IX. Об’єми серця, тони серця

Систолічний - об’єм крові, що викидає шлуночок серця за одне скорочення.

Він дорівнює 60-65 мл.

Хвилинний - кількість крові, що викидає шлуночок за 1 хв.

Він дорівнює систолічному об’єму, помноженому на число серцевих скорочень за 1 хв

( 4,5-5 л ).

Тони серця - це звуки, які виникають під час систоли і діастоли серця.

Їх можна вислухати безпосередньо вухом або за допомогою спеціальних пристроїв:

стетоскопа, фонендоскопа, тощо.

Розрізняють два тони серця:

Систолічний - виникає на початку систоли шлуночків внаслідок скорочення м’язів шлуночків та

замикання стулкових клапанів. Він низький, протяжний і сильніший на верхівці серця.

Діастолічний – виникає на початку діастоли – залежить від замикання півмісяцевих клапанів

судин. Він високий та короткий.

При захворюваннях характер тонів змінюється, вони стають глухими ( наприклад, при міокардіті), або до них приєднуються шуми ( наприклад, при вадах серця).

X. Цикл серцевої діяльності

Серцевий цикл складається з ритмічних скорочень, які повторюються. Скорочення серця називають систолою, розслаблення – діастолою.

Загальна тривалість серцевого циклу дорівнює 0,8 сек:

1.Систола передсердь – 0,1 с ( відпочивають 0,7 с) –кров нагнітається в шлуночки;

2.Систола шлуночків – 0,3 с ( відпочивають 0,5 с) – кров викидається в аорту, легеневий

стовбур;

3.Загальна пауза – 0,4 с– передсердя також в розслабленому

стані, під час якого кров надходить із венозних судин.

Це відповідає 75 серцевим скороченням за 1 хв.

В нормі, в стані спокою частота серцевих скорочень становить від 60 до 80 ударів за хвилину.

У відповідних умовах і при захворюванні частота серцевих скорочень може змінюватися.

При більш повільному ритмі – брадикардія – частота серцевих скорочень дорівнює 40-45 ударів

за хвилину, при частішому – тахікардії - перевищує 90-100 і може становити 150 і більше

ударів за хвилину.

Порушення правильного ритму серцевих скорочень називається аритмією серця.

XI. Механізм регуляції ссс

1. Рефлекторний шлях – здійснюється за допомогою центру серцевої діяльності, судинного центру, які знаходяться у довгастому мозку.

Через симпатичні нерви збільшується сила скорочень,

звужуються судини,

підвищується АТ.

Через парасимпатичні нерви ( блукаючий нерв):

зменшується частота і сила серцевих скорочень;

розширюються судини;

знижується АТ.

В рефлекторній регуляції беруть участь пресорецептори,

барорецептори і хеморецептори.

Всі рефлекторні зміни діяльності серця виникають внаслідок подразнення цих

рецепторів, які розташовані в багатьох ділянках судинної системи і збуджуються при

зміні тиску крові в судинах, зміні її хімічного складу. Ділянки, де зосереджені такі

рецептори, називаються судинними рефлексогенними зонами.

2. Гуморальний шлях – вплив різних речовин на ССС:

А) Підвищення вмісту кальцію - збільшує частоту і силу серцевих скорочень.

Б) Підвищення вмісту калію - дія протилежна.

В) Адреналін та норадреналін – посилює роботу серця, звужує судини.

Г) Тироксин ( гормон щитовидної залози) – та ж дія.

Д) Адренокортикотропний гормон – підвищує АТ (збільшує вироблення адреналіну);

Е) Вазопресин ( гормон задньої долі гіпофіза) – звужує судини;

Є) Ренін ( виробляється в нирках) – звужує судини.

Ж) Ацетілхолін – розширює судини;

З) Гістамін – розширює капіляри ( і при запаленні ).

Підтримка постійного рівня кров’яного тиску в артеріях забезпечується механізмом саморегуляції, тобто всяке відхилення того чи іншого показника внутрішнього середовища від норми викликає ланцюг процесів, які направлені на відновлення її відносної сталості