Тема 4 наукове дослідження і методика його виконання в економіці

4.1. Процес наукового дослідження та його характеристика

Наукове дослідження — це цілеспрямований процес виробництва нових знань, які розкривають нові явища у суспільстві і природі, для використання їх у практичній діяльності людей. Методологія наукових досліджень у природознавстві, техніці та інших науках має багато спільного, проте процес наукового дослідження економічних явищ має деякі відмінності.

Особливість економічних досліджень полягає у тому, що у них не можна застосовувати ні мікроскоп, ні хімічні реактиви, бо їх заміняє абстракція. За допомогою абстракції у процесі дослідження виявляють закономірності і зв'язки, пізнають сутність явищ і законів розвитку суспільства, визначають взаємозв'язки між економічними явищами, прогнозують розвиток економічних процесів. Вивчаючи закономірності цих процесів, треба мати на увазі, що наука у всіх галузях знань відкриває проявлення певних законів, розмірності та еволюцію розвитку. Сам по собі закон, у тому числі і економічний, не проявляється у повній відповідності з його формулюванням і погодженням з дійсністю, а проявляється він відповідно з впливом природних, суспільних, технічних та інших пов'язаних з цим законом факторів.

Закономірності розвитку суспільства — це передусім закономірності розвитку матеріального виробництва. Суспільні відносини складні і багатогранні, вони охоплюють усі сторони життя людини і суспільства. Основою будь-якого суспільства є матеріальне виробництво, де люди вступають у певні виробничі, економічні відносини, що є основними серед всіх суспільних відносин, з якими вони пов'язані. Прикладом таких взаємозв'язків є відносини між продуктивними силами і виробничими відносинами, між галузями народного господарства та їх виробничими підприємствами і об'єднаннями, споживанням і нагромадженням, постачальниками і покупцями, дебіторами і кредиторами.

Дослідження економіки показує, що зв'язки між її явищами не однакові за силою, характером і спрямованістю. Зв'язки можуть бути істотними і неістотними, безпосередніми і опосередкованими, випадковими і необхідними, внутрішніми і зовнішніми. Тому у процесі дослідження добирають лише ті методи, які дають змогу правильно розрахувати і охарактеризувати суттєві зв'язки з метою їх економічного регулювання.

Так, за допомогою математичної статистики можна правильно сформулювати завдання, які виникають при аналізі закономірностей економічних явищ і процесів. Разом з тим захоплення у деяких економічних дослідженнях математичною статистикою призводить до хибних результатів. Штучні парні і багатогранні зв'язки між ознаками одного або кількох об'єктів ускладнюються рівняннями регресії і тісноти зв'язків. Віднайдені параметри регресних рівнянь і показники тісноти зв'язків після апробації виявляються несуттєвими. Тому наукове дослідження — це складний процес виробництва знань, необхідних для людської спільності.

Усякий динамічний процес, пов'язаний з використанням засобів і предметів праці, а також самої праці, складається з організаційної, технологічної та завершальної стадій. Науково-дослідний процес — це сукупність організаційних, методичних і технічних прийомів, здійснюваних за допомогою певних процедур. Складається він з таких стадій: організаційної; дослідної; узагальнення, апробації і реалізації результатів дослідження.

На організаційній стадії вивчається стан об'єкта дослідження і виконується організаційно-методична підготовка дослідження.

Вивчення стану об'єкта дослідження передбачає конкретизацію теми і попереднє визначення теоретичних посилок її дослідження. При конкретизації теми визначається її місце у науковій проблемі, встановлюється зв'язок між суміжними темами, які раніше виконувалися іншими дослідниками або плануються до розробки, визначаються і обґрунтовуються об'єкт дослідження.

Попереднє визначення теоретичних посилок включає в себе вивчення стану об'єкта, наукової і теоретичної новизни гіпотез, що висуваються для дослідження.

Визначення теоретичних основ розробки теми в економічних дослідженнях передбачає встановлення повноти висвітлення її у раніше виконаних дослідженнях, обґрунтування наукової новизни і необхідності подальшого вивчення, виходячи із народногосподарської потреби у цих знаннях. При цьому слід зібрати матеріал, провести його первинну обробку, узагальнити, дати теоретичне пояснення меті дослідження, зробити практичні висновки, рекомендації спочатку з одного питання, а потім перейти до дослідження інших питань теми. Проте за будь-яких умов дослідник повинен починати свою роботу з вивчення теоретичних передумов, які дають змогу подати наукову значущість проблеми в цілому і визначити місце у цій досліджуваній темі.

Визначення теоретичних посилок теми дає змогу встановити її зв'язок з тенденціями розвитку досліджуваного об'єкта і загальними закономірностями економічної науки.

Вивчення історії питання і сучасного стану проблеми дає змогу уникнути дублювання дослідження, помилок інших дослідників, а також використати їх знання та досвід. Історія питання викладається слідом за теоретичними основами. Такий порядок пояснюється тим, що дослідник приступаючи до висвітлення історії, повинен певною мірою володіти теорією питання, оскільки вона орієнтує його при відбиранні історичного матеріалу.

Збирання, відбирання та вивчення інформації здійснюється, як правило, за літературними джерелами, які відображають стан теми дослідження, звітами науково-дослідних, проектних і технологічних організацій, а також за економічними показниками діяльності підприємств і корпорацій, які містяться у бухгалтерському обліку, звітності, нормативно-плановій, договірній і комерційній документації.

Висування та обґрунтування гіпотез завершує вивчення теоретичних посилок до досліджуваної теми. На цьому етапі аналізується сучасний стан проблеми, окреслюється коло питань, що залишилися недослідженими, але мають певне значення для розвитку економічної науки. При цьому висуваються і обґрунтовуються гіпотези, які будуть відправним пунктом при визначенні перспектив подальшого вивчення проблеми і встановлення параметрів дослідження. Висування гіпотез ґрунтується на науковому прогнозуванні тенденцій розвитку досліджуваних явищ.

Організаційно-методична підготовка передбачає розробку програми дослідження, техніко-економічного обґрунтування, складання плану дослідження теми, методики дослідження і робочого плану.

У програмі зазначається дослідник-виконавець (відділ, лабораторія, кафедра), замовник теми, завдання, зміст і методи дослідження, очікуваний результат.

Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) науково-дослідної роботи містить найменування теми й проблеми, до якої вона включена, дані про замовника, наукового керівника, підстави для виконання і класифікацію НДР (теоретичну, пошукову, прикладну, конструкторську розробку), кошторисну вартість і строки виконання, місце і час можливого впровадження.

ТЕО відображає найважливіші показники НДР, які дають змогу на стадії підготовки дослідження визначити народногосподарську значущість теми і її кінцеву мету, науково-технічну і практичну цінність, розрахунковий економічний ефект від можливого впровадження результатів дослідження. Таким ефектом є зменшення асигнувань на капітальні вкладення, зниження собівартості продукції і робіт, зростання продуктивності праці, підвищення якості продукції, поліпшення умов праці і техніки безпеки, удосконалення управління та інші заходи, що позитивно впливають на виконання програм економічного і соціального розвитку підприємства, корпорації.

План дослідження теми складається з вступу, розділів, глав і параграфів, які мають змістовий заголовок і висновок. При складанні деталізованого плану дослідження необхідно додержувати вимог і правил оформлення державного стандарту "Звіт про науково-дослідну роботу", включаючи виділення етапів виконання робіт за темою. У плані визначаються підприємства, на базі яких проводитимуться дослідження, уточнюється час відряджень, передбачаються засоби збирання інформації тощо.

Методика дослідження характеризує методи і прийоми, які передбачається застосовувати при виконанні робіт з конкретної теми, висуваються гіпотези дослідження та їх доведення. Так, досліджуючи тему з підвищення ефективності будівельного виробництва, визначають її місце у проблемах ефективності інвестицій у будівельне виробництво та поліпшення його якості, взаємозв'язку з функціями управління — обліком, контролем, а також фінансуванням і кредитуванням капітальних вкладень, збалансованості трудових і матеріальних ресурсів, стимулювання зниження строків будівництва та ін. При цьому конкретизують будівельні організації (компанії, акціонерні об'єднання), які включають до об'єктів дослідження.

Робочий план складається відповідно до програми та плану дослідження теми, де відображають календарні строки початку і закінчення робіт за етапами, вартість робіт і питомий відсоток їх у повній сумі витрат. Крім того, у плані вказують виконавців по кожному етапу робіт.

У робочому плані передбачається видача у визначені строки оформлених результатів виконаної роботи (анкетне обстеження, хронометражні спостереження, виміри, розрахунки та ін.). Це дає змогу встановити достовірний облік і контроль за виконанням робіт за допомогою графіків, щоденників, відеограм та ін. У обліку відображаються хід роботи і результати дослідження. Зазначені дані потрібні для контролю строків виконання робіт, стимулювання працівників, уточнення планів завершення їх.

На організаційній стадії здійснюється також робота з створення умов, необхідних для виконання досліджень. При цьому вирішується питання матеріально-технічної бази — забезпечення обчислювальною технікою, інвентарем. Дослідник формує робочу картотеку літературних джерел за профілем теми, що розробляється, а також законодавчих та нормативно-правових актів.

Дослідна стадія наукового процесу складається з двох етапів. На першому — вибирають критерії оцінки дослідження, збирають інформацію для обробки й на ЕОМ відповідно до програми і методики дослідження. На другому — провадиться дослідження зібраної інформації, доводять поставлені гіпотези, недоведені відкидають, висувають нові, попередні висновки піддають апробації, коригують щодо показників експериментування та оприлюднюють у спеціальних журналах, газетах, радіопередачах тощо.

Стадія узагальнення, апробації і реалізації результатів дослідження включає в себе узагальнення результатів дослідження у звітах про виконану науково-дослідну роботу (НДР), монографіях, дисертаціях. Результати дослідження обговорюються у наукових колективах організації, яка виконувала наукову роботу, провадяться рецензування і експертиза, вносяться необхідні корективи, доповнення тощо. Після цього провадиться реалізація висновків і пропозицій, які обґрунтовані у виконаній науковій роботі.

Отже, науково-дослідний процес є системним впливом на об'єкт дослідження з метою вивчення, виявлення способів удосконалення і оптимізації його використання у практичній діяльності людей.