- •1.Фізіологія, як наука .
- •3.Клінічні та функціональні проби.
- •5.Інструментальні методи:
- •7.Короткі історічні відомості.
- •Х. Фізіологія м’язів.
- •1. Загальні дані про нервову систему.
- •2.Затримка проведення збудження в нервових центрах
- •4.Трансформація ритму збудження в нервових центрах -
- •Принцип послідовної заміни збудження гальмуванням та гальмування збудженням.
- •Ланцюгові та ритмічні рефлекси.
- •1) Передня серединна щілина
- •Задня серединна борозна
- •2.Павутинна оболонка - arachnoidea.
- •Iу. Довгастий мозок. Середній мозок.Загальнахарактериска.
- •Лекція№ 9 тема: «нервова регуляція вегетативних функцій»
- •1. Шийний відділ
- •2. Грудний відділ
- •3.Поперековий відділ
- •4.Крижовий віділ
- •Тема: Фізіологія ендокринної системи.
- •I. Залози внутрішньої секреції. Загальна характеристика.
- •Гормони. Фізіологічна характеристика.
- •3. Впливом на аналіз і синтез речовин.
- •5. Різною дією в залежності від дози.
- •6. Стійкістю до підвищення та зниження температур.
- •У. Щитоподібна залоза.
- •Тироксин
- •2. Трийодтиронін
- •2. Вплив на вищу нервову діяльність.
- •3. Впливають на процеси росту і розвитку.
- •Впливають на обмін речовин.
- •Уі. Прищитоподібна залоза
- •Уіі. Надниркові залози
- •3.Статеві гормони – андрогени ( чоловічі),
- •Уііі. Загрудинна залоза
- •Іх. Підшлункова залоза
- •2.Глюкагон (антагоніст інсуліну)
- •3.Ліпокаїн
- •Х. Статеві залози
- •I. Загальна характеристика серцево-судинної системи
- •II. Судини – види. Будова стінки артерій, вен, капілярів
- •Інтима( внутрішній).
- •2.М’язовий (середній).
- •3.Адвентиція (зовнішній).
- •Іу. Функціональні групи судин
- •IV. Серце – розташування, загальні дані, зовнішня будова
- •V. Камери серця. Клапани серця
- •VI. Будова стінки серця
- •2.Середній шар – міокард.
- •Провідна система серця. Властивості серцевого м’яза.
- •4.Волокна Пуркін’є.
- •IX. Об’єми серця, тони серця
- •X. Цикл серцевої діяльності
- •XI. Механізм регуляції ссс
- •XII. Кола кровообігу. Артерії малого кола кровообігу
- •XIII. Вінцеве коло кровообігу
- •XIV. Іннервація серця
- •I. Загальна характеристика серцево-судинної системи
- •І.Провідна система серця. Властивості серцевого м’яза.
- •4.Волокна Пуркін’є.
- •Iіі. Об’єми серця, тони серця
- •X. Цикл серцевої діяльності
- •Iу. Кола кровообігу. Артерії малого кола кровообігу
- •У. Вінцеве коло кровообігу
- •XII. Кола кровообігу. Артерії малого кола кровообігу
- •XIII. Вінцеве коло кровообігу
- •XIV. Іннервація серця
- •I. Судини – види. Будова стінки артерій, вен, капілярів
- •Інтима( внутрішній).
- •2.М’язовий (середній).
- •3.Адвентиція (зовнішній).
- •Іу. Функціональні групи судин
- •III Особливості току крові в венах
- •Гемоглобін
- •6.Гемоліз.Види гемолізу.
- •Лекція № Захисна функція крові і.Лейкоцити
I. Загальна характеристика серцево-судинної системи
Серцево-судинна система складається з:
А) кровоносної системи;
Б) лімфатичної системи.
До складу кровоносної системи входять:
-серце,
- сітка кровоносних судин.
Кров може виконувати свої функції тільки завдяки постійному рухові по замкнутій кровоносній системі.
II. Судини – види. Будова стінки артерій, вен, капілярів
Від основи серця починаються великі судинні стовбури артерії, якими кров тече від шлуночків серця до органів та тканин. Венами кров повертається до серця ( в передсердя).
Розгалуження кінцевих гілок артерій називаються артеріолами, розгалуження кінцевих гілок вен – венулами. Вони з’єднуються між собою за допомогою сітки найдрібніших судин – капілярів, внаслідок чого утворюється замкнута кровоносна система. Артеріоли, капіляри та венули утворюють мікроциркуляторне русло.
Стінка артерій складається з трьох шарів та 2 -х еластичних мембран.
1. Внутрішній (інтима) – плоскі ендотеліальні клітини.
А) внутрішня еластична мембрана.
М’язовий ( середній, медіа) – гладенькі м’язові волокна .
А) Зовнішня еластична мембрана.
Зовнішній ( сполучнотканинний) – адвентиція - пухка волокниста сполучна тканина, яка вміщує власні судини артерії та нерви.
Наявність еластичних мембран надає артеріям властивість незпадатися коли артерії запустівають.
Стінка вени – також складається з трьох шарів..
Інтима( внутрішній).
2.М’язовий (середній).
3.Адвентиція (зовнішній).
В ній відсутні еластичні мембрани, але м’язова оболонка має еластичні волокна.
Стінки вен більш м’які і тонкі, на внутрішній поверхні їх, особливо в нижній частині тіла та на кінцівках є клапани, які запобігають зворотному току крові.
Стінка капіляра – тонка і утворена тільки одним шаром ендотеліальних клітин і базальної
мембрани.
Їх не мають: - волосся, -нігті, - рогівка ока, - епідерміс шкіри, - тверді тканини зубів.
ІІІ. Поняття про анастомози і колатералі.
Анастомози - це перемички між артеріями, артеріями та венами або венами.
Розрізняють 4 типи анастомозів:
А) поперечні, косі, дугоподібні анастомози між двома судинами.
Б) артеріальні та венозні дуги.
В) артеріальні та венозні сплетіння.
Г) артеріальні та венозні сітки.
Коли рух крові неможливий магістральними судинами (травма, операція), утворюються колатералі, тобто обіжний (навкільний) кровообіг, який відновлює кровопостачання ушкодженої ділянки тіла.
Іу. Функціональні групи судин
Всі судини в залежності від функцій поділяють на шість груп:
І) Амортизуючи судини ( судини еластичного типу) –називають судинами компресорної камери.
До них належать: аорта, легеневий стовбур та ділянки великих артерій, що до них
прилягають. Завдяки великому діаметру вони створюють незначний опір току крові, а
наявність у їхній стінці великої кількості еластичних волокон дозволяє їм розтягуватись і
вміщувати значну порцію крові. Завдяки цьому у фазі діастоли на певному рівні
підтримується тиск крові і безперервний потік крові у кровоносних судинах, не зважаючи
на те, що при роботі серця кров виштовхується окремими порціями.
ІІ) Резистивні судини – судини опору.
По мірі зменшення діаметра артерій їхній опір току крові збільшується. Особливо
великий опір току крові спостерігається в артеріолах, діаметр яких 0,06–0,1мм.
У стінках цих судин розташовані непосмуговані м’язові волокна, орієнтовані впоперек
судин. Тому артеріоли можуть активно змінювати свій просвіт і регулювати ступінь
кровопостачання відповідної ділянки тіла, а також гідростатичний тиск у капілярах цієї
ділянки.
ІІІ) Судини-сфінктери, або прекапілярні сфінктери – це накопичення судин на початку
капілярів, які регулюють кількість відкритих капілярів, тобто площу обмінної поверхні.
ІУ) Обмінні судини – являють собою капіляри, через стінку яких відбувається обмін речовин
між кров’ю і клітинами організму.
У) Ємкісні судини – це головним чином вени, які завдяки здатності розтягуватись більше, ніж
інші судини, можуть вміщувати або викидати великий об’єм крові без істотних змін
параметрів кровообігу. У венах знаходиться до 75% циркулюючого об’єму крові, тоді як
артеріальна система і серце вміщують до 20% , капіляри – тільки 5% усього об’єму крові
Таким чином, венозні судини виконують функцію резервуара перемінного об’єму крові.
У людини, на відміну від інших видів тварин, немає справжнього депо, в якому кров могла
б затримуватись у спеціальних утворах, а при необхідності –надходити до кров’яного
русла.
УІ) Шунтуючі судини – це артеріально - венозні анастомози, по яких кров переходить з артеріол
у венули, минаючи капіляри. Розрізняють кілька типів цих судин. Знаходяться вони в
різних органах і функціонують у залежності від їхного стану.