Iіі. Об’єми серця, тони серця

Систолічний - об’єм крові, що викидає шлуночок серця за одне скорочення.

Він дорівнює 60-65 мл.

Хвилинний - кількість крові, що викидає шлуночок за 1 хв.

Він дорівнює систолічному об’єму, помноженому на число серцевих скорочень за 1 хв

( 4,5-5 л ).

Тони серця - це звуки, які виникають під час систоли і діастоли серця.

Їх можна вислухати безпосередньо вухом або за допомогою спеціальних пристроїв:

стетоскопа, фонендоскопа, тощо.

Розрізняють два тони серця:

Систолічний - виникає на початку систоли шлуночків внаслідок скорочення м’язів шлуночків та

замикання стулкових клапанів. Він низький, протяжний і сильніший на верхівці серця.

Діастолічний – виникає на початку діастоли – залежить від замикання півмісяцевих клапанів

судин. Він високий та короткий.

При захворюваннях характер тонів змінюється, вони стають глухими ( наприклад, при міокардіті), або до них приєднуються шуми ( наприклад, при вадах серця).

X. Цикл серцевої діяльності

Серцевий цикл складається з ритмічних скорочень, які повторюються. Скорочення серця називають систолою, розслаблення – діастолою.

Загальна тривалість серцевого циклу дорівнює 0,8 сек:

1.Систола передсердь – 0,1 с ( відпочивають 0,7 с) –кров нагнітається в шлуночки;

2.Систола шлуночків – 0,3 с ( відпочивають 0,5 с) – кров викидається в аорту, легеневий

стовбур;

3.Загальна пауза – 0,4 с– передсердя також в розслабленому

стані, під час якого кров надходить із венозних судин.

Це відповідає 75 серцевим скороченням за 1 хв.

В нормі, в стані спокою частота серцевих скорочень становить від 60 до 80 ударів за хвилину.

У відповідних умовах і при захворюванні частота серцевих скорочень може змінюватися.

При більш повільному ритмі – брадикардія – частота серцевих скорочень дорівнює 40-45 ударів

за хвилину, при частішому – тахікардії - перевищує 90-100 і може становити 150 і більше

ударів за хвилину.

Порушення правильного ритму серцевих скорочень називається аритмією серця.

Iу. Кола кровообігу. Артерії малого кола кровообігу

Велике коло кровообігу – відділ кровоносного русла, що починається аортою, яка відходить

від лівого шлуночка і закінчується верхньою та нижньою порожнистими венами, які

впадають в праве передсердя.

Аорта дає початок великим, середнім та малим артеріям, які переходять в артеріоли і

закінчуються капілярами. Капіляри широкою сіткою пронизують всі органи і тканини

організму.

В них кров віддає кисень і поживні речовини, а з них в кров потрапляють продукти обміну

речовин і вуглекислий газ. Капіляри переходять в венули, кров з яких попадає в вени. Кров

від верхньої частини тулуба і верхніх кінцівок збирає верхня порожниста вена, від

нижньої частини тулуба та нижніх кінцівок – нижня порожниста вена. Ці дві вени

впадають в праве передсердя, де і закінчується велике коло кровообігу.

Мале коло кровообігу ( легеневе) – починається легеневим стовбуром, від правого шлуночка

та несе в легені венозну кров. Закінчується - чотирма легеневими венами у лівому

передсерді.

Легеневий стовбур розгалужується на дві гілки, до правої та лівої легені.

В легенях легеневі артерії поділяються на дрібні артерії, артеріоли та капіляри. В

капілярах відбувається газообмін, кров віддає вуглекислий газ і збагачується киснем.

Легеневі капіляри переходять у венули, які потім утворюють вени. По чотирьох легеневих

венах артеріальна кров поступає в ліве передсердя.

Особливістю малого кола кровообігу є те, що по артеріях тече венозна кров, а по венах –

артеріальна.

Час, необхідний для проходження крові по двох колах кровообігу, називається часом кровооберту.

Встановлено, що у дорослої людини при 70-80 скороченнях серця за 1 хв повний коло оберт проходить за 20-23 секунди. З цього часу 1/5 припадає на мале коло кровообігу, а 4/5 – на велике.