
- •1.Фізіологія, як наука .
- •3.Клінічні та функціональні проби.
- •5.Інструментальні методи:
- •7.Короткі історічні відомості.
- •Х. Фізіологія м’язів.
- •1. Загальні дані про нервову систему.
- •2.Затримка проведення збудження в нервових центрах
- •4.Трансформація ритму збудження в нервових центрах -
- •Принцип послідовної заміни збудження гальмуванням та гальмування збудженням.
- •Ланцюгові та ритмічні рефлекси.
- •1) Передня серединна щілина
- •Задня серединна борозна
- •2.Павутинна оболонка - arachnoidea.
- •Iу. Довгастий мозок. Середній мозок.Загальнахарактериска.
- •Лекція№ 9 тема: «нервова регуляція вегетативних функцій»
- •1. Шийний відділ
- •2. Грудний відділ
- •3.Поперековий відділ
- •4.Крижовий віділ
- •Тема: Фізіологія ендокринної системи.
- •I. Залози внутрішньої секреції. Загальна характеристика.
- •Гормони. Фізіологічна характеристика.
- •3. Впливом на аналіз і синтез речовин.
- •5. Різною дією в залежності від дози.
- •6. Стійкістю до підвищення та зниження температур.
- •У. Щитоподібна залоза.
- •Тироксин
- •2. Трийодтиронін
- •2. Вплив на вищу нервову діяльність.
- •3. Впливають на процеси росту і розвитку.
- •Впливають на обмін речовин.
- •Уі. Прищитоподібна залоза
- •Уіі. Надниркові залози
- •3.Статеві гормони – андрогени ( чоловічі),
- •Уііі. Загрудинна залоза
- •Іх. Підшлункова залоза
- •2.Глюкагон (антагоніст інсуліну)
- •3.Ліпокаїн
- •Х. Статеві залози
- •I. Загальна характеристика серцево-судинної системи
- •II. Судини – види. Будова стінки артерій, вен, капілярів
- •Інтима( внутрішній).
- •2.М’язовий (середній).
- •3.Адвентиція (зовнішній).
- •Іу. Функціональні групи судин
- •IV. Серце – розташування, загальні дані, зовнішня будова
- •V. Камери серця. Клапани серця
- •VI. Будова стінки серця
- •2.Середній шар – міокард.
- •Провідна система серця. Властивості серцевого м’яза.
- •4.Волокна Пуркін’є.
- •IX. Об’єми серця, тони серця
- •X. Цикл серцевої діяльності
- •XI. Механізм регуляції ссс
- •XII. Кола кровообігу. Артерії малого кола кровообігу
- •XIII. Вінцеве коло кровообігу
- •XIV. Іннервація серця
- •I. Загальна характеристика серцево-судинної системи
- •І.Провідна система серця. Властивості серцевого м’яза.
- •4.Волокна Пуркін’є.
- •Iіі. Об’єми серця, тони серця
- •X. Цикл серцевої діяльності
- •Iу. Кола кровообігу. Артерії малого кола кровообігу
- •У. Вінцеве коло кровообігу
- •XII. Кола кровообігу. Артерії малого кола кровообігу
- •XIII. Вінцеве коло кровообігу
- •XIV. Іннервація серця
- •I. Судини – види. Будова стінки артерій, вен, капілярів
- •Інтима( внутрішній).
- •2.М’язовий (середній).
- •3.Адвентиція (зовнішній).
- •Іу. Функціональні групи судин
- •III Особливості току крові в венах
- •Гемоглобін
- •6.Гемоліз.Види гемолізу.
- •Лекція № Захисна функція крові і.Лейкоцити
ЛЕКЦІЯ № 1
ФІЗІОЛОГІЯ ЯК ПРЕДМЕТ. ЗАВДАННЯ ФІЗІОЛОГІЇ. ЕКСПЕРИМЕНТ.
1.Фізіологія, як наука .
ФІЗІОЛОГІЯ ( Physis - природа; Logos - наука)- наука, яка вивчає функції,
тобто процеси життєдіяльності організму.
Завдання фізіології:
- зрозуміти роботу людського організму,
- визначити значення кожної його частини,
- зрозуміти, як ці частини пов’язані,
- як вони взаємодіють і
- яким чином з цієї взаємодії отримується результат - загальна
робота організму .
Фізіологію поділяють на:
1.Загальну фізіологію - вивчає влстивості живої матерії:
а) властивості біологічних мембран та окремих клітин;
б) реакції на різні подоазники;
в) процеси збудження та гальмування;
г) особливості еволюційного та вікового розвитку фізіологічних функцій.
2.Почастинна фізіологія - досліджує властивості окремих тканин і органів а також закономірності їх об’єднання в функціональні системи.
3.Прикладна фізіологія - вичає загальні та частні закономірності діяльності живих організмів, особливо людини в співвідношенні зі спеціальними задачами:
клінічна фізіологія,
фізіологія труда, спорта, харчування, авіаційна, космічна, підводна, тощо
Прийнято поділяти фізіологію також на нориальну та патологічну. Це умовне поділення.
Нормальна фізіологія досліджує переважно закономірності життєдіяльеості нормального здорового організму.
Патологічна фізіологія вивчає зміненні функції хворого організму.
Методи дослідження.
Основним методом дослідження є екперимент. Розрізняють декілька форм проведення фізіологічного експерименту:
1.Гострий (вівісекція) - у тварин під наркозом виконують штучну ізоляцію органів і тканин, подразнення різних органів, відведення біопотенціалів.
2.Хронічний - дозволяє неодноразове повторення дослідів на одному живому об’єкті.
3.Клінічні та функціональні проби.
4.Методи екстирпації (виділення, ізоляція), трансплантації, катетеризації, денервації.
5.Інструментальні методи:
електрофізіологічні,
ультразвукові,
комп’ютерна томографія для спостереження функцій.
6.Моделювання - створення штучної моделі (нирки, серця).
7.Метод перфузії - ізолюють орган в спеціальному розчині, який близький до
рідин організму.
8.Метод спостереження - спостерігають за тваринами без хірургічного
втручання.
Основні фізіологічні поняття :
1.Функція - специфічна діяльність і властивість диференційованих
клітин, тканин, органів організму, яка проявляється як
фізіологічний процес або сукупність процесів.
Функції вивчають на різних рівнях:
- субклітинному (органоїди клітини),
- клітинному,
- органному,
- системному.
Під фізіологічною системою розуміють сукупність органів, які виконують певну функцію і мають спільні механізми регуляції. Наприклад, ситема виділення - сюди належать нирки, легені, органи травлення, шкіри та нейрогуморальні механізми регуляції діяльності цих органів.
2.Соматичні функції - здійснюється за рахунок діяльності скелетних м’язів, які
іннервуються соматичною нервовою системою.
3.Вегетативні функції - пов’язані з обміном речовин, процесами кровообігу,
травлення, росту і розмноження. Вони здійснюються за рахунок роботи
внутрішніх органів, діяльність яких регулюється вегетативною
нервовою системою.
4.Фізіологічний акт складний процес , який здійснюється за участю різних.
фізіологічних систем організму.