115. Характеристика основних складових інфраструктури міжнародних економічних відносин.

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) — одна із форм міжнародних відносин.; система екон зв’язків з приводу вир-ва, розподілу, обміну та споживання продуктів, що вийшли за рамки нац кордонів. Вони характеризуються: -виходом за межі нац-них госп-в; -взаємодією фіз. і юр. осіб, держав і міжнар. орг-цій; -визначеністю форм; -різними рівнями глибини існнування, функціонування, здійснення.

Основні форми МЕВ: міжн. торгівля, міжн. рух капіталу, міжн. міграція роб. сили.

Міжнар. торгівля є провідною формою МЕВ. Міжн. торгівля являє собою обмін товарами і послугами між державно оформленими нац-ними госп-вами.

Міжнар. рух капіталу - його переміщення між країнами світу в пошуках більш вигідної сфери прикладення.

Міжнар. міграція роб. сили - процес її стихійного чи організованого переміщ в межах нац або міжнар ринків праці, зумовл характером вир відносин, дією ек. законів.

Міжнар. валютні відносини є специф. формою МЕВ: вони, з одного боку, забезп норм. реалізацію інших форм МЕВ, а з ін боку, мають власні механізми саморозвитку.

Але, розглядаючи всю структуру МЕВ, можна виділити також додаткові форми МЕВ: міжн. валютні відносини; міжн. фін.-кредитні відносини; міжн. виробниче співробітництво; міжн. науково-техн. співробітництво; міжн. трудові відносини (світ. ринок труд. ресурсів); міжн. торгівля товарами; міжн. торгівля послугами (світ. ринок послуг); міжн. транспортні відносини.

Рівні  МЕВ поділяються на макро-, мета- й мікрорівні, макрорівень - це рівень держ і міждерж міжнар. процесів, метарівень - це міжнар. звязки галузев й регіон. значення, мікрорівень - це, відповідно, рівень звязків між фірмами різних країн. Рівні МЕВ також розглядають і за ступенем розвитку стосунків між субєктами МЕВ , за ступенем тривалості дії угод і переплетеності економік. Отже, виділяють такі  4 рівні:  1)Міжнар.ек.контакти. - найпростіші, одиничні, випадкові ек. зв’язки, що мають епізодичний характер і регулюються переважно разовими угодами, контрактами. Зв’язки даного рівня більше притаманні юр. і фіз. особам. 2)Міжнар.ек.взаємодія. - добре відпрацьовані стійкі ек. звязки між суб’єктами МЕВ, які базуються на міжнар. ек. угодах і договорах, заключених на доволі тривалий час. 3)Міжнар.ек.співробітництво. - міцні й тривалі звязки кооперативного. Даному рівневі притаманне партнерство суб’єктів МЕВ.

4)Міжнар.ек.інтеграція. - вищий рівень розвитку МЕВ, коли в процесі госп життя відбувається переплетіння економік двох або більше країн і проводиться узгодження держ. політик з елементами нац. регулювання

Суб’єкти МЕВ - це учасники міжн. ек. явищ і процесів, котрі здатні самостійно й активно діяти з метою реалізації своїх ек. інтересів. Класифікувати суб’єктів МЕВ можна по-різному. Напр., можна їх поділяти за критерієм рівнів. Суб’єкти мікрорівня -це під-ва, фірми, фермерські госп-ва, окремі особи. На метарівні діють регіони, галузі економіки, котрі займаються ЗЕД. Для макрорівня характерні зв’язки між державами, між групами держав, між державами та міжнар організаціями. Ділять суб’єктів на фіз. і юр. особи.

Фіз. особи - право- і дієспроможні особи, які наділені правоздатністю та дієздатністю, переважно виступають як комерсанти або підприємці.

Юр. Особи - об’єднання, які наділенні відокремленим майном, діють від свого імені і в межах свого майна, мають права та обов’язки і від свого імені виступають як сторона громадських відносин. Юр особами, які беруть участь у МЕВ, є під-ва, держава та її установи, міжнарорганізації

Специфічними суб’єктами МЕВ є міжнародні підприємства:

Багатонац корпорації (міжнародні за капіталом, управлінням та сферами діяльності);

Міжнародні спільні під-ва (підприємства, які об’єднують різнонаціональних партнерів в інвестуванні, управлінні підприємством, розподілі прибутків та ризиків).

Особливою є участь у МЕВ такого їх суб’єкта як держава. Держава - суверенне утворення, яке володіє верх владою на своїй тер-рії та незалежністю по відношенню до ін держав. Як суб’єкт МЕВ держава виконує подвійну функцію: 1) вона через уповноважені органи може бути безпосер учасником міжнар. операцій; 2) через нормат-законодав регулювання, розвиток інфрастр держава може сприяти (або заважати) міжнар. діяльності ін. субєктів.

Міжнар. орг-ції беруть участь в МЕВ в залежності від їх цілей, завдань тощо.

Гол. суб’єктами МЕВ на сьогодні є міжнар. під-ва або корпорації, серед яких виділяють багатонац та ТНК

Середовище МЕВ - сукупність різноманітних факторів (демогр, екон, природні, наук-техн, політ, культурного оточення і т. ін.), які потребують від діючих осіб корегування своїх дій. Кожний з суб’єктів МЕВ є “відкритою системою”, яка залежить від зовн світу. Дія факторів може мати для різних суб’єктів різний характер впливу: прямий або побічний. Фактори прямого впливу - безпосередньо впливають на операції суб’єктів МЕВ, з одного боку, а з іншого - зазнають такої ж дії від учасників МЕВ (постачальники, трудові ресурси, законі та установи держ регулювання, споживачі, конкуренти). Фактори побічного впливу - не мають безпосереднього значення для функціонування суб’єктів МЕВ, але відбиваються на їх діях (стан економіки країни, міжнародні події, соц-культ фактори і т.д.). різноманітність зовн факторів вимагає їх структуризації, підходи до якої можуть бути різними. Але найбільш доцільною є систематизація факторів за такими ознаками: політико-правові, економічні, соціально-культурні, інфраструктурні. Таким чином, під середовищем МЕВ розуміють зовнішні по відношенню до суб’єктів МЕВ політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні чинники. Особливостями середовища МЕВ є:

• Взаємозв’язок політичних, правових, соціально-культурних, економічних та інфраструктурних елементів середовища;

• Відносна невизначеність середовища, що потребує інформованості, аналізу та розуміння різних подій від суб’єктів МЕВ з подальшим рішенням щодо можливості впливу на фактори середовища або необхідності пристосування до них;

Динамічне протиріччя - з одного боку, середовищу МЕВ притаманна стабільність, яка обумовлена екон, політ-прав, та соц-культ стабільністю країн, а з іншого - динамічність та рухливість (розвиток інтеграц процесів, інф-комунікац систем