9. Яке місце у вченні п.Ж. Прудона займає категорія “конституйованої вартості”?

У процесі обміну, на ринку, відбувається своєрідний добір про­дуктів. Одні з них суспільство визнає за цінності і включає до скла­ду суспільного багатства. Інші — ні. Створює й комбінує елементи багатства згідно із «законом пропорційності цінностей» лише праця. Виходячи з цього закону Прудон називає конституйовану синтетич­ну цінність пропорційною.

Отже, конституйована цінність, на думку Прудона, виникає в обміні та обов'язково реалізується на ринку. Вона є конституйова­ною тому, що передбачає злиття, комбінування окремих елементів багатства в одне ціле, синтетичною тому, що знімає протилежність споживної й мінової цінностей, пропорційною, оскільки виникає в результаті встановлення працею пропорцій, що в них відбувається комбінування елементів багатства.

10. У чому специфіка проекту удосконалення капіталістичної системи в теорії п. Ж. Прудона?

У творі Прудона викладено систему його економічних поглядів, в основу яких узято було ідеї дрібнобуржуазного соціалізму. У на­ступних працях він розробляє проекти «реформування» капіталізму. Це реформування Прудон сподівається здійснити через викуп робі­тниками засобів виробництва в буржуазії, створення майстерень і підприємств на акціонерній основі, що в них робітники-акціонери будуть працювати й одержувати продукти за собівартістю.

Прудон решительно отвергает всякую мысль о революции. К числу же специфических реформаторских идей, принадлежащих только Прудону, необходимо отнести следующие:

• Ликвидация денег и введение вместо них бонов обращения (обмена)

• Уничтожение процента посредством организации дарового (беспроцентного) кредита

• Организация Банка народа

• Отмена правительства как итог осуществления реформ

11. Чому ідеї п.Ж. Прудона вважають анархічними?

Анархічний порядок стоїть вище, ніж порядок, що встановлює держава, тому що це не система нав'язаних згори законів, а просто угода людей, що знають одне одного, про те, як їм жити разом. Анархічний лад базується на спільній угоді і спільному здоровому глузді.

Головною цінністю системи Прудона є свобода. П'єр-Жозеф Прудон, перша людина, що назвала себе анархістом, написав, що «свобода - це не дочка, а мати порядку». «Свобода – от вся моя система, свобода совісті, преси, праці, торгівлі, освіти, конкуренції, свобода розпоряджатися плодами своєї праці, свого ремесла, свобода безкінечна, абсолютна повсюди і завжди».

12. Яким чином соціалісти – рікардіанці обгрунтовують безпідставність претензій капіталу на частку створеного продукту праці?

13. Яким чином соціалісти-рікардіанці закликали вирішувати соціальні проблеми?

14. У чому суть розмежування економічної і соціальної сторін розподілу багатства в теорії К. Робертуса?

У розподілі багатства Родбертус виділяє дві сторони – економічну і соціальну. Економічна (через дію ринкових відносин) дає змогу власникам землі та капіталу привласнювати частину суспільного продукту (у вигляді процента і ренти). А соціальна — забирає в робітників частину створеного ними продукту, що є порушенням справедливого розподілу.

15. Що розуміє К. Робертус під справедливим розподілом суспільного продукту?

Однією з найважливіших функцій суспільства Родбертус називає справедливий розподіл суспільного продукту. Під «справедливим» він розуміє такий розподіл, який забезпечує одержання кожним робітником повного продукту своєї праці. Родбертус виділяє дві сторони у розподілі багатства-економічну і соціальну.

16. Як ставився К. Робертус до ідеї пролетарської революції?

Родбертус является противником всякого насильственного переворота, но готов сочувствовать каждому государственному порядку, который оказался бы способным внести улучшение в социальный строй общества.

17. Панування якого стану в державі закликає забезпечити Ф. Лассаль?

Він закликає забезпечити панування в державі четвертого стану (трудящих), що породило б, на його думку, небачений в історії розквіт суспільства. Панування четвертого стану не означає загострення суперечностей між класами. Заклик до панування четвертого стану в Лассаля — це «заклик до примирення»

18. Як Ф. Лассаль ставиться до ідеї державного втручання?

Лассаль виступає проти ідей економічного лібераліз­му. Він — прихильник втручання держави, саме на неї покладає він надії. Надаючи цій проблемі надзвичайно великої ваги, Лассаль протиставляє буржуазній концепції держави концепцію робітничого класу. Буржуазна концепція держави передбачає збереження свобо­ди і власності багатіїв, що зумовлює посилення експлуатації слабко­го сильним. «Мета держави, — пи­сав Лассаль, — позитивно розвивати й невпинно вдосконалювати людську істоту; інакше кажучи, — здійснювати насправді призна­чення людини, тобто культуру, на яку людський рід здатний; мета держави — виховання і розвиток людства до свободи».