12.Єдиний кошторис доходів і видатків бюджетної установи.

Єдиний кошторис доходів і видатків бюджетних установ – це основний документ, що визначає загальний обсяг цільового надходження і поквартальний розподіл коштів Бюджету України. Формування єдиного кошторису доходів і видатків здійснюється на підставі лімітної довідки асигнувань з бюджету, яку вищестояща організація надсилає всім підпорядкованим установам у 2-х тижневий термін після затвердження бюджету. Лімітна довідка повинна враховувати потреби кожної установи, виходячи з її виробничих показників. Єдиний кошторис доходів і видатків складається всіма установами і затверджується керівниками вищестоящої організації.

Одночасно з кошторисами подається на затвердження штатний розпис.

Єдиний кошторис доходів і видатків складається з трьох розділів:

1) бюджетних асигнувань,

2) інших коштів,

3) видатків за рахунок спеціальних та інших позабюджетних коштів.

Кожен з цих розділів ділиться на дохідну і видаткову частини. Дохідна частина: планові обсяги бюджетних асигнувань, а також надходження з інших доходних джерел. Формування доходної частини бюджету здійснюється на підставі індивідуальних розрахунків, а також платежів і відрахувань до бюджету.

Видаткова частина: загальна сума витрат з розподілом за категоріями видатків економічної класифікації, а також встановлення витрат, які планується профінансувати за рахунок бюджетних асигнувань та за рахунок позабюджетних надходжень . У бюджетному фінансуванні крім єдиного кошторису доходів і видатків

застосовують такі кошториси :

· загальні кошториси, які складаються по однотипних малих установах

(клуби, бібліотеки ) з невеликим обсягом фінансування, а також по

однотипних великих установах, господарське обслуговування яких

здійснюється централізовано,

· зведені кошториси – це злиті в єдині індивідуальні кошториси

однотипних установ.

13.Нормування видатків, види норм.

Оборотні фонди підприємства належать до нормованих. Визначення потреби підприємства в сировині та інших видах матеріальних ресурсів здійснюється за певними нормами їхніх витрат.

Норми оборотних фондів характеризують мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей на підприємстві і розраховують у днях запасу, нормах запасу, гривнях на розрахункову одиницю.

Норма витрат – гранично допустима величина витрати на виготовлення продукції за умов конкретного виробництва з урахуванням застосування найпрогресивнішої технології та сировини (матеріалів) найвищого ґатунку.

Норми класифікуються за наступними ознаками:

А) за призначенням:

-       норми витрат сировини;

-       норми витрат матеріалів;

-       норми витрат енергії;

-       норми витрат палива.

Б) масштабом дії

                          -  групові (на однакові види продукції);

                          -  індивідуальні.

В) періодом дії

                          -  річні (для поточного планування);

                          -  перспективні.

Г) ступенем деталізації об’єктів нормування (вузла та вироби в цілому)

Д) ступенем деталізації нормованих ресурсів

- специфіковані (на види ресурсів з конкретними

      параметрами);

- зведені (на види ресурсів за звуженою номенклатурою). 

Оборотні фонди нормують наступними методами:

1.     Аналітично-розрахунковий метод. Він базується на глибокому аналізі та техніко-економічному обґрунтуванні всіх елементів норми з використанням найновіших досягнень техніки і технології виробництва

2.     Дослідно-лабораторний метод. Норми витрат визначають з допомогою проведення низки дослідів і досліджень. Його використовують для нормування витрати допоміжних матеріалів та інструменту.

3.     Звітно-статистичний метод. Його суть полягає у встановленні норм витрат, виходячи зі звітних даних про фактичне витрачання ресурсів за минулі роки та очікуваного (можливого) певного зниження норм у наступні роки. Його застосування допускається тільки як виняток – для орієнтованих розрахунків, а також у процесі нормування витрат малоцінних і таких, що їх рідко використовують, матеріалів.

???.Видатки бюджетів на соціальний захист населення.

Видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення вклю­чають:

- виплату пенсій і допомоги; пільги ветеранам війни і праці; допомогу сім'ям з дітьми;

- інші види соціальної допомоги;

- пенсії військовослужбовцям та особам начальницького і рядово­го складу;

- дитячі заклади-інтернати; притулки для неповнолітніх;

- програми соціального захисту неповнолітніх;

- будинки-інтернати для пристарілих та інвалідів;

- кошти з бюджету, що передаються до Фонду соціального захисту

- інвалідів України;

- молодіжні програми;

- інші заклади та заходи в галузі соціальної політики.

Видатки на соціальну сферу включають:

- фінансування освіти: загальноосвітні школи; школи-інтернати; дитячі дошкільні заклади; професійно-технічні училища; заклади післядипломної освіти;

- фінансування охорони здоров'я: медичні заклади;

- санітарно-епідеміологічна служба; інші заклади;

- фінансування культури: театри; музеї;

- бібліотеки; клуби; заповідники;

-фінансування засобів масової інформації: телебачення і радіомовлення; преса, книговидання; інші;

- фінансування фізичної культури і спорту.