§ 2. Європейські інтеграційні процеси Програмні питання

Своєрідність соціально-економічних і політичних передумов європейської міжнародної інтеграції.

Європейський Союз: мета, механізми й особливості формування.

Засади організації агроринків у ЄС.

Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ або ЕФТА).

Інтеграційні процеси в Центральній і Східній Європі.

Центральноєвропейська економічна ініціатива.

Центральноєвропейська асоціація вільної торгівлі (ЦЄАВТ або СЕФТА).

СНД: мета створення і перспективи розвитку.

Чорноморське економічне співробітництво.

Передумови загальноєвропейської інтеграції.

Основні поняття

Економічне протистояння

Політичне протистояння

Національні стратегічні інтереси

Система стандартів

Західноєвропейська інтеграція

Ось уже декілька десятків рків світ слідкує за інтеграційними процесами, що відбуваються в Західній Європі, де вони набули найдовершеніших форм. Тому цікавими представляються фактори, що сприяли й сприяють тим процесам. Внутрішні фактори:

• порівняно мала територія Європи, а звідси просторова близькість країн;

• обмеженість ресурсів;

• розвиток транспортних можливостей;

• потяг до розширення ринку з боку національних підприємств;

• взаємопроникнення капіталу.

Зовнішні фактори:

• конкурентне засилля з боку економіки США, а пізніше й Азіатсько-Тихоокеанського регіону на чолі з економікою Японії;

• політичне протистояння зі Сполученими Штатами Америки і особливо з соціалістичним табором.

Чинники, що найбільше заважають процесу інтеграції західноєвропейських країн:

• національні стратегічні інтереси;

• конкуренція між фірмами та організаціями країн, що інтегруються;

• націонал-патріотичні погляди населення.

Відправним моментом інтеграції в Західній Європі стало утворення в 1951 оці Європейського об’єднання вугілля і сталі (ЄОВС). Пізніше виникли Європейське економічне співтовариство (ЄЕС) і Євратом. На основі цих трьох Європейських співтовариств і виник сучасний Європейський Союз (ЄС).

У 1987 році між членами Європейських співтовариств був підписаний Єдиний європейський акт, за яким передбачалося створення Сполучених Штатів Європи, в межах яких не мало би бути національних кордонів і перепон на шляху переміщень людей, капіталів, товарів і послуг. З цією метою намічалося, що повинні бути введені єдині:

• громадянський паспорт;

• валюта;

• система стандартів;

• система комунікацій і транспорту;

• спільна митна система;

• податки.

За таким же актом скасовуються усі платежі та регулюючі інструкції, спрямовані на обмеження взаємної торгівлі. Мають визнаватися рівноцінними національні дипломи про освіту.

7 лютого 1992 року держави-члени Європейських співтовариств підписали Договір про Європейський Союз. З 1 листопада 1993 року Договір вступив у силу, тобто з цього моменту починається відлік часу існування Європейського Союзу. На даний час членами Європейського Союзу (ЄС) є такі країни: Австрія, Бельгія, Велика Британія (Об’єднане Королівство, за документами ЄС), Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Фінляндія, Франція, ФРН, Швеція.

Головна особливість існування й функціонування ЄС полягає в тому що його органи наділені повноваженнями на прийняття з ряду питань співробітництва ухвал, які мають безпосередню обов’язкову силу для країн-членів.

Основні завдання Європейського Союзу:

• Сприяння економічному й соціальному прогресу, його збалансованості й стійкості (для цього необхідними є створення простору без внутрішніх кордонів, підсилення економічного й соціального зближення, заснування економічного валютного союзу включаючи запровадження єдиної валюти).

• Затвердити свій статус і призначення на міжнародній арені (робити це шляхом проведення спільної зовнішньої політики та політики безпеки, включаючи можливе формування спільної оборонної політики, яка з часом приведе до спільної оборони).

• Підсилювати захист прав та інтересів громадян країн-членів (шляхом введення громадянства ЄС).

• Розвивати тісне співробітництво у сфері юстиції та внутрішніх справ.

• Зберігати, а при необхідності й переглядати та удосконалювати систему зв’язків і відносин, яка склалася у співтовариствах.

Спеціалісти передбачають, що розвиток західноєвропейської інтеграції проявиться у таких напрямках:

• економія на масштабах виробництва;

• зниження витрат виробництва;

• відбуватиметься прискорення науково-технічного прогресу, удосконалення організації виробництва, якості продукції, розширення її асортименту;

• підвищення темпів економічного зростання;

• поліпшення умов торгівлі, збільшення позитивного сальдо торговельного балансу.

У Європі інтеграційні процеси відбуваються в інших регіонах, але вони не досягнули такої глибини, як у Західній Європі. Другою за часом існування та за результатами функціонування є Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), що була створена в 1960 році.

Завдання ЄАВТ:

• створення зони вільної торгівлі промисловими товарами;

• розвиток економічної активності;

• досягнення повної зайнятості й фінансової стабільності;

• зростання продуктивності праці;

• раціональне використання ресурсів.

Цій асоціації притаманні такі особливості:

• високий рівень розвитку промисловості та велика питома вага зовнішньої торгівлі в економіці країн-учасниць;

• суверенні права країн-учасниць і відсутність наднаціональних інститутів;

• вільна зовнішньоекономічна політика з третіми країнами;

• відсутність устремлінь до створення економічного союзу або ще більшої інтеграції.

Необхідно відзначити, що з 1993 року країни ЄАВТ отримали в ЄС режим найбільшого сприяння в торгівлі з країнами ЄС, а Австрія, Швеція й Фінляндія навіть вступили в 1995 році в ЄС. Отже, в ЄАВТ залишилися Ісландія, Норвегія та Швейцарія.

У Центральній та Східній Європі зародилися або зароджуються й інші інтеграційні угрупування. На теренах Центральної Європи створено Центральну європейську ініціативу. У причорноморській зоні зародилось Чорноморське економічне співробітництво, яке навіть заснувало Чорноморський банк реконструкції та розвитку. Країни колишньої Радянської Прибалтики об’єднались в Союз Балтійських держав (Балтію). Решта країн, що утворились також на на теренах колишнього Радянського Союзу, спробували об’єднатись в Союз Незалежних Держав, а тепер стараються, щоправда з різними намірами і зусиллями, надати цьому інтеграційному угрупованню життєздатного режиму функціонування у вигляді Євро-Азійського Союзу.