- •21.Означення похідної.
- •Пояснення визначення
- •23. Диференціал функції
- •24. Основні теореми диференцяіального числення
- •25. Основні правила диференціювання функцій заданих аналітично
- •26. Мотод ньютона-лейбніца
- •27. Загальна схема дослідження функції
- •28. Первісна функції і невизначений інтеграл
- •29. Властивості визначеного інтеграла
- •30. Визначений інтеграл
24. Основні теореми диференцяіального числення
Теорема Ферма. Якщо диференційовна на проміжку функція досягає найбільшого або найменшого значення у внутрішній точці цього проміжку, то похідна функції в цій точці дорівнює нулю, тобто
Припустимо, для визначеності, що набуває в точці найбільшого значення, тобто для всіх .
За означенням похідної
причому ця границя не залежить від того, як наближається до — справа чи зліва.
Розглянемо відношення .
Для всіх х, достатньо близьких до точки , маємо:
Перейдемо в останніх нерівностях до границі при . Дістанемо
Аналогічно розглядається випадок, коли функція набуває в точці найменшого значення.
Геометричний зміст теореми Ферма. Геометричний зміст похідної являє собою кутовий коефіцієнт дотичної до кривої . Звідси рівність нулю похідної геометрично означає, що у відповідній точці цієї кривої дотична паралельна осі Ох.
Теорема Ролля. Якщо функція f (х): 1) неперервна на сегменті [a;b]; 2) диференційовна на інтервалі (а; b); 3) на кінцях сегмента набуває рівних між собою значень, тобто f (a) = f (b), то на інтервалі (а; b) існує хоча б одна точка , для якої
Геометричний зміст теореми Ролля. Якщо крайні ординати неперервної кривої у = f (х), яка має в кожній точці дотичну, рівні, то на цій кривій знайдеться принаймні одна точка з абсцисою , в якій дотична паралельна осі Ох (рис. 4.6).
Теорема Лагранжа (теорема про скінченні прирости функції).
Якщо функція f (х): 1) неперервна на сегменті [a; b]; 2) диференційовна на інтервалі (а; b), то на інтервалі знайдеться хоча б одна точка , така що
Геометричний зміст теореми Лагранжа. Запишемо формулу (4.15) у вигляді
З рис. 4.7 бачимо, що величина є тангенсом кута нахилу хорди, що проходить через точки А і В графіка функції у = f (х) з абсцисами а і b.
Водночас, — тангенс кута нахилу дотичної до кривої у точці С з абсцисою . Таким чином, геометричний зміст рівності (4.15) або рівносильної для неї рівності (4.16) можна визначити так: якщо для всіх точок кривої у = f (х) існує дотична, то на цій кривій знайдеться точка з абсцисою , в якій дотична паралельна хорді АВ, що сполучає точки А і В.
Теорема Коші. Якщо f (x) і дві функції: 1) неперервні на сегменті [a; b]; 2) диференційовні на інтервалі (а; b); 3) для , то на інтервалі (а; b) знайдеться хоча б одна точка , така що
25. Основні правила диференціювання функцій заданих аналітично
Теорема 1. Похідна сталої дорівнює нулю.
y = c, то y΄ = 0
Теорема 2. Похідна алгебраїчної суми скінченого числа диференційованих функцій дорівнює алгебраїчній сумі похідних цих функцій
Теорема 3 Похідна добутку двох диференційованих функцій дорівнює добутку першого множника на похідну другого плюс добуток другого множника на похідну першого:
Теорема 4 Сталий множник виносимо за знак похідної
(cu)΄ = cu΄, де c = const
Теорема 5 Якщо чисельник і знаменник дробу диференційовані функції (знаменник не перетворюється в нуль), то похідна дробу також дорівнює дробу, чисельник якого є різниця добутків знаменника на похідну чисельника і чисельника на похідну знаменника, а знаменник є квадрат знаменника початкового дробу
Зауваження: Похідна від функції, де с = const:
Похідні від основних елементарних функцій.
Наприклад:
1.