Неводні розчинники, характеристика

Як вказувалось вище, в розчинах для зовнішнього застосування, крім води використовуються і неводні розчинники, які поділяють на дві групи: леткі та нелеткі. До летких розчинників відносяться: спирт етиловий, ефір, хло­роформ. Найчастіше використовують спирт етиловий. До нелетких розчинників відносяться: гліцерин, жирні олії, масло вазелінове, димексид, поліетиленоксид-400, силікони.

У технології ліків використовуються також і ком­біновані розчинники: спирт етиловий з гліцерином; гліцерин з водою, димексидом; димексид з водою та інші. Застосування комбінованих роз­чинників дає можливість поєднувати в одній лікарській формі декіль­ка лікарських речовин з різною розчинністю, а також використовувати неводні розчинники одночасно і як лікарські засоби, і як допоміжні речовини.

Методи приготування розчинів:

1. Змішування рідин

2. Розведення концентрованих розчинів (наприклад, кислоти або луги) або розведення порошків, гранул

3. Розчинення твердих лр у розчиннику

4. Метод хімічної взаємодії (рідина Бурова, свинцевий оцет, Фаулерів розчин, вапняна вода).

Концентрацію розчинів виражають у масових або масо-об’ємних відсотках.

Концентрацію розчинів кислот, лугів, сиропів виражають у масових відсотках, концентрацію інших водних розчинів - у масо-об’ємних відсотках, концентрацію спиртових розчинів - у масових та об’ємних відсотках.

Технологічна схема виробництва розчинів

ДР 1. Допоміжні роботи

↓

ТС 2. Одержання розчину

↓

ТС 3. Очистка розчину (фільтрування))

↓

ТС 4. Контроль якості

↓

ТС 5. Фасування, маркування, упакування

На виробництві розчини готують в реакторах з подвійними стінками для подавання нагріваючого або охолоджуючого теплоносія.

Для перемішування застосовують різні способи:

• механічний – за допомогою різних мішалок;

• пневматичний – стиснутим повітрям або інертним газом ;

• гравітаційний;

• перемішування в трубопроводі;

• акустичний (ультразвуковий);

• циркуляційний.

Для механічного перемішування рідин застосовують різні типи мішалок – лопатеві, якірні, рамні, планетарні, пропелерні, тутбинні.

Для пневматичного перемішування рідин застосовують пульсатори, які подають повітря або газ у вигляді пульсуючого повітря.

Гравітаційне перемішування проходить само по собі, наприклад розчинення йоду етанолі. ЛР поміщають в тканеві мішки у верхніх шарах розчинника. Важкий розчин, який утворюється опускається на дно, а чистий розчинник піднімається вверх. Виникають циркуляційні струми з різною концентрацією, при цьому суттєво прискорюється розчинення. Так готують 10% розчин йоду.

Перемішування в трубопроводі проводять в У-подібному устрої. По двух трубах подають дву рідини, які попадають в третю- змішувач і за рахунок великої швидкості струмів проходить перемішування рідин.

Акустичне перемішування - досягається за допомогою магнітострикційних або гідродинамічних типів рідинних свистків і роторнор-пульсаційного апарату. Перемішування проходить за рахунок кавітації і механічного впливу.

Циркуляційне перемішування – або перемішування перекачуванням рідин – проходить за допомогою насоса із ємкості і повернення в неї у вигляді розбризкую чого устрою.

1. При виробництві розчинів на фармацевтичних підприємствах використовують різне обладнання. Які апарати застосовуються для механічного перемішування рідин?

1. реактори

2. пульсатори

3. лопатеві мішалки, якірні мішалки, турбінні мішалки

4. рідинні свистки

5. насос

2. При використанні акустичного перемішування тверда фаза подрібнюється за рахунок:

1. виникнення явища кавітації

2. турбулентного плину рідини

3. електродіаліза

4. високовольтних розрядів

5. електроплазмоліза

Відділення розчину від осаду здійснюється шляхом відстоювання, центрифугування та фільтрування.

Для фільтрування застосовують різні типи фільтрів.

Рідкі лікарські засоби для орального застосування зви­чайно контролюють за наступними показниками якості: опис, ідентифікація, рН, супровідні домішки, об'єм вмісту контейнера (для багатодозових контейнерів), однорідність дозованих одиниць або однорідність вмісту/однорідність маси, доза і однорідність дозуван­ня (для крапель), мікробіологічна чистота, кількісне визначення.

Рідкі лікарські засоби для зовнішнього застосування зви­чайно контролюють за наступними показниками якості: опис, ідентифікація, рН, об'єм вмісту контейнера (для багатодозових контейнерів), однорідність дозованих одиниць або однорідність вмісту/однорідність маси, супровідні домішки, мікробіологічна чистота або стерильність, кількісне визначення.

• Для в'язких рідких лікарських засобів для зовнішнього застосування додатково контролюють густину і в'язкість.

• Для рідких лікарських засобів для зовнішнього застосування у вигляді суспензій додатково контролюють седиментаційну стійкість суспензії.

Рідкі лікарські препарати випускаються у флаконах (контейнерах) зі світлого або темного скла з врахуванням фізико-хімічних властивостей лікарських речовин.

Для розливання і дозування рідин у скляні флакони застосову­ються різні способи, вибір яких залежить від заданих умов прове­дення процесу дозування і наповнення та від властивостей рідини.

Існують автомати для розливання рідин із дозаторами. Розливно-дозувальні машини класифікують на роторні й лінійні. Більшість сучасних машин для розливання рідин, незалежно від принципу дії, належать до машин роторного типу.

Сиропи

Сиропи (Sirupi) - це густі прозорі рідини, що міс­тять одну або більше діючих речовин, розчинених у концентрова­них водних розчинах сахарози або інших цукрів, і які мають залеж­но від складу характерний смак і запах.

Сиропи є незамінними складовими компонентами ліків для дітей, основне призначення яких - усувати неприємний смак лікарських речовин. Із цією метою застосовують цукровий, інвертний, цукрово-патоковий, цукрово-інвертний, цукрово-інвертно-патоковий сиропи.

Інвертний сироп одержують із цукрового си­ропу шляхом інвертування (гідролізу) сахарози при нагріванні у присутності кислоти (каталізатора); у разі необхідності кислоту нейтралізують. Інвертний сироп є сумішшю рівних кількостей глюкози і фруктози; цукрово-патоковий — сумішшю сахарози й патоки і т. п.

Сахароза — вуглевод, що належить до групи дицукрів. Концентровані розчини сахарози мають відновлювальні влас­тивості завдяки утворенню інвертного цукру, що дозволяє зберег­ти стабільність легкоокислюваних речовин у препараті. Крім цьо­го, висока концентрація цукру створює і високий осмотичний тиск у сиропах, що запобігає росту й розвитку мікроорганізмів при зберіганні.

Вимоги до цукру. Для приготування сиропів беруть цукор вищого гатунку — рафінад, що містить не менше 99,9 % сахарози і не більше 0,4 % води, не містить ультрамарину, який є причиною псування сиро­пів із-за появи сірководню.

Сиропи залежно від складу поділяють на смакові та лікарські.

Смакові сиропи використовують винятково як засоби для коригування смакових якостей основних лікарських речовин. До них відносять:

*цукровий сироп

*фруктово-ягідні сиро­пи.

Крім того, цукровий сироп широко застосовується у таблет­ковому виробництві як зв”язуюча речовина для одержання гранулятів.

Смакові сиропи виготовляють розчиненням цукру у воді, ягід­них соках, що перебродили, або змішуванням харчових екстрак­тів вищої якості з цукровим сиропом.

Лікарські сиропи готують додаванням лікарських речовин, настойок, екстрактів до цукрового сиропу або розчиненням цукру в водних розчинах лікарських речовин, рослинних соках, витяж­ках із свіжої чи висушеної рослинної сировини.