37. Суть процесу вих., Специфіка та рушійні сили процесу вих., Змісь і завд нац. Вих..

Виховання дітей шкільного віку здійснюється у процесі навч і виховної роботи у школі. У процесі вихованні педагог має постійно дбати про формування у дітей певних мотивів самовиховання через актуалізацією необхідних потреб.

Структура: 1 Оволодіння знаннями, нормами і правилами поведінки, 2 Формування почуттів. 3 Формуваня переконань. 4 Формування умінь і звичок поведінки. На процес вих. Впливають (безпосередньо або опосередковано) об’єктивні та суб’єктивні (громадська організація заклади культури). Структурними елементами процесу вих. Є мета, завдання закономірності, принципи, методи.засоби.

Національне вих. - виховання дітей на культурно-історичному досвіді свого народу, його звичках, традиціях, духовності. Правильно організоване національне вих. Формує повноцінну особистість. Головною метою нац. Вих. На сучасному етапі є передача молодому поколінні соціального досвіду, багатство духовної культури народу. Зміст нац. Вих. Відображає в єдності його загальну мету завдання її складової частини. Основними складовими є : громадянсько виховання, формування громадянськості, яка дає змогу людині відчувати себе юридично, соціально, морально, й політично дієздатною. Розумове вих. – озброєння учнями знаннями основ наук, формування наукового світогляду та національної самосвідомості. Моральне виховання - формування в учнів загальнолюдських норм гуманістичної моралі.

38.Поняття методу, прийому, засобу вих.. Різноманіт підходи до класиф методів вих..

Метод- спосіб досягнення мети. Метод навч – упорядковані способи діял, учнів спрямовані на розв’язання навч вих. Завдань. Прийом – разова дія вчителя та учня спрямована на реаліз даного методу. Від прийому слід відр засоби навч до яких відносяться значний обсяг навч приладдя що викор в навч діяльн.

Класиф.:

1. Методи формування свідомості особистості: бесіди, лекції, дискусії 2 Методи організації діяльності спілкування формування позитивного досвіду суспільної поведінки: гром думка, педагогічна вимога, прогнозування.

3 Методи стимулювання діяльності і поведінки: гра, змагання, заохочення, покарання.

4. Методи самовиховання: самопізнання, само оцінювання, саморегуляція.

39.Поняття форми виховної роботи.

Форми вих. Роботи –не ці умови, в яких реалізується її зміст. Форми позакласної роботи величезна кількість.

Класифікація: 1 за об’єктом впливу(індик, масові, групові) 2 за напрямками вих.(естетичні, фізичні, моральні, розумові, трудові) .

До масових форм вих. Роботи належать: тематичні вечори, конференції, тижні з різнмх предметів, олімпіади, конкурси. Ранки зустрічі та літературні вікторини практикують з молодшими школярами.