- •1. Поняття госп. Права
- •2. Предмет госп. Права
- •3. Система госп.Законодавства України
- •4. Поняття госп.Правовідносин, їх види
- •5. Поняття учасників відносин у сфері господарювання
- •6. Принципи правового регулювання госп.Діяльності
- •7. Методи правового регулювання госп.Відносин
- •8. Поняття госп.Діяльності, її загальні риси
- •9. Поняття комерційної госп.Діяльності. Кваліфікаційні ознаки підприємництва
- •10. Поняття некомерційного господарювання. Кваліфікаційні ознаки
- •11. Господарче забезпечення діяльності не господарюючих суб’єктів
- •12. Поняття учасників госп.Відносин
- •13. Поняття та види суб’єктів господарювання
- •14. Госп.Організації – суб’єкти господарювання
- •15. Фізичні особи - суб’єкти господарювання
- •16. Порядок утворення суб’єкта господарювання
- •17. Припинення діяльності суб’єкта господарювання
- •18. Види реєстраційних дій та їх правове значення
- •24. Державне підприємство. Поняття. Загальна характеристика
- •25. Комунальне підприємство. Поняття. Загальна характеристика
- •26. Господарське товариство. Поняття. Види
- •27. Акціонерне товариство. Загальна характеристика. Типи
- •33. Поняття об’єднань підприємств
- •34. Майно у сфері господарювання. Загальна характеристика
- •35. Правовий режим майна суб’єктів господарювання
- •36. Джерела формування майна суб’єктів господарювання
- •37. Право власності. Загальна характеристика
- •38. Обмежені речові права
- •39. Право господарського відання
- •40. Право оперативного управління
- •41. Використання об’єктів інтелектуальної власності госп.Діяльності
- •42. Правовий статус комерційної таємниці
- •43. Використання природних ресурсів у госп.Діяльності
- •44. Цінні папери. Загальна характеристика
- •45. Корпоративні права
- •46. Поняття госп. Зобов’язання
- •47. Підстави виникнення госп. Зобов’язань
- •61. Договір концесії. Істотні умови
- •62. Договір комерційної концесії. Істотні умови
- •63. Господарсько-правова відповідальність. Загальні риси
- •64. Досудовий порядок реалізації госп-правової відповідальності
- •65. Відшкодування збитків
- •66. Штрафні санкції. Порядок їх застосування
- •67. Оперативно-господарські санкції. Порядок їх застосування
- •68. Адміністративно-господарські санкції. Порядок їх застосування
- •69. Поняття зовнішньоекономічної діяльності
- •70. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •71. Державне регулювання зовнішньоекономічних відносин
- •72. Зовнішньоекономічний контракт. Загальні риси
- •73. Правове регулювання розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами
- •74. Правове регулювання інвестиційної діяльності
- •75. Гарантії захисту іноземних інвестицій
- •76. Правове регулювання інноваційної діяльності
- •77. Поняття економічної конкуренції
- •78. Недобросовісна конкуренція. Форми її вияву у сфері господарювання
- •79. Анти конкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання. Анти конкурентні дії органів державної влади та місцевого самоврядування
- •80. Монопольне (домінуюче) становище суб’єктів господарювання та зловживання ним
- •81. Поняття економічної концентрації та контроль за її здійсненням
- •82. Державне регулювання природних монополій
- •83. Антимонопольний комітет України. Його функції
44. Цінні папери. Загальна характеристика
Суб’єкти господарювання в межах своєї компетенції та відповідно до встановленого законодавством порядку можуть випускати та реалізовувати цінні папери, а також придбавати цінні папери інших суб’єктів господарювання.
Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб’єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов’язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа іншим особам.
В Україні можуть випускатися і перебувати в обігу пайові, боргові та інші цінні папери. У сфері господарювання у випадках, передбачених законом, використовуються такі види цінних паперів: акції, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов’язання, ощадні сертифікати, векселі, інші види цінних паперів, передбачені ГК України та іншими законами.
Цінні папери можуть бути іменними або на пред’явника.
Іменні цінні папери передаються шляхом повного індосаменту (переда- вальним записом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи), якщо інше не передбачено законом або в них спеціально не вказано, що вони не підлягають передачі. Цінні папери на пред’явника обертаються вільно.
Суб’єкт господарювання – юридична особа в порядку і випадках, передбачених законом, має право випускати від свого імені акції та облігації підприємства і реалізовувати їх громадянам та юридичним особам.
Право на випуск акцій та облігацій підприємства виникає у суб’єкта господарювання від дня реєстрації цього випуску у відповідному органі державної влади.
Суб’єкту господарювання забороняється випуск акцій та облігацій підпри- ємства для покриття збитків, пов’язаних з його господарською діяльністю.
Суб’єкти господарювання, виключною діяльністю яких є діяльність, пов’язана з випуском та обігом цінних паперів, мають право випускати інвестиційні сертифікати.
Установи банків, що приймають на депонування кошти від юридичних осіб та громадян, видають їм письмові свідоцтва, які засвідчують право вкладників на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і відсотків з нього (ощадні сертифікати).
Суб’єкти господарювання мають право в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, випускати в обіг векселі – цінні папери, що засвідчують безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити визначену суму грошей власнику векселя.
Цінні папери (або їх бланки) виготовляються лише на державних підпри- ємствах, що мають ліцензію Міністерства фінансів України, та охороняються.
45. Корпоративні права
46. Поняття госп. Зобов’язання
Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господа- рювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, в тому числі – боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, в тому числі – кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Основними видами господарських зобов’язань є майново-господарські та організаційно-господарські зобов’язання.
Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов’язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.