2. Екологічні фактори, що впливають на міграцію та накопичення токсинів у біогеохімічному харчовому ланцюзі.

Молоко, м'ясо, яйця, шкіра, шерсть, пір'я і інші продукти тваринництва використовуються людиною для задоволення своїх біологічних, матеріальних, наукових, культурних, естетичних і духовних потреб. Виробництво високо цінних білкових продуктів харчування для людського суспільства є головним, але зовсім не єдиним завданням тваринництва. Важливу роль відіграє воно у виробництві сировинних ресурсів для промисловості. Так, наприклад, шерсть є сировиною для промислового виробництва тканин. Шкіру використовують для виготовлення взуття і інших виробів. На спеціальних підприємствах (фармзаводах, біофабриках) готують лікувально-профілактичні препарати: гематоген – з крові, інсулін – з підшлункової залози тварин і ін.

Виробництво продукції тваринництва ґрунтується на умінні людини синтезувати органічні речовини організмами, що входять до складу біогеохімічного трофічного (харчовий) ланцюга «ґрунт, вода, повітря – рослини – тварини – людина».

Функціонування біогеохімічного трофічного ланцюга визначає не тільки масу (об'єм) вироблюваної тваринницької продукції, але і її харчові і господарсько-сировинні якості. Населення – основний споживач тваринницької продукції. Найважливіший показник її харчових якостей – здоров'я людини.

Процес виробництва тваринницької продукції управляється людиною з давніх часів. Спочатку це робилося інтуїтивно, емпірично, шляхом проб і помилок. З появою біогеохімії як науки і як галузі практичної діяльності людей управління виробництвом продуктів тваринництва переводиться на наукову основу. Розвиток екології розширив можливості людей в здійсненні науково обґрунтованих заходів щодо регуляції і оптимізації біогеохімічних харчових ланцюгів з метою збільшення продуктивності сільськогосподарських тварин, поліпшення якості продуктів тваринництва. Проблема якості тваринницької продукції придбала особливу гостроту в сучасну епоху науково-технічної революції. Виробництво екологічно чистої тваринницької продукції – одна з необхідних умов стійкого розвитку суспільства.

Погіршення якості тваринницької продукції наголошується при забрудненні біогеохімічного харчового ланцюга. Трофічний ланцюг найчастіше забруднюється відходами промислових підприємств, агрохімікатами, стоками з тваринницьких ферм і комплексів. Токсиканти потрапляють в тваринний організм через дихальні шляхи із забрудненим повітрям, через травний тракт з водою і кормом, через шкіру і зовнішні слизові оболонки. Вони всмоктуються в кров і накопичуються в тканинах організму. Розподіл речовин–токсикантів в організмі тварин залежить від фізико-хімічних властивостей забруднювачів. Так, свинець концентрується в печінці і нирках, кадмій – в нирках, радіоактивний йод – в щитовидній залозі, стронцій – в кістках.

Хімічні сполуки, мігруючі по харчовому ланцюгу, перетворюються на нові форми. Деякі з них знешкоджуються, інші – стають шкідливішими. Концентрація стійких хімічних речовин (наприклад, ДДТ) і довгоживучих радіонуклідів (стронцій) збільшується в кінцевих ланках харчового ланцюга. При цьому, якість тваринницької продукції знижується, харчові продукти тваринного походження стають шкідливими для людей.

На функціонування біогеохімічного харчового ланцюга і на якість продуктів тваринництва впливають кліматичні (мікрокліматичні), гідрологічні, біоценотичні, антропогенні фактори. За несприятливих погодно-кліматичних умов (під час посух, потужних дощів і повеней), при масових захворюваннях рослин якість корму знижується. Погіршення умов годування призводить до зниження продуктивності тварин і якості продукції тваринництва.