ВСТУП
У сучасних умовах господарювання для підприємств України стає об’єктивною необхідністю використання якісного підходу до управління виробництвом та збутом товарів та послуг. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває вдосконалення управління підприємством на засадах використання принципів менеджменту, що здійснюється за допомогою вивчання дисципліни “Основи наукових досліджень”. Відповідно до програми курсу розглянуто зміст науки та методологію, методи науки, застосування їх у наукових дослідженнях, класифікацію наук в Україні. Висвітлено питання вибору й обґрунтування теми. Висування гіпотез і складання плану дослідження, інформаційного забезпечення, використання комп’ютерних технологій у наукових дослідженнях, бібліографічного пошуку, апробації й експериментування дослідження та впровадження їх результатів у практику господарювання підприємств.
Подано рекомендації щодо написання курсових робіт, статей, дипломних робіт.
Зміст дисципліни охоплює:
Організацію науково - дослідної роботи студентів;
Основи наукознавства;
Методологію наукових досліджень;
Основні напрями наукових досліджень з менеджменту, маркетингу, економіки;
Наукову організацію дослідного процесу;
Інформаційне забезпечення наукових досліджень;
Метою вивчання дисципліни є формування у майбутніх фахівців наукового світогляду та глибоких знань теорії менеджменту, професійних навичок по управлінню у різних соціально-економічних системах.
Дана дисципліна дозволяє вирішити наступні задачі:
Ознайомити студентів зі змістом науки та її методологією, методами науки, застосування їх у наукових дослідженнях;
Забезпечити вибір і обгрунтування теми наукового дослідження, інформаційного забезпечення, використання комп’ютерних технологій у наукових дослідженнях;
Навчити студентів організації дослідного процесу, застосовувати на практиці отримані знання з теорії наукових досліджень, формувати цілі і обгрунтування плану наукового дослідження, предмету та об’єкту дослідження, оцінювати результати та впроваджувати їх в практику господарювання.
Дисципліна “Основи наукових досліджень” пов’язана з іншими дисциплінами: “Основи менеджменту”, “Основи маркетингу”.
ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ
|
Тема курсу |
План лекцій |
Література |
|
1 |
2 |
3 |
|
1. Організація науково-дослідної роботи студентів і аспірантів |
Завдання наукових досліджень у підготовці фахівців і наукових кадрів. Види і форми науково-дослідної роботи студентів, аспірантів. Планування, облік і контроль науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. |
1; 2; 3; 4; 5 |
|
2. Основи наукознавства |
Поняття, зміст і функції науки. Наукознавство та його розвиток. |
6; 11; 12; 14; 46; 47; 48 |
|
3. Методологія наукових досліджень |
Об’єкти наукового дослідження та їх класифікація. Загальнонаукові та емпіричні методи дослідження. Аксіоматизація знань та причинні зв’язки у методології наукових досліджень. Гіпотези у методології наукових досліджень. Докази у наукових дослідженнях. |
2; 9; 14; 21; 25; 36; 39; 44; 55; 79 |
|
4. Наукове дослідження і методика його виконання |
Процес наукового дослідження та його характеристика. Дослідна і завершальні стадії науково-дослідного процесу. Конкретно-наукові (емпіричні) методичні прийоми та їхні процедури у дослідженні економіки. Методика дослідження, її зміст і принципи розробки. Документальні джерела інформації та використання їх у наукових дослідженнях. Методика роботи над друкованими літературними джерелами. |
6; 11; 12; 14; 46; 47; 48 |
|
5. Наукова організація дослідного процесу |
Основи наукової організації дослідного процесу. Особливості творчої праці у дослідницькій діяльності. Організація праці та її планування у наукових дослідженнях. Раціональний режим дослідника й організація робочого місця. |
14; 16; 19; 20 |
Продовження таблиці
|
1 |
2 |
3 |
|
6. Інформаційне забезпечення наукових досліджень |
Класифікація інформаційного забезпечення наукових досліджень. Економічна інформація, її класифікація і призначення у науково-дослідному процесі. Кодування економічної інформації та використання її у науково-дослідному процесі. Фактографічна інформація та використання її у науково-дослідному процесі. Носії економічної інформації і використання їх у науково-дослідному процесі. |
6; 19; 31; 33; 39 |
НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ТЕМ ДИСЦИПЛІНИ “ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ”
Тема 1 організація науково-дослідної роботи студентів I аспірантів
Завдання наукових досліджень у підготовці фахівців і наукових кадрів
Наука в розвитку соціально-еконономічних відносин у суспільстві виконує роль безпосередньої виробничої сили. Завдяки науці створюються нові знаряддя і предмети праці, технологія виробництва, ускладнюються галузеві і міжгалузеві економічні зв'язки у народному господарстві. Наука впливає на розвиток матеріально-технічної бази суспільства, основою якої є індустрія, що ґрунтується на енергетичних ресурсах і широкому застосуванні новітніх науково-технічних досягнень.
Прискорення науково-технічного прогресу і переведення економіки на ринкові відносини зумовлює підвищені вимоги до якості підготовки фахівців для підприємницької діяльності наукових кадрів. Законодавством України про освіту передбачено підготовку принципово нових фахівців з менеджменту, маркетингу, фінансів, банківської справи, обліку та аудиту. Кваліфікаційними характеристиками для них встановлено професійне призначення, загальні вимоги до їх гуманітарної підготовки, оволодіння загальнотеоретичними, загальноекономічними і спеціальними дисциплінами. Ці вимоги включають застосування наукових методів в організації фінансового менеджменту та інвестицій, виконанні техніко-економічних розрахунків з прогнозування розвитку матеріального виробництва конкурентоспроможної продукції) на внутрішньому та зарубіжному ринках, обліку і аудиту виробниче господарської діяльності підприємств, виконання техніко-економічних обґрунтувань і розрахунків економічної ефективності інвестицій, а також застосуванні нових технологій з використанням комп'ютерів, економіко-математичних моделей у мікро і макроекономіці, спрямованих на задоволення соціальних, матеріальних і культурник потреб людей в умовах суспільства з ринковою економікою.
Виходячи з кваліфікаційних професійних характеристик та вимог до фахівців з вищою освітою з конкретної економіки, вони повинні поєднувати в собі знання бакалавра, магістра та економіста-дослідника, які здобуваються при виконанні науково-дослідної роботи у вищому навчальному закладі, аспірантурі.
Таким чином, основними завданнями при підготовці менеджерів для народного господарства є:
оволодіння студентами і аспірантами науковим методом пізнання і застосування його для поглибленого і творчого засвоєння навчального матеріалу, а також у майбутній практичній діяльності;
вивчення методології наукових досліджень та застосування її у підприємницької діяльності;
оволодіння методами і прийомами самостійного розв'язання наукових ; техніка економічних задач на виробництві та у наукових установах;
набуття трудових навичок у застосуванні наукових методів при розв'язанні виробничо-технічних завдань;
впровадження досягнень науково-технічного прогресу у практику підприємницької діяльності з найменшими витратами і найбільшою ефективністю у бізнесі.
Отже, завдання наукових досліджень у підготовці менеджерів і наукових кадрів полягають у вихованні та навчанні активних, всебічно розвинених фахівців з економіки та бізнесу.
Види і форми науково-дослідної роботи студентів і аспірантів
В основу методичного забезпечення науково-дослідної роботи студентів і аспірантів покладено комплексно-цільові програми. Суть їх полягає у створенні комплексної системи наукових досліджень студентів і аспірантів на весь час навчання відповідно до профілю обраної спеціальності і спеціалізації, яка включає елементи наукових досліджень до всіх видів навчального процесу, спрямовані на підготовку фахівців, здатних творчо вирішувати завдання управління економікою в ринкових умовах. Виконання елементів наукових досліджень у гуртках студентського наукового товариства, аспірантів у групах молодих учених, починаючи з першого року навчання у вищому навчальному закладі, сприяє формуванню всебічно розвинутої особистості фахівця, науковця.
Організовує наукову роботу студентів випускаюча кафедра, яка є базовим методичним центром по роботі з студентами. Для керівництва науковими дослідженнями вона призначає наукового керівника (одного на 6—7 студентів).
Наукову роботу аспірантів у вищих навчальних закладах, наукових установах, де створена аспірантура, організовує спеціальний підрозділ. Кожному аспіранту вченою радою затверджується науковий керівник, який протягом строку його навчання і написання дисертації, аж до захисту її на здобуття вченого ступеня кандидата наук, надає аспіранту постійну допомогу у формі консультацій.
Виконання науково-дослідної роботи студентами і аспірантами передбачає вивчення основ наукових досліджень, зокрема поняття науки, методики наукових досліджень і НОП при виконанні їх самостійної роботи над літературними джерелами, плануванням та організацією наукового експерименту, обробки експериментальних даних.
Після вивчення лекційного курсу "Основи наукових досліджень" студенти і аспіранти виконують практичні завдання з набуття навичок у реферуванні літератури, складання плану наукової статті, обґрунтування теми дослідження тощо. Засвоєнні знання з методологи наукових досліджень студенти застосовують при вивченні професійно орієнтованих дисциплін, аспіранти — при виконанні науково-дослідної роботи, узагальненні її результатів, апробації достовірності проведеного дослідження тощо.
Студенти у курсових роботах із загальнотеоретичних та спеціальних дисциплін використовують елементи наукових досліджень у формі наукового пошуку; готують огляд літератури і розробляють пропозиції, що містять елементи новизни з теми роботи; застосовують економіко-математичні методи, комп'ютерну та організаційну техніку; інформаційні технології; узагальнюють передовий практичний досвід; оптимізують пропозиції з застосуванням економічних критеріїв, спрямованих на підвищення ефективності і якості роботи.
Аналогічні завдання ставлять перед аспірантами в процесі проведення досліджень за обраною темою дисертації. Відмінність полягає лише у масштабності та цілеспрямованості досліджень аспіранта, що зумовлено обраною ним темою.
Кожний студент під час навчальної та виробничої практики, крім загального завдання, передбаченого програмою практики, виконує відповідно до своєї спеціальності завдання дослідного характеру, які видає випускаюча кафедра. Завдання фіксується у щоденнику і погоджується з підприємством, на якому проводиться практика. Виконання завдання відображається у окремому розділі звіту про проходження практики і може використовуватися в інших видах науково-дослідної роботи студентів (НДРС), зокрема, у доповідях та інформаціях на семінарах, при написанні курсової і дипломної робіт та ін.
Студентський науковий семінар, як один із видів НДРС, є обов'язковим видом аудиторних занять, які включають у розклад. Проведення семінару передбачає поглиблене вивчення питань з тематики НДРС, виступ всіх студентів з доповідями з обраної ними науково-дослідної теми, захист своїх висновків і пропозицій, отриманих у результаті проведеного дослідження. У обговоренні доповідей беруть участь два опоненти із числа учасників семінару. Опоненти попередньо ознайомлюються з доповіддю, вивчають літературу до теми доповіді і дають розгорнуту аргументовану оцінку при обговоренні, в якому беруть участь студенти академічної групи. Керує студентським науковим семінаром завідуючий кафедрою або викладач, який активно і плідно працює у галузі науки.
Подана методика роботи наукового семінару студентів і захист на ньому результатів проведеного дослідження аналогічні з роботою спеціалізованої вченої ради вищого навчального закладу, наукової установи, яка розглядає результати досліджень конкретної теми аспірантом або групою наукових співробітників.
Дипломна робота (проект) студента, який навчається за фахом менеджера, повинна бути дослідного характеру. Тому якість її підготовки значною мірою залежить від рівня виконання елементів дослідного пошуку, передбаченого всіма видами НДРС за весь період навчання. У дипломній роботі практично перевіряють здатність і підготовленість студента теоретично осмислити актуальність обраної теми, її науково-прикладну цінність, можливість виконання самостійного наукового дослідження і застосування отриманих результатів у практичній діяльності базового підприємства, за матеріалами якого виконано в основному дослідження. Тому тематика дипломних робіт має бути тісно пов'язана з тематикою науково-дослідних робіт кафедри, з інтересами підприємства, на матеріалах якого студент виконує роботу. Подібні вимоги ставляться до аспіранта при написанні дисертаційної роботи, з тією лише особливістю, що аспірант має добирати групу підприємств для узагальнення результатів дослідження та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для практики господарювання чи бізнесу.
При завершенні навчального процесу студент складає звіт про науково-дослідну роботу, виконану за весь період навчання, який затверджується комісією, утвореною випускаючою кафедрою. Звіт рецензується двома студентами-співкурсниками. Науковий керівник дає відгук на звіт, після чого проводиться прилюдний захист звіту студентом перед комісією. Таким чином, ці процедури адекватні захисту аспірантом дисертації у спеціалізованій науковій раді з присвоєння вчених ступенів кандидата і доктора наук.
Виконання НДРС у поза навчальний час полягає в участі студентів у науково-дослідних роботах кафедри з бюджетної та госпрозрахункової тематики, праці у гуртках і проблемних групах.
Участь у конкурсах наукових студентських робіт і отриманні заохочення повинні враховуватися у НДРС. Це дає змогу обґрунтувати висновок про можливість зарахування студента до резерву кандидатур вступу до магістратури, аспірантури, а також для рекомендації на роботу, пов'язану з дослідженнями маркетингу та менеджменту.
Таким чином, усі види і форми науково-дослідної роботи студентів і аспірантів спрямовані на активізацію творчого мислення їх, застосування наукових методів у вирішенні конкретних ситуацій у економіці, що сприяє підвищенню якості підготовки спеціалістів для господарства та кадрів науки.
Планування облік і контроль науково-дослідної роботи студентів і аспірантів
Планування науково-дослідної роботи студентів і аспірантів починається з розробки комплексно-цільових програм по спеціальностях і спеціалізаціях менеджерів і науковців з маркетингу та менеджменту. У цих планах, виходячи із навчального плану та терміну навчання, передбачається виконання елементів наукових досліджень на весь період навчання у вузі, аспірантурі. Комплексність програми ґрунтується на виконанні всіх елементів науково-дослідної роботи (вибір і обґрунтування теми, виконання досліджень, апробація та експериментування, впровадження результатів), максимальне наближення до умов економічних досліджень, що виконуються у науково-дослідних установах, науково-виробничих підприємствах. Цільова спрямованість програми передбачає спеціалізацію наукових досліджень щодо майбутньої діяльності менеджера, науковця.
На основі комплексно-цільової програми наукових досліджень розробляється індивідуальний план науково-дослідної роботи студента, аспіранта на весь період навчання у вузі, аспірантурі. В його основу покладено організацію планування науково-дослідних робіт у науково-дослідних установах.
Студент, вивчивши тематику науково-дослідних робіт, рекомендовану кафедрою, звертається із заявою до завідуючого випускаючої кафедри про закріплення за ним конкретної теми дослідження і виділення наукового керівника. На засіданні кафедри затверджується тема дослідження для студентів і наукові керівники із числа викладачів кафедри та залучених наукових співробітників науково-дослідних установ.
Теми дослідницьких робіт для студентів затверджуються, як правило, на другому, а при п'ятирічному терміні навчання—на третьому курсі, після того, як студенти вивчили курс "Основи наукових досліджень" і приступили до вивчення спеціальних дисциплін. До цього студенти виконують дослідження із загальнотеоретичних дисциплін (філософія, економічна теорія та ін.) на загальноосвітніх кафедрах.
Науковий керівник разом з студентом складає комплексний індивідуальний план науково-дослідної роботи на всі роки його навчання, розподіляючи етапи досліджень по семестрах. При цьому план деталізується за темою (розділи, параграфи) та датами (календаризують). Складаючи календарний план виконання досліджень, необхідно дотримуватися послідовності вивчення студентом дисциплін за навчальним планом. Так, застосування в техніко-економічних розрахунках ЕОМ, економіко-математичних моделей, методичних прийомів економічного аналізу та інших необхідно передбачати у плані досліджень за темою після вивчення їх студентом.
У індивідуальному плані студента з науково-дослідної роботи обов'язково має бути враховано впровадження результатів наукових досліджень. Це має виховне значення для майбутньої практичної діяльності менеджера, науковця, оскільки кожна наукова робота повинна включати конкретні пропозиції, спрямовані на поліпшення підприємницької діяльності і передбачати їх застосування у розвитку науки або бізнесі. Крім того, студент зможе використати результати виконаних ним наукових досліджень у курсових і дипломній роботах (проекті), що сприятиме поліпшенню його фахової підготовки.
За виконанням комплексного індивідуального плану наукових досліджень студента здійснюється контроль за етапами досліджень. Тому у складі індивідуального плану НДРС передбачено відомість обліку виконання окремих етапів за темою дослідження, де зазначають дату виконання роботи та її оцінку науковим керівником.
НДРС, проведені у позанавчальний час, а також дослідження, виконані на загальноосвітніх кафедрах із загальнотеоретичних дисциплін, обліковують у окремій відомості, де вказують найменування виконаної роботи, оцінку її, дату, наукового керівника.
Документація з планування, обліку і контролю НДРС ведеться науковим керівником по кожному закріпленому за ним студенту. Виготовляють її засобами оперативного друку і брошурують у вигляді журналу, що дає змогу уникнути громіздкості у її веденні.
Нормативними документами про аспірантуру передбачено, що індивідуальний план науково-дослідної роботи аспіранту затверджує вчена рада факультету за поданням кафедри, за якою він закріплений. Для виконання науково-дослідної роботи (НДР) аспіранту призначають наукового керівника із числа докторів наук або професорів. При виконанні наукових досліджень на межі суміжних проблем дозволяється мати двох керівників або керівника і консультанта.
Науковий керівник консультує аспіранта за обраною ним і затвердженою темою дисертації, контролює виконання індивідуального плану та несе особисту відповідальність за якісне виконання дисертаційної роботи.
Аспірант працює за індивідуальним планом, періодично звітує про його виконання на засіданні кафедри, відділу, лабораторії і щороку атестується науковим керівником. Якщо аспірант не виконує індивідуальний план, то його відраховують з аспірантури.
Аспірант зобов'язаний оволодіти глибокими професійними знаннями, набути навичок самостійної науково-дослідної роботи, мати широкий науковий та культурний світогляд. За час навчання в аспірантурі у встановлені індивідуальним планом терміни він зобов'язаний:
скласти кандидатські іспити за фахом, з однієї з іноземних мов (англійської, німецької, іспанської, італійської, французької) та філософії;
повністю виконати індивідуальний план роботи над дисертацією, а також в разі потреби скласти додаткові іспити з дисциплін, що визначаються вченою радою з урахуванням профілю підготовки, оволодіти методологією наукових досліджень;
завершити роботу над дисертацією і подати її до захисту у спеціалізовану раду.
Для проведення наукових досліджень за обраною темою аспіранти можуть бути відряджені як до наукових центрів і провідних навчальних закладів України, так і до закордонних.
Аспіранти, які навчаються з відривом від виробництва і без відриву, повинні працювати за єдиним індивідуальним планом науково-дослідної роботи за обраною темою дисертації.
Облік і контроль за виконанням індивідуальних планів аспірантів з науково-дослідної роботи веде відділ аспірантури вузу разом з науковим керівником аспіранта.
Отже, планування, облік і контроль науково-дослідної роботи студентів і аспірантів спрямований на досягнення кінцевого результату — оволодіння методологією наукового дослідження та набуття навичок застосування її у практичній і науковій діяльності.