Рекомендований перелік джерел для написання звіту

1. Закон України «Про внесення змін до закону України «Про туризм», від 18 листопада 2003 року, № 1282- IV.

2. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія районування: Монографія. - К: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 22001. – 395с.

3. Географічна енциклопедія України в 3-х томах. Київ "Українська радянська енциклопедія" ім. М.П. Бажана, 1989

4. Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 року № 583.

5. Заставний Ф.Д. Географія України: У 2-х книгах. - Львів: Світ, 1994. – 472с.

6. Івченко А.С. Вся Україна. - К.: ДНВН «Картографія», 2006. - 656 с.

7. Курортні ресурси України. - Київ: ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", "ТАМЕД", 1999. -344 с.

8. Рутинський М.Й. Географія туризму України. Навчально-методичний посібник. -К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 160 с.

9. Стафійчук В. Реркреалогія. Навч. посібник. - Львів: Знання, 2005. — 259 с.

10. Туристичні ресурси України / Під ред. О.І. Лугова. - К: Інститут туризму федерації профспілок України, 1996.-352 с.

11. Україна. Туристична карта. Масштаб 1 : 1 250 000. Державне науково-виробниче підприємство "Картографія", 2002 р.

12. СD Атлас України. Інститут географії Національної академії наук України, 2000р

Додаток Е

ДОНЕЦЬКИЙ ІНСТИТУТ РИНКУ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

Кафедра організації туризму

ПРОГРАМА

проходження організаційної практики

студентів IІI курсу всіх форм навчання

ОКР «бакалавр»

напряму підготовки 0504 (6.140103) "Туризм"

Організаційна практика виконується у вісім етапів.

Перший етап. Підготовка до виходу на практику. Всі студенти повинні:

самостійно проробити дані методичні рекомендації з метою організованого проходження організаційної практики;

пройти загальний інструктаж на кафедрі: мета й завдання практики, правила безпеки на шляху до місця практики, форма зв'язку з відповідальним за організацію практики на кафедрі, одержання завдання від керівника практики установленого зразка та індивідуальне завдання.

Другий етап. Робота на базі практики. Студенти вивчають:

загальну характеристику підприємства;

форму власності підприємства;

історію створення підприємства і перспективи його розвитку;

асортимент туристично-рекреаційних продуктів га окремих послуг;

організацію створення та реалізації туристично-рекреаційних продуктів та заохочення клієнтів;

організаційні особливості охорони праці, техніки безпеки, протипожежних заходів.

Третій етап. Дослідження туристично-рекреаційної системи бази практики. У звіті відображаються:

туристично-рекреаційна система бази практики у складі:

об’єкти туристично-рекреаційної діяльності, а саме: матеріальних предмети, системи, процеси, явища та ідеальні стандарти, що є організаційними умовами реалізації туристично-рекреаційної діяльності бази практики;

рекреаційні ресурси, що є у досяжності, а саме:

безпосередні:

природні (клімат, водяні чи мінеральні джерела, лікувальні грязі, рельєф місцевості, печери, рослинний та тваринний світ, природні пам’ятки, заповідники, живописні ландшафти, унікальні природні об’єкти);

культурно-історичні (музеї, виставки, археологічні, історичні, архітектурні пам’ятники);

соціально-економічні (економіко-географічне положення, транспортна доступність, рівень соціально-економічного розвитку території, рівень забезпечення населення послугами, трудові ресурси, особливості населення, рівень розвитку транспортної мережі);

непрямі (інвестиції матеріальні, технічні, фінансові, трудові);

рекреаційний потенціал бази практики, що є у наявності, у складі:

природний комплекс та його характеристики (склад, потенціальна інформативність, екзотичність, унікальність, змінність);

користувачі (обсяг і структура їх туристично-рекреаційних потреб, вибірковість, географія туристично-рекреаційного попиту, сезонність, різноманіття) та параметри їх поведінки (за соціально-психологічною та культурно-психологічною приналежністю, за специфікою темпераменту, за мобільністю психіки);

матеріальна база чи господарчий потенціал бази практики, що є у наявності (перелік основних фондів та засобів праці);

туристично-рекреаційна інфраструктура (склад установ, що обслуговують базу практики, їх договірно-господарські відносини з базою практики, стійкість, ємкість, комфортність, експлуатаційна готовність, різноманіття, завантаженість);

територіальна структура (схема планувальної структури території, схема територіальної структури потоків користувачів, схема територіальної організації туристично-рекреаційної діяльності, схема територіальної організації туристично-рекреаційного обслуговування, схема територіальної організації типів та циклів туристично-рекреаційної діяльності, що використовуються);

обслуговуючий персонал, його ешелонування та рівень (чисельність, рівень кваліфікації та професійності);

органи управління (організаційна структура, розподіл функціональних обов’язків, кількісні та якісні показники діяльності підприємства-бази практики).

Четвертий етап. Аналіз діяльності бази практики. Ґрунтується на результатах другого етапу:

аналіз загальних характеристик підприємства та його планувальної структури, властивостей туристично-рекреаційної території (рівень та потенціал туристично-рекреаційних ресурсів);

основних та додаткових послуг (за переліком, за складовими, за мобільністю, тривалістю, сезонними та віковими ознаками);

організації створення та реалізації туристично-рекреаційних продуктів;

організації залучення та обслуговування споживачів;

організації забезпечення безпеки робітників та споживачів.

П'ятий етап. Обробка матеріалів щодо дослідження організації туристичної-рекреаційної діяльності. Вся діяльність студентів на цьому етапі проходить під наглядом керівників, до яких студенти звертаються з усіх питань практики.

Шостий етап. Індивідуальне завдання. Ґрунтується на додатковому дослідженні різних аспектів діяльності бази практики різними методами:

історичним;

порівняльним;

картографічним;

аналітико-статистичним;

експедиційних досліджень

за темами, що наведені у додатку В.

Сьомий етап. Екскурсія. Студенти мають прибути на місце збору екскурсії у визначений для цього термін. У звіті відображаються:

маршрут екскурсії;

об’єкти показу і розповіді, що використовуються;

аналіз результатів екскурсії (пізнавальних, естетичних та ін.);

рекомендації щодо удосконалення екскурсії.

Восьмий етап. Остаточне оформлення звіту і передача його на перевірку керівникові від кафедри.