Лекція№ 9 тема: «нервова регуляція вегетативних функцій»

Вегетативна нервова система складається з двох частин:

а) симпатичної,

б) парасимпатичної

Іннервує весь організм в цілому, всі органи та тканини:

а) залози,

б) м’язи судин, внутрішніх органів,

в) серцевий м’яз,

г) скелетні м’язи,

є) головний та спинний мозок, тобто ЦНС.

Більшість органів іннервує як парасимпатична так i симпатична Н.С.

Парасимпатична частина не іннервує

- посмуговані м’язи,

- гладенькі м’язи матки

- більшість кровоносних судин

- сечоводи

- потові залози

- волосяні фолікули шкіри

- селезінку

- надниркові залози

- гіпофіз.

Вегетативна Н.С. не має своїх особливих аферентних чутливих шляхів.

Чутливі імпульси від органів направляються по чутливим волокнам, загальним для вегетативної

та соматичної нервових систем.

Контроль та регуляція функції вегетативної нервової системи, як i соматичної, здійснюється

корою півкуль великого мозку.

Фізіологічні особливості будови.

1.Волокна вегетативної нервової системи в 2-5 разів тонше волокон соматичної нервової

системи.

2.Швидкість розповсюдження нервових імпульсів в соматичній невовій системі 120-140м/с,

а у парасимпатичній - 10-20м/с, в симпатичних 0,4-0,5 м/с

3. Волокна менш збудливі та володіють більш тривалим рефрактерним періодом, тому для їх

збудження необхідние сильне подразнення.

4.Вегетативні нерви здатні відтворювати меншу частоту подразнень, ніж соматичні.

5.Вегетативні волокна виходять з деяких ділянок (вогнищ) головного та спинного

мозку (рухові).

6.Принципово відрізняється рефлекторна дуга вегетативної нервової системи:

а) рухові або аферентні нейрони вегетативної нервової системи лежать на периферії в

вузлах (вегетативних);

б) відростки вставних вегетативних нейронів, які розташовані в головному або

в спинному мозку, виходячи з нього, обов’язково переключаються на клітинах

вегетативних вузлів.

Таким чином, шлях вегетативних аферентних волокон розбивається

на 2 ділянки:

а) від мозку до вегетативного вузла - превузловий (прегангліонарний);

б) від вузла до робочого органу - після вузловий (постгангліонарний).

СИМПАТИЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА

Симпатична частина вегетативної нервової системи складається з:

1.Центрального відділу - він утворений клітинами бічних рогів спинного мозку на рівні bcіx

грудних та верхніх трьох поперекових сегментів.

2.Периферичний відділ - представлений нервовими волокнами та симпатичними нервовими

вузлами (гангліями).

Нервові вузли поділяються на 2 групи:

а) коло хребтові (паравертебральні) - вони розташовані двома ланцюжками з боків від хребта i

утворюють правий та лівий симпатичні стволи;

б) перед хребтові (превертебральні) - це вузли периферичних нервових сплетінь, які

лежать в грудній та черевній порожнинах.

Симпатичні нервові волокна виходять із спинного мозку у складі передніх корінців

спинномозкових нервів, а потім через білу з’єднувальну гілку направляються до

відповідного вузла симпатичного ствола. Там частина волокон переключається на

еферентний нейрон i його постгангліонарні волокна направляються до органів.

Для постгангліонарних симпатичних волокон характерно:

а) утворення сплетінь за ходом артерій, які живлять певний орган;

б) утворення самостійних нервів (наприклад, черевний нерв);

в) входити до складу периферичних розгалужень спинномозкових та черепних

нервів.

СИМПАТИЧНІ СТВОЛИ (правий та лівий).

• це ланцюги нервових вузлів, які з’єднані міжвузловими гілками, розташованими з обох

сторін вздовж хребта.

В області грудного та верхнього поперекового відділів, кожен вузол , з’єднаний білою

сполучнотканинною гілкою з відповідним спинномозковим нервом.

Так як білі з’єднувальні гілки складаються з мієлінових волокон, то пучки мають білий

колір. Від всіх вузлів симпатичного ствола до спинномозкових нервів йдуть сірі

з’єднувальні гілки, які складаються з постгангліонарних безмієлінових волокон

сірого кольору.

В симпатичному стволі розрізняють:

а) шийний,

б) грудний,

в) поперековий,

г) крижовий,

д) куприковий відділи.