктивність гідратора 4-5 т/год.
Для безперервного механізованого гасіння вапна розроблено багатобарабанний лопатевий гідратор, що складається із семи барабанів, розташованих один над іншим і з'єднаних патрубками. У кожному барабані є вал з лопатами, які перемішують вапно. Вапно зволожується у верхньому барабані, а потім, перемішуючись лопатами, переміщається до патрубка й надходить у наступний барабан і в такий спосіб переміщається зверху вниз через всі барабани й тим самим у достатній мірі гаситься. Продуктивність гідратора 5 т/год.
3. Догашування в силосах. Так як вапно перебуває в гідраторах відносно недовго, худе і магнезіальне вапно не встигають у них загаситися й направляються в силоси, де вилежуються протягом від 1 до 2 діб. Тут відбувається догашування завдяки волозі й теплу самого матеріалу, що гаситься. Надлишкова волога при цьому випаровується.
4. Відсівання часток, що не загасилися. Відсівання часток, що не загасилися, відбувається в повітряному сепараторі або на ситах. Частки, що не загасилися, дробляться й попадають знову в силос. Готове гашене вапно упаковують у багатошарові паперові мішки й у такому вигляді транспортують на будівництво або розчинні вузли.
Гасіння в тісто. Для одержання вапняного тіста вапно гасять більшою кількістю води. Потім отримане вапняне молоко відстоюється для відділення води й «визріває».
У цей час широко застосовують механізований спосіб одержання тіста за наступною технологічною схемою:
1. Складування грудкового вапна
2. Дроблення
3. Гасіння з отриманням вапняного молока
4. Відстоювання молока для отримання тіста.
Гасіння здійснюють у барабанних, лопатевих, бігункових, фрезерних вапно-гасильних машинах.