7. Цінність засобів фізичної культури в процесі виховання на морально-вольових якостей.

Моральне виховання — виховна діяльність школи і сім'ї, шо має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів. Методика формування моральної свідомості і поведінки повинна бути звернена до духовної суті учнів. Сам зміст навчально- рухової діяльності включає ситуації, які можна використовувати для виховання почуття поваги до слабкого, почуття обов'язку і відданості, почуття відповідальності, власної гідності, гордості, совісті, сором'язливості тощо. Процес формування моральної поведінки і звичок пов'язаний з необхідністю використання методів заохочення і покарання, привчання і вправляння, які сприяють прояву і закріпленню необхідних і гідних способів поведінки.

У моральному вихованні не треба забувати, що кожен вік своєрідний і вимагає вибору шляхів і засобів, що найкраще вплинуть на особу, яка розвивається. Дотримання принципу індивідуального підходу передбачає відповідність педагогічних ВПЛИВІВ до життєвого досвіду, сил і можливостей учнів. Діти, особливо підлітки, швидко стають дорослими. Тому важливо не допускати ускладнення різноманітних завдань, доручень, що вимагають максимальної відповідальності, напруження духовних, вольових зусиль. Необхідно також пам'ятати, що в межах одного віку, кожна особа неповторна. Вона має свої власні інтереси, захоплення, потреби, оцінки. Саме тому виховний процес, ґрунтуючись на індивідуальних особливостях учнів, повинен створювати можливості для виникнення і прояву нових, цінніших інтересів, потреб. Добре відоме значення у виховній роботі яскравого морального прикладу. Тут важливий і власний приклад вихователя, і приклади високого прояву моральних І вольових якостей кращих спортсменів на змаганнях, у творчій праці та побуті.

На жаль, у фізкультурно-спортивній діяльності немало протилежних прикладів і фактів неетичної поведінки, розв’язності, грубощів та _ід. Обов’язок учителя — використовувати їх як фактор виховного впливу. Учитель фізичної культури — це не професія, це спосіб життя. Істина втілена в житті, сильніша від тієї, якої навчають словами. Отже, треба жити істинами, яких навчаєш. От чому особистий приклад відіграє вирішальну роль на певному етапі виховання. Пам’ятаймо, що якими б значними не були результати, досягнуті в удосконаленні фізичних якостей і рухових можливостей особи, вони можуть ВИЯВИТИСЬ некорисними для суспільства, якщо їх власник не вихований морально і якщо у нього немає активного прагнення прикласти свої сили на користь суспільства.

Більшість з того, що розуміють під фізичним вихованням, є одночасно і вихованням волі. У процесі навчання рухів, удосконалення фізичних здібностей обов’язково приводяться в дію, виявляються I розвиваються вольові риси особи. Без цього немислима реалізація жодного завдання на шляху до фізичної досконалості. Серед вольових якостей, які найбільше піддаються впливові у процесі фізичного виховання є: :

• цілеспрямованість (_ідпорядкував ння всіх сил для досягнення бажаного результату);

• наполегливість і впертість, що проявляються при подоланні труднощів;

• витримка (здатність регулювати власні почуття і настрої);

• рішучість і сміливість (здатність швидко приймати рішення і дійти всупереч небезпеці);

• ініціативність (долання труднощів нетрадиційними засобами і методами).

8. Вказати на цінність засобів фізичної культури в формуванні естетичних смаків, поглядів, переконань

Основними засобами виховання фізичної культури учнів є фізичні вправи, природні та гігієнічні чинники.

Під фізичними вправами розуміють рухові дії, спеціально організовані й свідомо виконувані відповідно до змісту фізичної культури. До фізичних вправ належить гімнастика, ігри, туризм, спорт.

До основних засобів фізичного виховання в школі належать:

3. теоретичні відомості (гігієна загальна і фізичних вправ, відомості, необхідні для самостійних занять фізичними вправами);

4. заняття гімнастикою (вправи, що сприяють загальному фізичному розвитку школярів: заглдьнсрозеиваючі, вправи на формування правильної постави, акробатичні, танцювальні вправи, вправи на розвиток рівноваги, опорні стрибки);

• заняття з легкої атлетики (різні види бігу, стрибки з довжину й висоту, метання на дальність);

• рухливі ігри (розвиток в учнів кмітливості, спритності, швидкості дій, виховання дисциплінованості);

3. спортивні ігри (баскетбол. Волейбол, ручний м’яч, футбол);

4. лижна, кросова, ковзанярська підготовка, плавання.

У школі існують різноманітні форми фізичного виховання:

- уроки з фізичної культури,

- фізкультурно- ОЗДОРОВЧІ заходи в режимі шкільного дня (фізкультурні хвилинки під час уроку, ігри та вправи на перервах і в режимі подовженого дня),

- позакласна спортивно-масова робота (заняття в гуртках фізичної культури і спортивних секціях, спортивні змагання).

В естетичному вихованні учнів величезне значення має особистість педагога. Його поведінка, одяг, осанка, рухи, міміка, голос, тон — все це має бути взірцем для учнів.

Показники естетичної вихованості учнів — це і їх зовнішній вигляд, манера поводитися, розмовляти; вигляд їхніх підручників, зошитів і тощо.

Система оцінних параметрів стану фізичного виховання учнів на уроці:

- формування в учнів цільової установки на фізичне вдосконалення та зміцнення здоров'я;

- забезпечення оптимального навчального навантаження учнів протягом уроку з урахуванням динаміки їхньої працездатності, вікових та індивідуальних особливостей;

- зміна видів навчально-пізнавальної діяльності учнів, короткочасні відпочинку (фізкультхвилинка, муз пауза та ін.);

- вироблення правильної статичної та динамічної постави учнів на уроці;

- забезпечення відповідних санітарно-гігієнічних умов праці на уроці;

-санітарно-гігієнічне виховання учнів на уроці засобами змісту навчальних предметів;

- культивування краси здорового людського організму, тіла, способу життя як основи фізичного здоров'я.

Основою для формування переконання в необхідності самостійних занять фізичними вправами є знання про значення занять для всебічного розвитку, підвищення фізичної і розумової працездатності, виховання моральних і вольових якостей.

Велику силу впливу має фізична культура і спорт на естетичне виховання. Вони розвивають у людини здатність сприймати, відчувати, правильно розуміти, оцінювати прекрасне у вчинках і особливо в рухах. Під впливом занять пропорційно і гармонійно розвивається форма тіла (витонченість, постава, розвиток мускулатури тощо), більш точними, досконалі­шими і цілеспрямованими стають рухи, зменшуються фізичні зусилля, зростає раціональність та естетичність їх виконання.