6.4. Виділення сзг (ст.Зон госп-ня )

Досвід свідчить, що сегментація оточ-ня п-ва при визн-нні СЗГ є важл.завданням. Причини труднощів в тому, що 1) персоналу п-ва буває складно змінити точку зору, оск, вони звикли бачити зн.середовище з позицій традиційного набору продуктів, які випускаються п-вом, а їм приход-ся дивитись на сер-ще як на сферу появи нових потреб, які можуть привабити будь-якого конкурента. 2) джерело труднощів в тому, що СЗГ хар-ся знач.к-стю змінних параметрів. Щоб прийняти рац. ріш. щодо розподілу рес-в для забезпечення конкурентозд-ті і підтримання ст-ї розвитку, п-ва повинні перебрати вел. к-сть комбінацій чинників, які відрізняються 1 від 1. При цьому треба відібрати достатньо вузьке коло СЗГ, інакше ріш.про них втратить повноту і можливість здійснення. На практиці вел. п-ва обслуговують 30-50 СЗГ.

Процеси виділення СЗГ поч.-ся з визн-ня потреб, які треба задовольнити, потім слідує пит.про технологію, після цього аналіз-ся типи спож-ів і геогр.регіони. Різноманітні категорії спож-ів розглядаються як різні СЗГ. Наступна класифікація за географією потреб. Визначаючі чинники можуть бути різними в межах 2 ринків. В межах 1 ринку можливі регіональні відмінності, які повинні враховуватись шляхом його подальшого сегментування.

6.3. Стратегія сегментації

Розроблення корпоративної стратегії підприємства починається не тільки з визначення у якій галузі працювати, але тільки з визначення у якій галузі працювати, але і обґрунтування шляхів зростання диверсифікаціях , а також виборів ринків сировини та матеріалів.

У першій пол. ХХ ст. більшість підприємства випускали розподільну продукцію і виходу з нею на численні ринки. Однак у другій половині ХХ ст. почалося насиченні попиту, зростала конкуренція і підприємству було вже потрібно визначатися у яких галузях працювати, щоб зосередити свої зусилля саме на них. Для цього необхідно максимально врахувати особливості споживачів, що зумовлює необхідність поділу ринку на певні сегменти та поглибленого аналізу привабливості кожного з них.

У стратегії управління ці сегменти прийнято називати стратегічними заказами господарювання (сферами бізнесу).

Страт. зона господарювання (СЗГ) – окремий елемент оточення, на яке підприємство має, або хоче мати вихід. СЗГ включає джерела сировини, місце розташування ринку збуту.

Стратегія сегментації передбачає вибір цільових СЗГ, які найбільш відповідають можливостям підприємства та особливостям розвитку ринку, тобто аналіз майбутньої стратегії починається саме з визначення відповідних СЗГ. Результатом якого є оцінка перспективи, яка відкривається у цій галузі з т.з. зростання норми прибутку, стабільності та технології. Ця інформація потрібна для того, щоб вирішити як підприємство збирається конкурувати у відповідній галузі.

В останні роки зростає тенденція до децентралізації великих підприємств, які охоплюють різноманітні форми діяльності та різні види бізнесу.

З цією метою на таких підприємствах створюють самостійні господарські підрозділи (стратег. господарські центри), які мають безпрецедентні стосунки з групами споживачів за рез. своєї діяльності.

Стратег. Господ. Центри (СГЦ) – самост. господарська од. для якої майже були погоджені облік заходів, витрат та капіталовкладень і яка відповідає за розроблення стратег. позиції підприємства у певних сегментах ринку.

Обґрунтування перспектив з т.з. зовн. середовища займається стратегічний бізнес центр (СБЦ) - організац. од-я. підприємства, яка відповідає за розроблення стратег. позиції підприємства в одній, або декількох СЗГ.

СБЦ на підприємстві може бути представленні у вигляді штабу, відділу, або служби стратегічного планування.