- •1. Поняття госп. Права
- •2. Предмет госп. Права
- •3. Система госп.Законодавства України
- •4. Поняття госп.Правовідносин, їх види
- •5. Поняття учасників відносин у сфері господарювання
- •6. Принципи правового регулювання госп.Діяльності
- •7. Методи правового регулювання госп.Відносин
- •8. Поняття госп.Діяльності, її загальні риси
- •9. Поняття комерційної госп.Діяльності. Кваліфікаційні ознаки підприємництва
- •10. Поняття некомерційного господарювання. Кваліфікаційні ознаки
- •11. Господарче забезпечення діяльності не господарюючих суб’єктів
- •12. Поняття учасників госп.Відносин
- •13. Поняття та види суб’єктів господарювання
- •14. Госп.Організації – суб’єкти господарювання
- •15. Фізичні особи - суб’єкти господарювання
- •16. Порядок утворення суб’єкта господарювання
- •17. Припинення діяльності суб’єкта господарювання
- •18. Види реєстраційних дій та їх правове значення
- •24. Державне підприємство. Поняття. Загальна характеристика
- •25. Комунальне підприємство. Поняття. Загальна характеристика
- •26. Господарське товариство. Поняття. Види
- •27. Акціонерне товариство. Загальна характеристика. Типи
- •33. Поняття об’єднань підприємств
- •34. Майно у сфері господарювання. Загальна характеристика
- •35. Правовий режим майна суб’єктів господарювання
- •36. Джерела формування майна суб’єктів господарювання
- •37. Право власності. Загальна характеристика
- •38. Обмежені речові права
- •39. Право господарського відання
- •40. Право оперативного управління
- •41. Використання об’єктів інтелектуальної власності госп.Діяльності
- •42. Правовий статус комерційної таємниці
- •43. Використання природних ресурсів у госп.Діяльності
- •44. Цінні папери. Загальна характеристика
- •45. Корпоративні права
- •46. Поняття госп. Зобов’язання
- •47. Підстави виникнення госп. Зобов’язань
- •61. Договір концесії. Істотні умови
- •62. Договір комерційної концесії. Істотні умови
- •63. Господарсько-правова відповідальність. Загальні риси
- •64. Досудовий порядок реалізації госп-правової відповідальності
- •65. Відшкодування збитків
- •66. Штрафні санкції. Порядок їх застосування
- •67. Оперативно-господарські санкції. Порядок їх застосування
- •68. Адміністративно-господарські санкції. Порядок їх застосування
- •69. Поняття зовнішньоекономічної діяльності
- •70. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •71. Державне регулювання зовнішньоекономічних відносин
- •72. Зовнішньоекономічний контракт. Загальні риси
- •73. Правове регулювання розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами
- •74. Правове регулювання інвестиційної діяльності
- •75. Гарантії захисту іноземних інвестицій
- •76. Правове регулювання інноваційної діяльності
- •77. Поняття економічної конкуренції
- •78. Недобросовісна конкуренція. Форми її вияву у сфері господарювання
- •79. Анти конкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання. Анти конкурентні дії органів державної влади та місцевого самоврядування
- •80. Монопольне (домінуюче) становище суб’єктів господарювання та зловживання ним
- •81. Поняття економічної концентрації та контроль за її здійсненням
- •82. Державне регулювання природних монополій
- •83. Антимонопольний комітет України. Його функції
62. Договір комерційної концесії. Істотні умови
За договором комерційної концесії одна сторона (правоволодар) зобов’язу- ється надати другій стороні (користувачеві) на строк або без визначення строку право використання в підприємницькій діяльності користувача комплексу прав, належних правоволодару, а користувач зобов’язується дотримуватися умов використання наданих йому прав та сплатити правоволодільцеві обумовлену договором винагороду.
Договір комерційної концесії передбачає використання комплексу наданих користувачеві прав, ділової репутації і комерційного досвіду правоволодільця в певному обсязі, із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери підприємницької діяльності.
63. Господарсько-правова відповідальність. Загальні риси
Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:
потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;
сплата штрафних санкцій за порушення зобов’язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов’язань у натурі;
у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі, якщо інше не передбачене законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відпові- дальність.
За невиконання або неналежне виконання господарських зобов’язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачене цим Кодексом та іншими законами.
Сторони зобов’язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов’язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
Боржник, який прострочив виконання господарського зобов’язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.
Кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов’язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов’язання перед кредитором.