- •Види економічного аналізу.
- •За суб’єктами аналізу:
- •За часом дослідження:
- •3. За галузевою ознакою.
- •4.За об’єктами управління.
- •5.За методикою вивчення:
- •2.Метод економічного аналізу.
- •Предмет , мета і задачі економічного аналізу.
- •Аналіз продуктивності праці на підприємстві.
- •Аналіз виконання плану реалізації продукції. Фактори, які впливають на збільшення(зменшення) обсягу реалізованої продукції.
- •Фактори, які впливають на обсяг реалізації продукції.
- •Аналіз ритмічності виробництва. Визначення коефіцієнта ритмічності.
- •7.Аналіз собівартості продукції по статтях витрат.
- •8.Аналіз прибутку від реалізації товарної продукції підприємства.
- •10. Аналіз стану, структури та використання основних засобів.
- •11. Склад, асортимент і структура продукції.
- •12. Спосіб ланцюгових підстановок: суть , методика, правила.
- •14.Показники,, які використовуються при аналізі собівартості продукції.
- •15. Аналіз стану розрахунків на підприємстві(дебіторська і кредиторська заборгованість).
- •16.Аналіз використання фонду заробітної плати промислово – виробничого персоналу: фактори, які впливають на відхилення від плану.
- •17. Аналіз балансового прибутку.
- •18. Аналіз рентабельності підприємства.
- •19. Як оцінюється фінансовий стан підприємства?
15. Аналіз стану розрахунків на підприємстві(дебіторська і кредиторська заборгованість).
Стан дебіторської і кредиторської заборгованості, їх розміри і якість здійснюють суттєвий вплив на фінансовий стан підприємства.
Система аналізу та управління дебіторською заборгованістю вимагає постійного контролю за рядом параметрів. До них відносяться: час обороту дебіторської заборгованості; структура дебіторів за різними ознаками; схеми розрахунків з покупцями і можливість їх уніфікації; схема контролю за виконанням дебіторами своїх зобов'язань; схема контролю і принципи резервування сумнівних боргів; система заходів, яка стосується несумлінних покупців тощо.
Зміст аналізу та управління дебіторською заборгованістю полягає в наступному. її рівень визначається підприємством враховуючи умови розрахунків зі своїми клієнтами. Якщо ці умови жорсткі, то зменшується обсяг продажу продукції так як покупці не мають можливості придбати товар в кредит і, відповідно, зменшується величина дебіторської заборгованості клієнтів.
З іншого боку, якщо розрахункові умови послаблюються, з'являється більше замовників, зростає товарообіг і, відповідно, сума дебіторської заборгованості. Послаблення розрахункових умов, що збільшує дебіторську заборгованість покупців, має свої переваги і недоліки. Так, з одного боку - це зростання обсягу продажу продукції та прибутку, а з Іншого - збільшення суми безнадійних боргів та додаткові фінансові витрати через наявність на балансі дебіторської заборгованості.
Кредиторська заборгованість постачальникам може розглядатись як безкоштовна позика підприємству. Для сплати боргів постачальникам коли в обігу підприємства немає коштів, підприємству довелося б брати позику в банку або використовувати свій власний капітал. Вигідність кредиторської заборгованості підприємства полягає в тому, що заощаджуються кошти на сплату процентів банку у випадку, коли постачальники одразу вимагають гроші за товар. Проте підприємство не завжди зацікавлене в одержанні такого кредиту та оперуванні рахунками кредиторів. Оскільки постачальники, як правило, пропонують значні знижки, коли розрахунки за товар здійснюються одразу або через декілька днів після одержання рахунку-фактури. У такому випадку найважливіше вирішити: чи скористатися знижкою і оплатити рахунки одразу, чи придбати товари в кредит і обліковувати кредиторську заборгованість на балансі. Якщо скористатися знижкою, то підприємство виграє на сумі самої знижки, але програє на відсотках, які треба сплатити банку за надану позику для розрахунків з постачальниками, а також втратить можливість мати безпроцентний кредит.
Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованостей, проводиться за даними аналітичного обліку по рахунках третього і шостого класів, та передбачає:
оцінку розміру і динаміки дебіторської та кредиторської заборгованості, порівнюючи ЇЇ розмір на початок І кінець звітного періоду або за декілька звітних періодів;
вивчення структури дебіторської та кредиторської заборгованості за термінами виникнення з метою з'ясування стану розрахунково-платіжної дисципліни.
Аналіз дебіторсько-кредиторської заборгованості доцільно проводити за двома напрямами:
аналіз контрагента (покупця, постачальника) - для визначення його плато - та кредитоспроможності;
аналіз на власному підприємстві - для з'ясування можливості щодо надання комерційних позик та дотримання ліквідності.
Для оцінки розрахунків з дебіторами складається аналітична таблиця за формою табл. 9.28.
За даними наведеної аналітичної таблиці визначають:
загальну суму дебіторської заборгованості (гр. 9);
заборгованість щодо окремих покупців, замовників і строків виникнення заборгованості понад один рік. Таку заборгованість, за наявності відповідних документів, можна віднести до інших операційних витрат і як дебіторську заборгованість, стосовно якої минув строк позовної давності, або записати (з рішення інвентаризаційної комісії) до резерву сумнівних боргів;
за даними відомості обліку розрахунків з покупцями і замовниками (або попередньої аналітичної таблиці) складається наступна аналітична таблиця (табл. 9.29), за якою аналізується стан дебіторської заборгованості за строками виникнення.
Стан дебіторської заборгованості характеризується рядом показників (табл. 9.30).
В процесі аналізу показники оборотності дебіторської заборгованості за звітний період порівнюють зданими за минулим період, визначають причини змін та надають їх оцінку.
Якщо на підприємстві збільшилася сумнівна дебіторська заборгованість і збільшилася загальна частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних активів, то можна зробити висновок про зниження ліквідності поточних активів у цілому; і отже, погіршення фінансового стану підприємства.
Аналіз дебіторської заборгованості обов'язково повинен бути доповнений аналізом кредиторської заборгованості, методика аналізу якого аналогічна до методики аналізу дебіторської заборгованості.
Важливим у процесі аналізу дебіторської заборгованості є контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованостей.
Д ля цього доцільно скласти розрахунковий баланс, тобто порівняти кредиторів (джерела активів) з дебіторами (розміщення активів), передбачаючи при цьому, що кредиторська заборгованість має бути перекрита дебіторською (табл. 9.31).
Аналіз стану дебіторської і кредиторської заборгованості передбачає вивчення причин виникнення заборгованості. Для покращання фінансового стану підприємства необхідно:
1) слідкувати за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості. Значне перевищення дебіторської заборгованості створює
загрозу фінансовій стійкості підприємства і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування;
2) при можливості орієнтуватися на збільшення кількості замовників для зменшення ризику неоплати, який є значним при наявності монопольного замовника;
3) контролювати стан розрахунків за простроченою заборгованістю. В умовах інфляції будь-яка відстрочка платежу призводить до того, що підприємство реально отримує лише частину боргу;
4) своєчасно виявляти недопустимі види дебіторської і кредиторської заборгованості, до яких в першу чергу відносять прострочену заборгованість постачальникам і прострочену заборгованість покупцям понад трьох місяців, по платежам до бюджету тощо.