Розподіл abc

Залежно від витрат матеріальні запаси підрозділяються на три класи: А, В і С. На мал. 3.3.1 даний характерний розподіл матеріальних запасів на окремі класи по їх питомій вазі в загальних витратах на матеріали. Отримана крива розподілу названа по імені Лоренца, який в 1905 р. за допомогою таких кривих графічно інтерпретував відмінності в розподілі прибутків.

Мал. 3.3.1. Розподіл АВС

 

ABC -анализ показує значення кожної групи матеріалів і допомагає звернути увагу на основні.

Матеріали класу А - це нечисленні, але найважливіші матеріали, на які доводиться велика частина грошових коштів (близько 75%), вкладених в запаси.

Матеріали класу У відносяться до другорядних і вимагають меншої уваги, чим матеріали класу А. З придбанням матеріалів класу В пов'язано приблизно 20% грошових коштів.

Матеріали класу Із складають значну частину в номенклатурі використовуваних матеріалів, але недороги, на них доводиться найменша частина вкладень в запаси - 5%.

Техніка авс-аналізу

Для проведення ABC -анализа потрібне:

1. встановити вартість кожного найменування матеріалу (для покупних деталей приймаються ціни постачальника);

2. розташувати матеріали у міру убування витрат;

3. підсумовувати дані про кількість і витрати на матеріали і нанести їх на схему;

4. розбити матеріали на групи залежно від їх питомої ваги в загальних витратах. Оскільки 75% витрат доводиться на 10-15% усіх матеріалів, то найбільш ретельний контроль здійснюється відносно саме цієї групи.

Контроль і регулювання запасів здійснюються по-різному залежно від класу матеріалу. Нижче наводиться перелік операцій, які проводяться з матеріальними запасами.

Матеріали класу А. Ретельно визначаються розміри і моменти видачі замовлень. Величина витрат на видачу і оформлення замовлень, зберігання матеріалів переглядаються кожного разу при розміщенні чергового замовлення. Встановлюється строгий контроль і регулювання запасів, а також контроль за розрахунком періоду випередження.

Матеріали класу В. Визначаються економічні розміри і момент видачі повторного замовлення. Здійснюється звичайний контроль і збір інформації про запаси, що дозволяє своєчасно виявити основні зміни у використанні матеріальних запасів.

Матеріали класу С. Ніяких розрахунків не робиться. Розмір повторного замовлення встановлюється так, щоб постачання здійснювати впродовж 1-2 років. Поповнення запасів реєструється, але поточний облік рівня запасів не ведеться. Перевірка готівкових запасів проводиться періодично один раз в рік. Хід виконання постачальником зобов'язань по постачанню матеріалів класу А і В контролюється шляхом створення безперервної або періодичної системи обліку запасів.

Приклад 3.3.1. Підприємство використовує близько 200 найменувань різних матеріалів. У таблиці. 3.3.1 приведені дані, що характеризують прямі витрати по закупівлі для семи найменувань матеріалів.

Таблиця 3.3.1

Витрати при закупівлі
Маті-ріал	Питома вага в загальній кількості найменувань, %	Річна потреба, ед.	Ціна, ден. ед.	Витрати по закупівлях, тис. ден. ед.	Витрати по закупівлях наростаючим підсумком, тис. ден. ед.	Питома вага в загальних витратах,%	Клас маті-ріала
1	14,20	650000	1100	715000	715000	66,42	А
2	28,57	35000	6000	210000	925000	85,92	В
3	42,86	40000	1650	66000	991000	92,05	В
4	57,14	95000	300	28500	1019500	94,70	С
5	71,42	30000	900	27000	1046500	97,20	С
6	85,71	82000	250	20500	1067500	99,16	С
7	100,0	8000	1200	9600	1076600	100,0	С

 

Інформація, що міститься в таблиці. 3.3.1, отримана таким чином.

1. Розрахований річний оборот по кожному найменуванню матеріалу. Він визначений шляхом множення закупівельних цін на кількість одиниць матеріалу, споживаних впродовж року.

2. Усі позиції матеріалу розподілені у міру убування річного обороту.

3. Усім позиціям присвоєні порядкові номери, не залежні від номенклатурних.

4. Річні обороти прораховані наростаючим підсумком, тому, наприклад, матеріалу з порядковим номером 5 відповідає сумарний річний оборот по перших п'яти позиціях.

5. Розрахована процентна доля річного обороту наростаючим підсумком і процентне відношення порядкового номера до загальної кількості найменувань матеріалів.

З таблиці. 3.3.1 видно, що велика частина витрат пов'язана із закупівлею трьох найменувань матеріалів. Результати ABC представлені в таблиці. 3.3.2. Графічно вони інтерпретуються кривій Лоренца (мал. 3.3.2). З графіку видно, що приблизно 66% витрат доводиться на 14% від загальної кількості матеріалів і тільки 8% - на матеріали, складові 57% в загальній кількості.

Мал. 3.3.2. Крива Лоренца

 

Середньооблікова чисельність штатних працівників розраховується на основі щоденних даних про облікову чисельність цих працівників, яка повинна співпадати з даними табельного обліку використання робочого часу за кожний день, на основі яких визначається кількість осіб, що з'явилися та не з'явилися на роботу. До середньооблікової штатної чисельності не включаються працівники, які знаходяться у відпустках по вагітності, родах, догляду за дітьми до досягнення встановленого законом віку. Рух працівників облікового складу виражається формулою балансового зв'язку

Ч_п+Ч_пр-Ч_зв=Ч_к,           (8.1)

де Ч_п, Ч_к - відповідно чисельність працівників на початок і на кінець періоду; Ч_пр ,Ч_зв - чисельність прийнятих і звільнених працівників за певний період відповідно. Структура кадрів визначається частково кожної категорії працівників (керівників, спеціалістів, службовців і робітників) у загальній чисельності персоналу. Якість підготовки керівників і фахівців характеризується рівнем освіти (вища, середня спеціальна). Стабільність кадрів розраховується як відношення кількості працівників, що були на обліку протягом усього звітного року до середньооблікової чисельності працівників за той же рік. Вона виражається коефіцієнтом стабільності (К_стаб):

Ч_ст          К_стаб = ---------           (8.2.) Ч_об

де Ч_ст - чисельність працівників, що працювали протягом усього звітного року (стабільно);  Ч_об - середньооблікова чисельність штатних працівників за звітний рік. Зміни чисельності працівників характеризуються показниками її обороту. Інтенсивність обороту кадрів виражається рядом показників. 1. Коефіцієнт загального обороту (К_об) розраховується як відношення кількості прийнятих і звільнених працівників за звітний період до середньооблікової чисельності штатних працівників:

Ч_пр + Ч_зв                      К_об = --------------- х 100           (8.3.) Ч_об

2. Коефіцієнт прийому кадрів (К_п) визначається як відношення кількості осіб, прийнятих на роботу за певний період (Ч_пр), до середньооблікової чисельності штатних працівників за той самий період

Ч_пр                      К_п = ------- х 100           (8.4.) Ч_об

3. Коефіцієнт звільнення, тобто вибуття (К_зв), працівників розраховується як відношення кількості звільнених працівників за звітний період до середньооблікової чисельності штатних працівників

Ч_зв            К_зв = -------           (8.5.) Ч_об

Велике значення для оцінки обороту кадрів має визначення коефіцієнтів плинності та відновлення. Коефіцієнт плинності кадрів (К_пл) розраховується як відношення кількості звільнених працівників за звітний період за прогули та інші порушення трудової дисципліни, невідповідність зайнятій посаді, а також за власним бажанням (крім поважних причин) до середньооблікової чисельності штатних працівників:

Ч_зв.пор            К_пл =----------           (8.6.) Ч_об

Де Ч_зв.пор - чисельність звільнених за порушення трудової дисципліни та за власним бажанням. Коефіцієнт відновлення кадрів характеризується співвідношенням кількості прийнятих працівників до кількості звільнених з різних причин за певний період:

Ч_пр              К_від = -------            (8.7.) Ч_зв

Крім перерахованих показників, кількісна характеристика персоналу підприємства виражається фондом робочого часу (Ф_рч), що обчислюється в людино-днях або людино-годинах за формулою

Ф_рч = Ч_об х РЧ                   (8.8.)

де РЧ- робочий час у днях або годинах одного працівника за відповідний період. Кількісні характеристики кадрів в економіці праці доповнюються показниками ефективності використання трудових ресурсів, основним серед яких є продуктивність праці. У загальному розумінні продуктивність праці - це показник ефективності (результативності) праці, який розраховується як частка від ділення обсягу продукції (робіт, послуг) на ту кількість праці, що витрачена на його виробництво. Рівень продуктивності праці розраховується двома способами: прямим і зворотним. При прямому способі продуктивність праці в туризмі визначається кількістю сформованого (реалізованого) турпродукту (турпослуг) в розрахунку на одного працівника підприємства в одиницю часу. Оскільки обсяг роботи виражається в натуральних і вартісних показниках, то продуктивність праці обчислюється в таких же показниках відповідно за формулами

N_тп                      ПП^н = --------                       (8.9.) Ч_об  V_тп                       ПП^вар_р = -------                           (8.10.) Ч_об

де ПП^н ; ПП^вар_р - продуктивність праці відповідно в натуральному і вартісному вираженні;  N_mп - кількість створеного (реалізованого) тур продукту (послуг);  V_mn - обсяг виручки від реалізації турпродукту (послуг). Зворотний спосіб визначення ефективності праці полягає в розрахунках трудоємності одиниці турпродукту (послуг). Трудоємність характеризується кількістю робочого часу, витраченого на одиницю турпродукту (послуги), і розраховується за формулою

Ф_рч                   Т^н_см = ----------                  (8.11.) N_мп

де Т^н_см - трудоємність натуральної одиниці турпродукту (послуги); Ф_рч - фонд робочого часу, витрачений на створення та реалізацію усієї кількості турпродукту (послуг) за певний період. Фонд робочого часу визначається за формулою 8.8. Вартісні показники трудоємності обчислюються як співвідношення витраченого часу до вартості сформованого (реалізованого) турпродукту (послуг) за той же час:

Ф_рч               Т^вар_єм = --------                 (8.12.) V_мп

де Т^вар_єм - трудоємність турпродукту (послуги), виражена у вартісних показниках;  V_mn - обсяг реалізованого турпродукту (послуг) у грошовому вираженні. Комплексний показник (коефіцієнт) динаміки ефективності використання робочої сили  (К^ком_еф )обчислюється за формулою

І^вар_пр , І^н_пр - відповідно індекс зміни продуктивності праці у вартісному і натуральному вираженні. Головні резерви підвищення продуктивності праці пов'язані зі скороченням трудоємності турпродукту та окремих послуг. Велике значення в підвищенні продуктивності праці має мотивація працівників до трудової діяльності.

Коефіцієнти обороту з приймання (КПп) – це відношення заново прийнятих працівників до середньоспискової чисельності працівників основної діяльності: