§ 3. Особливості розвитку економічної інтеграції в Північній Америці Програмні питання

Соціально-економічні та політичні умови зближення країн Північної Америки.

Формування регіонального американо-канадського господарського комплексу.

Північноамериканська асоціація вільної торгівлі (НАФТА).

Формування північноамериканського спільного ринку “США-Канада-Мексика”.

США у світових інтеграційних процесах.

Основні поняття

Усунення митних обмежень

Вільне переливання капіталу

Доступ на нові товарні ринки

Доступ до економічних ресурсів

Доступ до високих технологій

Один з найбільших і найбагатших об’єднаних ринків склався в Північній Америці після об’єднання національних ринків Канади, США та Мексики у рамках Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (НАФТА). Специфічність цього ринку характеризують такі риси:

• це об’єднання лиш трьох, але великих як за територією й населенням, так і за економічним потенціалом, країн (мала кількість країн дає змогу легше домовитись при вирішенні спірних питань, а велика територія, достатньо велика кількість населення і величезний економічний потенціал дозволяє звести проблему економічних ресурсів до мінімуму);

• основою цього ринку є економіка світового лідера за конкурентоспроможністю, економіка Сполучених Штатів Америки, населення яких там складає 69%;

• більша частина зовнішньоторговельного обороту Канади (74%) і Мексики (65%) приходиться на торгівлю зі США;

• розташований цей ринок майже на однаковій відстані від Західної Європи і від Східної та Південно-Східної Азії, що дає можливість рівномірно розвивати економічні зв’язки як з одним світовим економічним центром, так і з іншим;

• існує реальна можливість в майбутньому розширити цей ринок на решту Латинської Америки.

Зародилась НАФТА у вигляді Угоди про вільну торгівлю між Канадою і США, яка вступила в силу в 1989 році, а в 1994 році перетворилась на союз трьох держав: Канади, Мексики і США.

Мета створення НАФТА:

• усунення митних обмежень у взаємній торгівлі;

• досягнення високого рівня інтеграції ринків товарів, капіталу, технологій та трудових ресурсів;

• досягнення майже повної незалежності від зовнішнього постачання енергоресурсів;

• посилення конкурентоспроможності північноамериканського економічного центру в порівнянні із західноєвропейським і східноазійським.

Виграш від НАФТА для США:

• розширення безмитного ринку реалізації продукції;

• вихід через Мексику на економіку країн Латинської Америки;

• не потрібно створювати в Мексиці філій підприємств, щоб обходити при експорті товарів митні та протекціоністські перепони;

• доступ до канадських і мексиканських економічних ресурсів;

• розвиток експорту аграрної, автомобільної та текстильної продукції.

Виграш від НАФТА для Канади:

• усунення протекціоністських бар’єрів з боку законодавства США, якими неабияк підтримувалася й підтримується конкурентоспроможність тамтешніх фірм за національний ринок;

• можливість збільшення товарообігу з Мексикою, який є надзвичайно малим в порівнянні з потенційно можливим;

• вихід через США і Мексику на ринки країн Латинської Америки;

• підвищення комерційної активності призведе до зростання промислового виробництва, розширення меж зайнятості.

Виграш від НАФТА для Мексики:

• величезний приплив штатівського та канадського капіталів;

• можливість ширшого виходу на раніше надто обмежені протекціоністським законодавством ринки, особливо з продукцією тропічного аграрництва;

• можливість кардинального поліпшення стану з вирішенням проблеми безробіття;

• прискорення розвитку економіки взагалі.